Враховуючи те, що простежується негативна тенденція вирішення владою економічних проблем шляхом їх перекладання на плечі населення, ми хочемо запропонувати альтернативний варіант покращення економічного здоров’я галузі та одного з основних його підприємств, яке, крім іншого, є державним та бюджетоформуючим, – ДП НАЕК «Енергоатом», яке виробляє половину всієї електроенергії в країні, а за рахунок низької собівартості виробництва, у порівнянні з ТЕС, частка його вартості у тарифах і цінах, становить тільки 27%. Якщо розглянути можливість підвищення доходу ДП НАЕК «Енергоатому» за рахунок відпуску електроенергії не на внутрішній ринок, а, припустімо, на експорт, маємо можливість зниження закупівельного тарифу на електроенергію його виробництва всередині країни, та, відповідно, пропорційного зменшення тарифу.
Іншим варіантом використання додаткових доходів компанії від експорту може бути розвиток атомної генерації, пропорційне збільшення її частки в загальній структурі виробництва електроенергії. У підсумку матимемо суттєве скорочення впливу на тариф та ціну вартості виробництва електроенергії підприємствами теплової генерації.
На момент дослідження, за даними ДП НАЕК «Енергоатом», собівартість електроенергії виробництва АЕС, які підконтрольні компанії, становить:
— для Запорізької АЕС – 21,28 коп.;
— для Рівненської АЕС – 36,19 коп.;
— для Южно-Української АЕС – 31,77 коп.;
— для Хмельницької АЕС – 29,05 коп.
Середня вартість по всім АЕС за рік – 27,6 коп.
ДП «Енергоринок» викуповує електроенергію виробництва ДП НАЕК «Енергоатом» за ціною 42 коп./кВт*год. Такий тариф не покриває низки важливих напрямів діяльності компанії, тобто фактично є збитковим для неї. Дефіцит коштів на пріоритетні напрями фінансування при такому закупівельному тарифі становить 7,8 млрд грн.
Структурно дефіцит формується з таких складових:
– закупівлі свіжого палива – 764 млн грн;
– вивезення відпрацьованого палива – 429 млн грн
(пов’язано з невідповідністю курсів валют НБУ, закладених у тарифі, фактичним курсам);
– оплати податку на прибуток – 701 млн грн;
– оплати частини прибутку до Державного бюджету – 4242 млн грн;
– капітальних вкладень на суму 729 млн грн (у тому числі на будівництво ЦСВЯП (Холтек) – 570 млн грн);
– фізичного захисту енергоблоків АЕС – 50 млн грн;
– цивільного захисту – 109 млн грн;
– погашення відсотків та кредитів, викупу облігацій – 946 млн грн.
Розрахунковий тариф на відпуск електроенергії АЕС ДП НАЕК «Енергоатом» на 2015 рік, при додатковому включенні до нього зазначених витрат, становитиме 49,02 коп./кВт*год.
Таким чином, щоби виробництво електроенергії компанією не було збитковим, вчасно та в повному обсязі виконувалися всі профілактичні, ремонтні заходи і виконувалися внутрішні та зовнішні зобов’язання, закупівельний тариф має бути на рівні 49-50 копійок.
ГО «Публічний аудит» у власному дослідженні питань діяльності ринку електроенергії в Україні ще в січні 2015 року значну увагу приділила питанню експорту цього товару.
Отже, які перспективи має експортний ринок електроенергії для ДП НАЕК «Енергоатом»?
ДП НАЕК «Енергоатом» працює в паралельному режимі з енергосистемами РФ, Республіки Білорусь, Республіки Молдова.
Щодо країн ЄС, то в паралельному режимі з ними працює тільки Бурштинський острів, доступ до якого в генеруючих джерел ДП НАЕК «Енергоатом» відсутній. Тому ця частина експорту швидше за все залишиться на відкуп структурам ДТЕК, які володіють контрольним пакетом акцій Бурштинської ТЕС.
За даними ДП «Енергоринок», протягом березня 2015 року середньозважена ціна купівлі електроенергії з Оптового ринку електроенергії для її подальшого експорту становила 99,84 коп./кВт*год.
Виконаємо розрахунок за цінами 2015 року ймовірного доходу ДП НАЕК «Енергоатом» за умови запровадження монополії на експорт електроенергії виробництва цього підприємства до таких країн, як Молдова та Білорусь, в обсягах 2013 року, оскільки офіційну статистику за 2014 рік досі не оприлюднено.
За основу візьмемо собівартість із урахуванням всіх витрат та виконання інвестиційних програм – 49,02 коп./кВт*год.
Якби реалізація здійснювалася за середнім відпускним тарифом ДП «Енергоринок» на 2015 рік (тобто за 99,84 коп./кВт*год), дохід тільки на різниці собівартості та відпускному тарифі становив би на 1 кВт*год:
99,84 – 49,02 = 50,84 коп.
Обсяг постачання в перелічені вище країни становив у 2013 році 4 465, 87 млн кВт*год.
0,5084 грн х 4 465 870 000 кВт*год = 2 270 448 308 грн.
