Перша проблема - немає жодної таблички, що ж саме знаходиться на цій території. Звісно, бетонний забор висотою як цілих три забори, зверху обтягнутий колючим дротом натякає, що це не дитячий табір. Та якщо врахувати, що на одній вулиці чотири таких установи було б не погано мати розпізнавальні знаки.
За словами адміністрації табличку зняли, бо її потрібно змінити. Правда нову не встигли зробити.
Тож потягнувши час, і розповівши нам трохи прикрашених історій нас повели в зону.
В жилих приміщеннях ситуація «з крайності в крайність», як кажуть. Є кімнати де діри в підлозі, діри в стіні заклеєні скотчем, на місці лампочки все заклеєно пакетом, як виявилось тому, що звідти капає вода. Про безпеку тут мало знають.
Або ж зовсім інші кімнати, де стоять акваріуми, з не поганим ремонтом, телевізором та іншим.
До речі, ось так виглядає туалет поруч з тими ж кімнатами.
В зв'язку з новими реформами, малою заробітною платою і ще рядом причин в кожній Колонії/СІЗО штат співробітників недоукомплектований. Але ні в одній установі нас не намагались обманути і видати в'язнів за штатних співробітників. Виправна колонія 51 проявила оригінальність і тут. Звичайного в'язня одягнули в білий халат і відправили показувати нам медичну частину.
З цим питанням детальніше ми ще розберемось. Але вже не тут.
З палатами та ж історія, що і з житловими кімнатами.
На фото нижче стандартний карцер. Напівпідвальне приміщення, сирість, грибок, з меблів на день стіл і стілець – це все вас очікує, якщо ви порушили режим установи.
Як виглядає виробництво можете побачити на власні очі.
Зоя Толок