Зіпсоване дзеркало

Натомість проросійські «журналісти» діють інакше. За наказом кураторів з кремлівських спецслужб пропагандисти створюють власну, спотворену версію реальності. Немов зіпсоване дзеркало, вони відображають лише потрібні їм факти, прибираючи, те що не вписується в їхню «політику партії» і навпаки, роблять фокус на тому, що їм треба.

Один зі свіжих трендів – висвітлення деталей артилерійських ударів українських сил по важливим складам окупантів. Після того, як на фронті почали працювати надані США комплекси HIMARS, такі удари по сховищам снарядів та палива трапляються практично щодня. У свою чергу «журналісти» з РФ та місцеві пропагандисти «ДНР/ЛНР» всі як один повторюють одні і ті слова – мовляв, безсердечні українці вкотре вдарили по «складам з гуманітарною допомогою». Хоча в мережі достатньо відео від місцевих мешканців, на яких чітко видно детонацію боєприпасів. Деякі сміливці навіть знімають уражені об’єкти зблизька, як це було нещодавно з КАМАЗ Центром в тимчасово окупованому Донецьку. Автори відео чітко показали розкидані залишки мін та снарядів.

Але усього за кілька годин, після прибирання доказів, на об’єкт прибули російські блогери, які показали абсолютно іншу картинку, жодним словом не згадавши, що насправді було на його території.

Мовчать «журналісти» і про те, чому «миролюбива» влада «ДНР/ЛНР» настільки піклується про своїх громадян, що розміщує сховища боєприпасів та пального прямо в житлових районах. Фактично місцевих мешканців використовують в якості живого щита для військових об’єктів, що є воєнним злочином. І тепер кожен мешканець окупованих територій може постраждати від детонації «тушонки і памперсів» поруч зі своїм будинком.

На жаль, є і ще гірші приклади «роботи» пропагандистів, які заради красивої картинки готові зробити будь-яку провокацію. Це стосується переважно приїжджих з РФ «журналістів», яким нема кого жаліти на окупованих територіях і нема що втрачати. Так, заради красивої картинки за замовленням пропагандистів можуть організувати обстріл житлових районів. При чому як і у випадках зі сховищами, самі місцеві дуже точно визначають звідки саме був обстріл.

Або імітують «запеклі бої» за командою чергового «воєнкора».

Втім від цих «репортерів» є певна користь – вони самі надають докази воєнних злочинів. Завдяки їхнім сюжетам можна встановити геолокацію вражених будинків і напрямок обстрілів.

Втім проросійською пропагандою та викривленням фактів займаються не лише громадяни РФ. На жаль, в західних країнах теж вистачає фанатів путінського режиму, готових розносити фейки. Хтось з них робить це за гроші, хтось з ідеологічних міркувань, а хтось просто сліпо вірить Кисельову та Соловйову. Звичайно, західні демократії дуже серйозно ставляться до свободи слова і вільної роботи преси, тому такі корисні ідіоти переважно уникають відповідальності. Хоча навіть там вже починають потихеньку розуміти справжні наміри цих «друзів Кремля». Так, питання заангажованості журналістів Джона Марка Дугана (John Mark Dougan) та Єви Бартлетт (Eva Bartlett) нещодавно підняли в розслідуванні канадської телерадіокомпанії CBC.

Як зазначають автори розслідування ціла група західних журналістів, які мають давню історію поширення російської пропаганди, тепер намагаються просувати наратив щодо нібито причетності України до воєнних злочинів. На думку цих кремлівських рупорів саме вигадані українські неонацисти вбивали мирних мешканців Бучі, Бородянки та Ірпеня. За дивним збігом обставин один з таких авторів, Джон Марк Дуган встиг наробитти багато дурниць у себе вдома – а саме створити велику кількість брехливих статей, за що його почало розшукувати ФБР. Для того щоб уникнути відповідальності на Батьківщині Дуган… втік до Москви і тепер відкрито підтримує російську агресію проти України. І навіть є одним з членів так званого Міжнародного публічного трибуналу щодо України – маріонеткової організації, створеної Кремлем для «розслідувань» воєнних злочинів «укронацистів».

Єва Бартлетт, яка теж бере участь в цьому Трибуналі, також встигла допомогти Кремлю – для каналу RT вона розповідала про жахи війни в Сирії, але виключно з проросійського боку, заперечуючи хімічні атаки режиму Ассада. Після цього вона також переїхала до Москви, звідки розповідає про те, що західна преса «промиває мізки» своїм глядачам і закликає підтримувати дії російської влади.

Отже Кремль дуже активно залучає «журналістів» для ведення пропаганди і при цьому фокусується не лише на власній аудиторії, а і на західних країнах. Тому російські інформаційно-психологічні кампанії не можна вважати загрозою лише для України, відповідно до боротьби з ними має долучитися весь світ.