Ще одне питання – це інформаційна компанія проти Ірини Геращенко з метою блокування її роботи і введення як перемовника Надії Савченко. На нараді обговорювали те, що полонених будуть віддавати під Савченко, і саме вона буде виступати модератором у цих перемовинах.
Примітно, що наразі лунають зави про те, що представники самопроголошених «республік» хочуть зробити переформатування всієї гуманітарної підгрупи.
16 січня керівник робочої групи з обміну військовополонених самопроголошеної «ЛНР» Ольга Кобцева заявила, що «позиція українських учасників робочої гуманітарної групи Контактної групи залишилася незмінною - з їх сторони не надійшло жодної пропозиції з питання звільнення заручників», - констатувала представник «ЛНР».
Ватажок бойовиків самопроголошеної «ЛНР» Плотницький підтримав Кобцеву і свою чергу заявив, що у разі «відсутності ініціатив» з боку України щодо обміну полоненими вони готові обговорювати це питання з Надією Савченко. «Я вже вам казав, ми йдемо згідно з графіком переговорів. Іноді я і Олександр Володимирович Захарченко, і Надія Вікторівна випереджаємо цей графік ...ми говорили про те , що якщо буде необхідність, ми будемо зустрічатися і в Луганську, і в Донецьку»,- заявив він.
Тут було б можливим припустити використання Надії Савченко в темну, якби не один момент. Ще 25 листопада аналітичний відділ ГІ «Права Справа» оприлюднив інформацію, що так зване «МДБ ЛНР» почало масові арешти, виконуючи вказівки росіян, з метою збільшення кількості бранців. За два тижні вони затримали 13-15 місцевих мешканців за звинуваченнями у співпраці з українськими спецслужбами.
Показово, що якщо до грудня та сторона кількість затриманих українських бранців називала 42 особи, то тепер вона зросла до 58.
Наявність цієї інформаціїї дає підстави припустити, що арешти проукраїнські налаштованих місцевих мешканців проводилися під конкретну особу – під Надію Савченко для того, щоб показати, що є людина, яка домовилася про звільнення більшої кількості військовополонених. Тут вже СБУ має дати висновок і оцінку щодо ролі пані Надії і почати з нею розмовляти в інших тональностях і в інших кабінетах.
На щастя, вдалося заблокувати мінські «домовленості» Савченко. Річ у тому, що українській стороні поталанило перебрати ініціативу на себе, утім росіяни знову спробували ввести Савченко у гру, намагаючись передати двох бранок як «жест доброї волі». Тут є й питання до самих бранок. На думку Ірини Геращенко у звільненні двох бранок бойовиків поза Мінським форматом стовідсотково відіграла роль Москва і ФСБ, тому цей «жест доброї волі» нам, сказати б, не до шмиги.
Надію Савченко розкручують і намагаються ввести у процес перемовин, адже Росія ставить під питання договороспроможність української сторони і здатність взяти на себе виконання певних зобов’язань. Росії пані Савченко потрібна як інструмент. Росії треба показати недієздатність мінських домовленостей, бо саме продовження економічних санкцій проти РФ напряму пов’язано із виконанням мінських домовленостей. Як тільки Росії вдасться вийти з формату Мінська у неї буде привід апелювати до Заходу з метою скасування економічних санкцій.
Російською стороною запущений механізм дискредитації української делегації, і Савченко тут відведена ключова роль. Окрім того, щодо Надії Савченко є й інші питання. Наприклад, що пані Савченко під час її взяття у полон бойовиками робила на території луганського гольф клубу? Якщо вона дасть чітку відповідь, тоді питань нема, а якщо ні, то нею повинна зайнятися військова прокуратура. Перебування Савченко у стінах парламенту – це питання політичної волі і персональної відповідальності політичної партії, яка провела нам цього троянського коня.
Тим часом, представник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига завив, що за фактом розголошення нардепом Надією Савченко прізвищ полонених і зниклих без вести українських військовослужбовців може бути порушено кримінальне провадження.