Роль Приватбанку в розвитку фінансової системи держави є вагомою. Комерційна установа повністю дотримується банківських нормативів та виконує графік докапіталізації. Акціонери банку стабільно закривали своїми коштами ті розриви, які виникали у Приватбанку при погіршенні якості активів. Нестабільність в роботі фінансової структури може виникнути в процесі націоналізації, що фактично означатиме призупинення окремих розрахунків на певний період. Політика НБУ в останні роки призвела до збільшення питомої ваги комерційних банків з іноземним капіталом (рис. 1), а банківська система країни після націоналізації Приватбанку попаде ще під більший вплив іноземного капіталу.
Рис. 1. Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків (розраховано за даними НБУ)
До прийняття рішення Кабінетом міністрів України Приватбанк залишався єдиним банком, котрий забезпечував банківську таємницю та обслуговував 95% тіньового обороту в Україні, котрий сформувався в результаті непомірного фіскального тиску на національну економіку. З огляду на це, націоналізація даної фінансової структури означає встановлення нових параметрів для функціонування економіки України. Відтепер в розпорядженні держави буде інформація про обороти як фізичних осіб, так і суб’єктів господарської діяльності. Тому після націоналізації Приватбанку в Україні зменшиться рівень тіньової економіки, посилиться фіскальний тиск та підвищиться ймовірність подальшої девальвації національної грошової одиниці через тотальне зняття готівкових коштів з поточних рахунків Приватбанку.
Після націоналізації найбільшого приватного банку в України до держави переходять абсолютно всі зобов’язання даної фінансової структури, що на фоні нестабільності в країні сформує черги за отриманням депозитів, що підпадають під гарантії, та призведе до втрати коштів тими вкладниками, які мають вклади вище гарантійного розміру.
Найближчі 6 місяців будуть проводитись виплати вкладникам Приватбанку через відділення Ощадбанку, що сформує стабільний емісійний канал на грошовому ринку. Фактично за націоналізацію Приватбанку заплатять подвійну ціну як держава ресурсами своїх фінансових фондів, так і вкладники через втрату частини своїх заощаджень та знецінення тих, які вдасться отримати в період діяльності тимчасової адміністрації в банку.
Разом із тим, до держави перейдуть не тільки пасиви банку, а й активи з яких лише 10-15% відзначаються «хорошою» якістю. Тому з початком націоналізації Приватбанку можна відмітити початок нового емісійного етапу в Україні з метою покриття тих розривів, які виникнуть в державних фінансах. Дефіцит державних фондів також збільшиться і в результаті масового банкрутства та еміграції з країни ділової активності. Окремі сфери ведення бізнесу можуть стати неприбутковими при нових фіскальних умовах та повній доступності платіжної інформації для податкових органів.
Що стосується діяльності самого банку, то у випадку націоналізації, у кредиторів і вкладників Приватбанку немає приводу для занепокоєння, оскільки кредитний ризик банку знижений до рівня загальнодержавного і Уряд відтепер буде виконувати всі зобов’язання Приватбанку. Тим неменше, депозитна паніка змусить державу або через нарощення державної боргової піраміди або через прямий емісійний механізм докапіталізувати банк.
В результаті, націоналізація Приватбанку істотно відіб'ється на курсі гривні через імпульс активності на готівковому ринку, оскільки держава вливає в капітал банку облігації внутрішньої держпозики на суму близько 150 млрд. грн., тому що у банку сформувалась діра в балансі. Відповідні ресурси будуть перетікати в готівкову гривню і насичувати товарний та валютний ринок грошовою масою.