У складі оновленої ВРЮ замість 20 членів нині працює 18. І хоч до її формування після Революції гідності була прикута увага громадськості, адже саме від неї залежить очищення судової системи від суддів, які скомпрометували себе під час Євромайдану, дива не сталося. Як ми писали раніше, до складу ВРЮ увійшли люди, помічені у зв’язках із чинною і минулою владою.Одним з них є наймолодший член цього органу Олексій Маловацький, який обирався за квотою Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка. Його найбільшою заслугою стало те, що він під час позачергових виборів Президента України у 2014 році був юристом Петра Порошенка, адже працював заступником керівника його юридичної служби і керував нею під час дочасних виборів до Верховної Ради. Разом з тим він балотувався на виборах до Верховної Ради від "Блоку Петра Порошенка" (№84). А до того був депутатом Київської міської ради від фракції "УДАР-Солідарність".
Така явна партійна приналежність Олексія Маловацького та ще й недостатність необхідного стажу роботи у сфері права (передбачених законом 15 років у 2015-му ще не пройшло з моменту отримання ним диплому юриста у 2001 році) не збентежила народних депутатів, які обрали його до ВРЮ.
Пропрацюваши на цій посаді від сили три місяці, Олексій Маловацький, 7 жовтня 2015 року став Заслуженим юристом України. Буквально через тиждень більшість членів цього органу проголосували проти звільнення судді Шевченківського районного суду Києва Наталії Сіромашенко, яка відзначилася прийняттям рішення щодо учасника Автомайдану, позбавивши його права керувати всіма видами транспортних засобів. Хоча він ніколи не отримував водійського посвідчення та не був за кермом. Тоді для звільнення судді Сіромашенко не вистачило одного голосу.
Хто саме забажав врятувати її – Олексій Маловацький чи його колеги-судді, яких більшість у ВРЮ, на жаль, встановити неможливо, оскільки голосування її членів відбувається таємно – бюлетенями. Тоді ж залишили на посаді й суддю Деснянського районного суду Києва Олексія Панасюка, який для євромайданівця обрав санкцію – тримання під вартою.
Загалом, за минулий рік був звільнений лише один «майданівський» суддя. Попри це, 15 грудня 2015 року Президент України Петро Порошенко нагородив голову ВРЮ, суддю Вищого господарського суду Ігоря Бенедисюка… іменною зброєю, яка є державною нагородою.
Але відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів», суддя до звільнення з посади не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками та грамотами.
Примітно, що іменну зброю можуть отримувати лише військовослужбовці, працівники СБУ, МВС та державні службовці, які мають офіцерське звання. Але Ігор Бенедисюк до того, як стати суддею та потрапити до ВРЮ за квотою Президента України, з 1986 до 1991 року навчався у московському Військовому інституті Міністерства оборони СРСР. Тому він повинен мати офіцерське звання. Хоча це ще не є приводом для його нагородження як служителя Феміди.
- Така можливість відкривається лише в тому випадку, коли суддя проявив особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя, -- пояснює заступник голови Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. – Тому суддя І. Бенедисюк, щоб уникнути будь-яких об’єктивних сумнівів у його безсторонності має або повідомити про такі обставини, або публічно відмовитися від нагороди, на яку він, як суддя, не має право розраховувати.
Було б цікаво також дізнатися і про причини присвоєння почесного звання члену ВРЮ Олексію Маловацькому. Адже йдеться не лише про можливість називатися «Заслуженим юристом України», а й отримувати щомісяця 15% надбавки до зарплати, які виплачують з держбюджету. Та й іменний пістолет теж був виготовлений за гроші платників податків…
Щоправда, у ВРЮ не надто поспішають коментувати, як сам факт нагородження своїх членів, так і підстави для цього. Можливо, тому, що, як засвідчують останні події, там побоюються публічності. Саме тому намагаються притягти адвоката Романа Маселка до відповідальності за те, що той наприкінці січня цього року опублікував у соцмережі Фейсбук… присягу судді Подільського райсуду Києва Світлани Захарчук, яка позбавила автомайданівця прав за поїздку до Межигіря. Такі дії судді члени ВРЮ визнали дрібним порушенням, недостатнім для її звільнення. Тому вона не понесе жодного покарання.
Хоча у справі столичної судді Наталі Сіромашенко, яку також спершу вирішили не звільняти з посади за позбавлення водійських прав автомайданівця, саме завдяки розголосу у суспільстві відбулися позитивні зрушення. На початку 2016 року члени ВРЮ вирішили виправитися та проголосували за її звільнення. Таке рішення Наталя Сіромашенко називає несправедливим. Не виключено, що вона його оскаржуватиме у Вищому адміністративному суді України, який уже почав задовольняти позови суддів, звільнених за порушення присяги.
Щоправда, у ВРЮ обіцяють оскаржувати такі рішення вищого суду до Верховного Суду України. Інакше їхню роботу можна буде назвати марною. Адже «майданівські» судді у такий спосіб просто уникнуть відповідальності.