За президентства Дональда Трампа обмін розвідувальною інформацією між американськими спецслужбами, Конгресом та іншими федеральними структурами сповільнився, а в окремих випадках навіть тимчасово припинявся. Це стосується, зокрема, даних про Іран та інші міжнародні загрози.
Про це повідомляє Reuters.
Проблеми загострилися під час роботи Тулсі Габбард на посаді директорки Національної розвідки США. Між її відомством (ODNI) та Центральним розвідувальним управлінням (ЦРУ) виникли серйозні суперечності, наслідки яких відчутні навіть після відставки Габбард у червні.
Зокрема, ЦРУ припинило спільно готувати аналітичні оцінки з Національною радою з розвідки (NIC), яка узагальнює позиції 18 американських розвідувальних відомств. Раніше ЦРУ відігравало важливу роль у підготовці матеріалів, зокрема щодо Ірану та Росії. Після припинення співпраці та скорочення персоналу рада сповільнила роботу.
За даними Reuters, серед її останніх оцінок не було жодної, присвяченої війні в Ірані. Крім того, Конгрес тимчасово перестав отримувати розвідувальні звіти від офісу Габбард після американської військової операції в Ірані в червні 2025 року та захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро в січні 2026-го.
За словами джерел, команда Габбард звинувачувала законодавців у витоках інформації до медіа. Колишні представники розвідки також повідомили, що частина аналітиків обережніше готує оцінки, які можуть суперечити позиції Білого дому, побоюючись політичного переслідування.
Після призначення Джея Клейтона директором Національної розвідки у серпні деякі проблеми почали вирішувати. Зокрема, його відомство відновило брифінги для Конгресу щодо загроз американським виборам, які припинилися ще у 2025 році.
Які це може мати наслідки?
Колишні посадовці та експерти попереджають, що розбіжності між відомствами й ослаблення координації можуть призвести до неповного інформування американського керівництва про загрози. Деякі з них порівнюють ці ризики з розвідувальними провалами, виявленими після терактів 11 вересня 2001 року.