Закон про статус УПА, ухвалений навесні 2015 року, став поворотним моментом у відносинах України і Польщі.
Про це на круглому столі в Інституті Горшеніна "Україно-польські відносини: стратегічне партнерство або клубок суперечностей" сказав Лукаш Адамський, віце-директор Центру польсько-російського діалогу та порозуміння.
Він зазначив, що після Майдану Польща стала головним союзником України і, по суті, єдиним фактором, який розділяє дві країни, є різне сприйняття історії. "Якщо мова йде про двосторонні проблеми, то найбільшою є різне сприйняття історії. Поляків і українців, я б сказав, роз'єднує не так сама історія, тому що з тієї ж Волинської трагедії минуло 73 роки і живих свідків майже немає, а саме сприйняття", - підкреслив він.
Адамський вважає, що українські еліти довгий час ігнорували цю проблему і не помітили, як у Польщі втратили терпіння.
Він додав, що кульмінацією цього процесу стала весна 2015 року. "Було ухвалено декомунізаційні закони, які, я вважаю, в цілому дуже позитивні. Але визнання УПА і культ тих організацій, які в Польщі дуже негативно сприймаються, - це було поштовхом, який направив польські еліти в напрямку відмови від юридичних евфемізмів", - сказав Адамський.
Він підкреслив, що саме після цього Сенат Польщі ухвалив резолюцію, у якій формулювання "злочин з ознаками геноциду" замінили на більш жорстке - "геноцид".