Система «ProZorro.Продажі», що розроблялась Transparency International та громадськими активістами, виявилася успішною і ефективною, і досягла поставлених цілей практично на 100%. Тільки в 2015-му році держава заощадила на свої закупівлі близько 1,3 млрд. грн. А на сьогодні ця сума зросла до 5,1 млрд. грн.
А ось з системою електронних торгів, що розроблялась в надрах державного відомства, виникли істотні проблеми. Мін'юстом було прийнято рішення передати функції Організатора електронних торгів спеціально створеному ДП «СЕТАМ» (наказ № 2710/5 від 22.12.2015). При цьому державному підприємству було дано такі права і повноваження, які фактично призвели до монополізації ринку електронної торгівлі арештованим майном. Загалом, керувалися принципами оптимізації, сприяли державній політиці - а все одно вийшла монополія!
Попри те, що електронні торги вже стали значним прогресом у торгівлі арештованим майном, усе ж залишилися значні недоліки, а саме:
- єдиний монопольний організатор електронних торгів – ДП «СЕТАМ», лише від якого залежить ефективність реалізації майна;
- нездоланні бар’єри вступу на ринок інших організаторів торгів;
- призначення керівника ДП "СЕТАМ" Вишньова В.В., який не пройшов конкурсний відбір, але потім був призначений виконуючим обов'язки;
- фіксований розмір винагороди організатору торгів, що є економічно не обґрунтованим та не сприяє розвитку конкуренції;
- відсутність конкуренції серед організаторів торгів на ринку арештованого майна, що призводить до низького рівня сервісу та проблем у учасників торгів під час торгів;
- поєднання функцій адміністратора та організатора системи електронних торгів, що створює фундаментальні можливості для зловживань та корупції.
Крім цього таємницею залишається розробник програмного забезпечення, і сам код центральної бази даних тримається «під сімома замками», що не дозволяє здійснювати контроль коректності проведених операцій на електронному торговельному майданчику.
У будь-якому підручнику з економіки говориться, що монополія на ринку призводить до негативних наслідків, як для інших учасників цього ринку, так і для суспільства в цілому. І ДП «СЕТАМ» змогло підтвердити це на практиці. В ході його діяльності мали місце такі негативні явища як:
- значне падіння об'ємів продажів арештованого майна;
- непоодинокі випадки внесення до системи електронних торгів неповної, спотвореної та викривленої інформації про лот, що не дозволяло потенційним покупцям попередньо ознайомитися з майном та дати йому коректну комерційну оцінку;
- «падіння серверів», DDoS атаки або прямі технічні збої програмного забезпечення, під час яких неможливо було подавати будь-які цінові пропозиції, після чого на сайті «СЕТАМ» з’являлась оновлена інформація про стан аукціону, допущених (чи відхилених) учасників або ж переможців;
- не передбачена можливість онлайн платежів з банківських карток, що створює штучні перепони для потенційних учасників торгів і не відповідає ринковим вимогам;
- крадіжки та недостачі на складах.
Дивно, що таке відомство як Міністерство юстиції («юстиція» в перекладі з латині – «справедливість»), в обов'язки якого входить контроль законності та захист прав в державі, створило у себе монопольне підприємство з великими корупційними ризиками.
Після початку діяльності ДП «СЕТАМ», громадськість та приватні компанії вимагали ліквідувати державну монополію на реалізацію арештованого майна та повернути приватні компанії до цього бізнесу.
Були подані скарги до Антимонопольного комітету, який провів своє дослідження і видав звіт від 20.09.2016р. на 53 сторінках.
Найважливіші висновки Антимонопольного комітету такі:
- ДП «СЕТАМ» має ознаки суб’єкта, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів з часткою 100 відсотків. Таке становище підприємство здобуло за відсутності об’єктивних обґрунтованих підстав та не завдяки власним перевагам і досягненням, а шляхом уповноваження його органом влади на здійснення діяльності, через наявність прямої вказівки підзаконного нормативно-правового акту.
- Дії Міністерства юстиції України, що полягають у прийнятті Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом від 22.12.2015 N 2710/5, яким на організацію та проведення електронних торгів уповноважено єдиного суб'єкта господарювання - ДП "СЕТАМ", містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", шляхом вчинення антиконкурентних дій органу влади у вигляді прийняття акту, який призвів до усунення конкуренції на ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Для вирішення проблемних питань, Антимонопольний комітет надав Міністерству юстиції України свої рекомендації:
1. Внести зміни до нормативно-правових актів, якими буде передбачено:
1.1 можливість здійснення діяльності на ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів не тільки ДП «СЕТАМ», а й іншими суб’єктами господарювання;
1.2 об’єктивні недискримінаційні критерії до суб’єктів господарювання – організаторів торгів, що можуть бути учасниками ринку реалізації арештованого майна, а також конкурентну процедуру їх відбору;
1.3 верхню межу розміру винагороди організатору за організацію та проведення електронних торгів, що забезпечить можливість конкурувати суб’єктам господарювання – організаторам торгів за ціною.
