Виходячи зі змісту цього «документу», можна стверджувати, що Мінським домовленостям настав кінець, хоч всі Західні політики і продовжують переконувати, ніби альтернативи їм немає. Зокрема, уповноважені представники сепаратистів вимагають надати їм гарантовані місця у Верховній Раді, право накладати вето на зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні ініціативи української влади, контроль над прикордонною службою на Донбасі, а також виконати всі положення, передбачені законом про особливий порядок місцевого самоврядування – надати окремим районам Донбасу власну прокуратуру, суди, народну міліцію та амністію бойовикам. Очевидно, для того, щоб хоч якось компенсувати захмарний рівень своїх вимог, так би мовити, втертися в довіру, ватажки псевдореспублік, безумовно, у співавторстві з Москвою вдалися до витонченого ідеологічного трюку. В запропонованому тексті їх пропозицій Крим визнано… частиною України!
Що й говорити, розрахунок Кремля виглядає стратегічно: якщо вже імітувати реінтеграцію Донбасу, то робити це традиційно – з акцентом на пропагандистській складовій. Адже визнання окупованого півострова українським з боку «ДНР/ЛНР» все одно нічого не змінить, але Києву мало б бути приємно. Мабуть, хитрість плану полягала в тому, що українська сторона так зрадіє формальній прихильності сепаратистів ідеї територіальної цілісності України, що всі інші умови проросійських бойовиків прийме беззастережно і відразу.
Однак сподівання були марними. Вимоги виявилися настільки абсурдними, що їх адекватному сприйняттю не допомогло б навіть визнання Бандери героєм, Обами – другом, а Путіна – кривавим диктатором.