«Тарифна мобілізація»*, це серія статей присвячених темі тарифів на житлово-комунальні послуги та природний газ. В якій, однак, ми не аналізуватимемо питання ціноутворення, оскільки вже багато про це написано та сказано, натомість пропонуємо зупинитись на тому, за що ми платимо!
Очільник Уряду та голова НКРЕКП неодноразово озвучували з блакитних екранів, що підвищення тарифів не позначиться на незахищених верствах населення, через запровадження спрощеного механізму субсидіювання, а також відмічали, що українці отримають за власні кошти покращені, якісніші послуги.
Саме ці аспекти ГО Публічний аудит» висвітлюватиме протягом найблищих 4 днів. Ми переконані, що населення повинне знати за що платило, платить та, судячи з усього, робитиме це ще довго.
Крім цього, ми хочемо, щоб всі розуміли ризики та ймовірні наслідки «спрощеного механізму» субсидіювання.
Отже, частина перша: «Субсидійна приманка»
1 травня 2015 року набирає чинності нова редакція Постанови Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
Простіше кажучи, з 1 травня 2015 року повинен запрацювати новий механізм субсидіювання населення, який Уряд анонсує як спрощений.
На отримання субсидій тільки за підрахунками Кабінету Міністрів України претендуватиме ледь не третина населення України, а за оцінками деяких експертів – і більша половина.
В умовах безальтернативних та надвисоких тарифів на ЖКП субсидія
є чи не єдиним рятівним колом для українців.
Важливою обставиною, на яку варто звернути увагу населенню при заповненні декларацій про доходи, це окремі підстави, за яких субсидії не призначаються.
Так, вона не призначатиметься, зокрема, у випадку, якщо:
— будь-хто з зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, що фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку, крім житлово-комунальних послуг, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень.
Тобто, навіть не будучи матеріально забезпеченою особою, за рік до звернення про призначення субсидії, Ви, припустімо, продали квартиру, яку не могли утримувати, та придбали меншу – субсидію Ви не отримаєте.
Ще одна підстава непризначення субсидії, визначена законодавцем:
Якщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором з'ясовано, що будь-хто зі складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, що фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно, субсидія не призначається. Законодавець наводить такі приклади додаткових доходів:
— здача в найм (оренду) житлового приміщення (будинку) або його частини;
— праця без оформлення трудових відносин у встановленому порядку;
— отримання доходів від утримання худоби, птиці, інших тварин,
— дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо.
Спрогнозуємо можливі варіанти, як працюватиме це правило.
Наприклад, селяни, маючи домашню худобу, частину молочної, м’ясної продукцій реалізовують на ринках, заробляючи мізерні кошти, які є маленькою прибавкою до злидарської пенсії.
Так ось, якщо такий факт задокументують (неважлива сума виручки), субсидію селянин не отримає.
Інший варіант – у гірській місцевості Західної України, в гірськолижний сезон місцеві жителі здають туристам, студентам кімнати для ночівлі та беруть за це символічну плату. Задокументовано факт — ні субсидіям.
Ще можливі варіанти – це витребування з районних відділень органів внутрішніх справ відомостей про осіб, щодо яких сладались протоколи про адміністративні правопорушення за порушення правил торгівлі (без документів, в недозволених місцях, без сплати ринкового збору тощо) — забудьте про субсидію.
Яким чином Держава перевірятиме відомості, відображені Вами у деклараціях?
Для призначення субсидії сукупний дохід вираховується, виходячи з отриманих особами доходів, інформацію про які зазначено в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, а для призначення субсидії на наступний період – доходів, відомості про які надаються ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування, вищими навчальними закладами.
Для нарахування субсидії орган соціального захисту населення, направляє запити в такі установи:
— ЖЕКи (інші уповноважені організації) — про склад сім’ї (зареєстрованих осіб), забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами (де зазначаються вартість послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування комунальними послугами в опалювальний і неопалювальний періоди);
— ДФС — доходи осіб із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
— Пенсійний фонд України — суми пенсійних виплат осіб.
Відповіді на ці запити повинні бути надані протягом п’яти днів.
Рішення про призначення (непризначення) субсидії приймається протягом десяти днів після отримання заяви та відповідей від перелічених вище органів.
Припинення надання раніше призначеної субсидії відбувається, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, – з місяця, в якому виявлено порушення.
Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів із недостовірними відомостями повертається ним у подвійному розмірі за вимогою органу, що призначив субсидію.
Тут виникає також доволі багато запитань.
Якщо субсидію все-таки призначено, значить відповіді від усіх уповноважених органів для підтвердження відомостей, зазначених у декларації, надійшли та розбіжностей між тим, що було задекларовано, та інформацією уповноважених органів не виявлено.
Звідки ж тоді візьмуться факти, які засвідчуватимуть, що людина подала недостовірні дані?
А ось тут законодавець чіткої відповіді не дає.
З одного боку, описані вище вибіркові обстеження впливають на призначення субсидії, відповідно вони мають проводитися до прийняття відповідного рішення, а отже, орган соціального захисту населення, фактично, після призначення субсидії права перевіряти вже опрацьовані раніше відомості про доходи та майно не має.
З другого боку, цілком імовірно та навіть більш ніж реально, що такі перевірки будуть здійснюватися після призначення субсидії.
Крім цього, вважаємо, що до розгляду прийматимуться звернення «добрих» сусідів, які вказуватимуть на додаткові доходи.
Дуже схоже на те, що бланки декларацій про майно та доходи, які будуть заповнювати 15 млн людей, послужать відправною точкою – так би мовити, фундаментом для документування доходів і витрат людей.
Тоді, коли буде створено єдиний реєстр громадян, які отримують субсидії та декларують низькі доходи, що буде синхронізований із базою платників податків ДФС, ПФ, державною реєстраційною службою, базами ДАІ, варто очікувати, що з кожним розрахунковим періодом кількість осіб, які отримуватимуть субсидії, зменшуватиметься.
Причинами цього стане невідповідність офіційних доходів та реальних витрат. А обмеження на операції в понад 50 тис. грн буде не так легко обійти, зважаючи на те, що за прогнозованим на 2016 рік курсом, –це трішки більше $2 000.
Цілком імовірно, що з наступного року 50 000 грн, буде максимально дозволеною сумою готівкового платежу, всі платежі, що будуть вище, повинні будуть проводитись в безготівковій формі, з паралельним повідомленням та опрацюванням органами ДФС. І як наслідок, субсидії призначеною бути не може.
Більше того, паралельне запровадження обов’язкового декларування майна, всіма категоріями громадян та подальше співставлення з безготівковими витратами, створить підстави для додаткових нарахувань громадянам податку з доходів фізичних осіб.
*ГО «Публічний аудит», разом з ВГО «Спілка власників житла України» на початку квітня заснували громадський рух «Тарифна мобілізація», яка об’єднує однодумців з усіє країни у спільному прагненні відстояти права користувачів житлово-комунальних послуг.
За цей короткий час, до нас долучилось більше 5 000 сімей. Крім цього, вже досягнуто перших результатів з якими Ви можете ознайомитись відвідавши нашу сторінку в соціальних мережах Facebook та ВКонтакте, Twitter