2. Розмежувати функції суб’єкта господарювання – організатора торгів та суб’єкта, що забезпечує супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться в ній.
Щоб виконати рекомендації Антимонопольного комітету на базі Мін'юсту була створена робоча група, однак ніяких істотних змін щодо демонополізації ринку арештованого майна не було зроблено.
Урядово – громадська ініціатива «Разом проти корупції» та коаліція громадських організацій «Реанімаційний пакет реформ», експерти та стейкхолдери наполегливо рекомендували Мін'юсту використовувати досвід проекту «ProZorro.Продажі», який на практиці довів свою ефективність. Відокремлене функціонування систем електронних аукціонів «СЕТАМ» та «ProZorro.Продажі» не дозволяє збільшити об’єм ринку проблемних активів, який в разі організації відкритих та прозорих аукціонів, у перспективі, може становити не один десяток мільярдів гривень на рік. В умовах кризи, повернення до вітчизняної економіки цих грошей, матиме позитивні наслідки для суспільства, бізнес-середовища та держави.
Михайло Серебряков, експерт РПР, ініціатива "Разом проти корупції":
«У 2016 році через систему електронних торгів СЕТАМ було реалізовано активів на 2 млрд. грн. (до 100 млн. доларів). Але ніхто так і не порахував, скільки ресурсів - матеріальних, часових і людських - втратили держава і суспільство на невдалі торги. І скільки недоотримали через низьку інформованість покупців про наявні пропозиції.
Я розумію - Закон "Про виконавче провадження" зобов'язує організовувати торги навіть того, що завідомо не продається. Але чому б державі не допомогти самій собі й не збільшити шанси на успіх?
Найкращий спосіб це зробити - продавати лоти і через СЕТАМ, і через «ProZorro.Продажі», за стандартами ProZorro. Тоді про кожен лот знатиме якомога більше потенційних покупців.
У Павла Петренка (Мін'юст) та Степана Кубіва (МЕРТ) є всі шанси увійти в історію як люди, що об'єднали національні електронні торгівельні ресурси в один потужний кулак. Або втратити цю історичну можливість. Справа за малим - політична воля та ефективний тиск громадянського суспільства й професійного середовища.
На втілення цієї мрії направлені зусилля ініціативи «Разом проти корупції» та Реанімаційного Пакету Реформ. Економічний ефект не забариться».
Нарешті, 9 березня 2017 року, на зустрічі ініціативи «Разом проти корупції» з міністром юстиції Павлом Петренком він повідомив про намір провести взаємну інтеграцію Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) із платформою ProZorro.Продажі.
Антикорупційна група Реанімаційного Пакету Реформ, урядово-громадська ініціатива «Разом проти корупції», громадські організації, а також міжнародні партнери одностайно підтримують таке рішення та закликають Міністерство юстиції та Міністерство економічного розвитку забезпечити взаємну інтеграцію систем електронних торгів «СЕТАМ» та «ProZorro.Продажі» на базі таких принципів та технічних рішень:
• розширення платформи інформування про торги - відображення відомостей про аукціони в «СЕТАМ» також і на ресурсах «ProZorro.Продажі» та “під’єднаних” електронних майданчиках;
• оприлюднення повного масиву документації про торги за стандартами ProZorro;
• публічний онлайн режим перемовин учасників торгів та організаторів (питання/відповіді; скарги/пропозиції);
• децентралізація процедури реєстрації потенційних покупців на участь у відкритих торгах;
• відкритий код ЦБД, що дозволяє перевірити механізм торгів, та збільшує довіру до електронної торгової системи;
• прозора та доступна статистика (впровадження модулів моніторингу та аналітики, які може використовувати громадськість для перевірок та аналізу);
• конкуренція між майданчиками за залучення покупців.
Дотримання цих «червоних ліній» стане першим кроком на шляху становлення ефективної державної політики продажу активів, досягнення її максимальної прозорості та мінімізації зловживань при провадженні електронних торгів.
Оксана Величко, координаторка ініціативи “Разом проти корупції”: «Сподіваюся, що інтеграція СЕТАМу і ProZorro.Продажі стане початком успішної співпраці з Мінюстом. Цей захід не був запланований заздалегідь, як усі інші і не зафіксований у Розпорядженні Кабміну № 803, що містить перелік антикорупційних заходів по усім міністерствам. Він народився по ходу нашої антикорупційної співпраці з міністерствами. Зараз до нас усе частіше звертаються громадські активісти, представники бізнесу, громадські організації та експерти, у яких з’являється надія подолати корупційні схеми у конкретних галузях. І коли ми об’єднуємо зусилля, готуємо якісні аналітичні записки та фактаж, пропонуємо конкретні інструменти, якими корупційні явища можуть бути подолані, - тоді результати стають усе більш вірогідними і досяжними. Наразі, у нас є дві нові пропозиції до пана Петренка. А головне – запрошення від нього щомісяця проводити подібні зустрічі і готувати антикорупційні пропозиції до Мін’юсту».