Для порівняння, за 2014 рік ДП НАЕК «Енергоатом» до ДП «Енергоринок» відпущено електроенергії на суму 27, 794 млрд грн (із ПДВ), що на 7 193,0 млн грн, або на 34,9% більше, ніж за 2013 рік (20 601,0 млн грн (з ПДВ).
Простий, на перший погляд, приклад дозволяє підвищити дохідність державного монополіста на 10 %.
Далі, відповідно до офіційної інформації Національного агентства з регулювання енергетики Республіки Молдова, протягом 2014 року було імпортовано 3 266,8 млн/кВт*год електроенергії на загальну вартість 3,15 млрд лей, тобто середня вартість 1 кВт*год становила 1,04 лей.
Курс гривні до лей у 2014 році коливався в діапазоні 0,61– 0,99 грн за 1 лей. Станом на сьогодні курс становить 1,16 грн/лей. Якщо припустити, що ціна на імпортну електроенергію в Молдові не змінилася в поточному році, то 1 кВт*год імпортної енергії коштує 1,2 грн.
Таким чином, реалізуючи електроенергію для Республіки Молдова, при розрахунковій собівартості в 49,02 коп. за ціною 1 грн 20 коп., ДП НАЕК «Енергоатом» міг би додатково акумулювати:
1,2-0,4902=70,98 коп./1 кВт*год
70,98 на 1 455 740 000 кВт*год = 1, 033 млрд грн.
Отже, валовий дохід ДП НАЕК «Енергоатом» можна збільшити на 1,033 млрд грн, надавши виключну можливість експорту електроенергії до Республіки Молдова (причому, це в обсягах 2013 року). Водночас варто зазначити, що за умови налагодження більш тісної співпраці, пропозиції більш низької вартості, порівняно з конкурентами, обсяг експорту можна збільшити.
Республіка Білорусь
На початок 2015 року економічно обґрунтований тариф для населення в цій республіці, (враховуючи, що середній курс білоруського рубля до гривні протягом п’яти місяців 2015 року становив 707 руб.) – 2,07 грн, а відпускається за тарифом 1,13 грн/кВт*год.
Згідно з даними Державного виробничого об’єднання електроенергетики «Беленерго», протягом 2014 року імпортовано 3 826 млн кВт*год електроенергії:
За даними групи «Интер РАО», протягом 2014 року Росією експортовано до Білорусі 1425 млн кВт*год електроенергії, що на 60% менше, ніж у 2013 році (3 597 млн кВт*год електроенергії).
Динаміка скорочення обсягу імпорту електроенергії в Білорусії має місце, оскільки країна інтенсивно розвиває власну генерацію з метою зменшення залежності у паливно-енергетичному секторі, зокрема від РФ. Так, у порівнянні з 2013 роком, власну генерацію збільшено на 10%. Крім цього, до 2018 року має бути збудована Білоруська АЕС.
Перший заступник міністра енергетики Білорусії Леонід Шенеца у березні 2014 року заявив: «У 2013 році в країну було імпортовано 6,7 млрд кВт*год, в 2014 році цей показник буде зменшено. Основними імпортерами залишаться Росія та Україна (1 млрд кВт*год та 3 млрд кВт*год відповідно). Вартість електрики України знижено до 6,1 цента за 1 кВт*год, Росії – до 5,7 цента відповідно».
Наведені вище дані свідчать про те, що Республіка Білорусь з метою диверсифікації поставок та зменшення залежності в енергетичному питанні від РФ, налаштовувалась на те, щоб, незважаючи на вищу вартість, закуповувати електроенергію в Україні. Однак у зв’язку з особливим періодом в енергетиці України, ситуація була відкоригована.
Втім, із наведених даних, маємо орієнтир по вартості, який становить 6 центів. За поточим курсом 6 центів – це 1,20 грн. Як бачимо ціна майже аналогічна ціні Республіки Молдова.
Проведемо розрахунки можливого доходу ДП НАЕК «Енергоатом», при розрахунковій собівартості в 49,02 коп. та ціною реалізації 1,20 грн. На кожному кВт*год електроенергії ДП НАЕК «Енергоатом» міг би акумулювати додатково 70,98 коп.
1,2-0,4902=70,98 коп.
0,7098 грн х 3 003 000 000 кВт*год=2, 131 млрд грн
Із наведеного вище короткого матеріалу вбачається, що за умови надання ДП НАЕК «Енергоатом» можливості виключного права експорту електроенергії до Республік Білорусь та Молдова тільки у цьому році, при збереженні обсягів експорту 2013 року (хоча вони можуть бути збільшені) підприємство має можливість отримати додатковий дохід у розмірі 3, 164 млрд грн.
Тарифи для населення не є основною проблемою галузі, а їх підняття не є єдиним можливим засобом для зменшення видатків бюджету та збільшення його дохідної частини.
Монополізація ринку електроенергії в Україні фактично вже відбулась, а остаточно буде завершена з приватизацією ПАТ «Центренерго», яка запланована на 2015-2016 роки.
По її завершенні українці платитимуть за електроенергію ціну, яка буде співмірна з апетитами олігархів. Для недопущення цього необхідно розвивати державний сектор енергетичної галузі в напрямку експортних операцій, свідомо йдучи на обмеження конкуренції та неринкові заходи, в умовах особливого періоду в країні, за наявності політичної волі, це вбачається допустимим.