Відсутність житлового фонду в приймаючих громадах
Це одна з найбільших проблем, з якою стикаються переселенці. Тетяна Красько, координаторка проєкту «На лінії зіткнення», яка була учасницею Другого Всеукраїнського форуму Рад ВПО, зазначає: «Вирішити це питання на даному етапі неможливо, тому що в громадах відсутній фонд житла, як такий. Його просто немає».
Але попри це, у Закарпатській та Хмельницькій областях деякі громади намагаються допомогти переселенцям, виділяючи землю під будівництво. Хоча, на жаль, цих ініціатив недостатньо для вирішення проблеми в масштабах країни, і така ситуація ставить ВПО у безвихідне становище, коли вони змушені орендувати тимчасове помешкання або чекати на державну допомогу.
Нерівні умови для компенсації зруйнованого житла
Власники домівок на окупованих територіях або в зонах активних бойових дій, таких як Донецька та Луганська області, знаходяться в значно гірших умовах порівняно з тими, чиє житло пошкоджене на підконтрольній території. За даними Луганської обласної військової адміністрації, до Державного реєстру пошкодженого та зруйнованого майна подано 47 тисяч повідомлень про повністю знищене майно та 18,5 тисяч повідомлень про майно, непридатне до експлуатації. Однак, через прогалини в законодавстві, значна частина цих людей не може зареєструвати втрачене житло для отримання компенсації. Я вважаю, що потрібно терміново переглянути механізми надання компенсацій для ВПО з окупованих територій, адже без цього ми продовжуємо дискримінувати тих, хто постраждав найбільше.
Низькі регіональні коефіцієнти компенсацій
Окрім законодавчих проблем, переселенці стикаються з фінансовими обмеженнями. Зокрема, низькі регіональні коефіцієнти значно знижують суми компенсацій за зруйноване житло. Для Луганської області, наприклад, регіональний коефіцієнт є одним із найнижчих в Україні — лише 20 669 гривень за квадратний метр. Це значно менше, ніж у багатьох інших регіонах, що робить відшкодування недостатнім для відновлення житла.
Недостатня фінансова підтримка на придбання житла
Існуючі державні програми, як-то кредити або фінансова допомога, часто не покривають реальних потреб ВПО. Тож, навіть якщо людина отримує фінансову допомогу, ці кошти зазвичай є недостатніми для придбання житла в більш безпечних регіонах.
Наприклад, у деяких громадах переселенцям надають до 3 000 доларів на одну особу, що явно не відповідає реальним цінам на ринку нерухомості. Це примушує ВПО шукати додаткові джерела фінансування або залишатися в тимчасовому житлі.
Залучення ВПО до розвитку громад
Попри всі труднощі, деякі громади знаходять можливості для залучення ВПО до розвитку своєї інфраструктури. У громадах Дніпропетровської, Кіровоградської та Хмельницької областей переселенцям надають землю для будівництва житла. Це є частиною стратегії розвитку місцевої економіки, оскільки залучення нових мешканців сприяє зростанню податкової бази та розвитку інфраструктури. Однак такі програми не можуть вирішити проблему для всіх, оскільки масштаби потреб переселенців значно перевищують наявні ресурси.
Висновки
Проблема житла для ВПО є багатошаровою і вимагає комплексних рішень на всіх рівнях: від законодавчих змін до активнішої участі громад у створенні умов для переселенців. Поки що існуючі механізми недостатньо ефективні, щоб забезпечити людей власним житлом і дати їм можливість відновити нормальне життя. Без належної державної підтримки, зміни у законодавстві та розвитку програм підтримки на місцевому рівні, переселенці залишатимуться в невизначеному становищі ще довгий час.