Керівництво полігону, по не відомим причинам, пожежників, ініціативну групу мешканців та екологічних активістів на територію не пустило, пояснюючи тим, що небезпеки для людей немає. Такий аргумент образив жителів, які викликали цю допомогу. Люди продовжують страждати від отруючого сморіду і свій біль викладають вже в віршах, звертаючись до київської влади:
Туман і сморід за вікном
Смердять і полігон, і «Грінко»
Про нас не дбає вже ніхто,
Блідою стала донька Інка.
Зачах від сморіду синок,
І здохла у дворі собака.
Хай Мерія підкаже нам
Сміятись всім або заплакать!..
Народ байдужий став у нас.
Здоров’я нації страждає,
А той, хто дихать не дає
На дачі десь відпочиває.
Немає діла всім до нас,
Повітря чистого не маєм.
Куди звертатися тепер,
Давно учадівши, не знаєм.
Уже й молитись ходим в Храм,
І кисню просимо у Бога,
Щоб надійшла до нас з небес
Екологічна допомога.
Легені – це здоров’я нації!
Повітря жде реанімації!!!..
(вірш Наталії Лещенко)
P.S. Вчора на громадських слуханнях було прийняте рішення звернутись до КМДА з проханням проведення аналізів атмосферного повітря.