Дослідники під керівництвом Рональда Крістала з Медичного коледжу Вейл-Корнел у Нью-Йорку створили експериментальну генно-інженерну вакцину, завдяки якій в організмі виробляються антитіла, що ефективно зв'язують нікотин.
Ученим удалося виокремити з крові мишей антитіло, яке найактивніше зв'язує молекулу нікотину. Виявивши ген, який відповідальний за виробництво таких антитіл, вони внесли його в геном аденоасоційованого вірусу, який зазвичай використовують в експериментах з генної терапії.
Вірусом з антитільним геном ін'єктували піддослідних нікотинозалежних мишей, далі генно-інженерний препарат потрапляв у печінку тварин, де починалося виробництво антитіл, що надходять у кров.
Вакцинованим таким чином мишам вводили дозу нікотину, рівноцінну кількості цієї речовини у двох сигаретах. Автори дослідження встановили, що 83% нікотину зв'язувалися в крові гризунів до того, як він потрапить у головний мозок.
Змінювалася і поведінка тварин. Миші під впливом нікотину, за словами Крістала, відрізняються певною "розслабленістю", але ті з них, хто отримав ін'єкцію антинікотинової вакцини, зберегли нормальну активність і частоту серцебиття, незважаючи на прийом алкалоїду.
Рональд Крістал зазначив, що найкращим способом лікування хронічної нікотинової залежності йому видається "патрулювання кровотоку за допомогою таких пакменоподібних антитіл", які очищають кров від нікотину до того, як він почне якось біологічно впливати. (Пакмен - ігровий персонаж, жовтий "колобок" із роззявленим ротом, яким він захоплює все, що трапляється на шляху).
Як установили дослідники, печінка вакцинованих мишей виробляла антитіла навіть через 18 тижнів після ін'єкції. За оцінками вчених, це доволі тривалий термін, попередні експериментальні вакцини виявлялися короткостроковими.
Клінічні випробування підходу, який пропонує Крістал із співавторами, почнуться не скоро. Генна терапія з використанням вірусних носіїв сама по собі вимагає ретельного вивчення. Наступним етапом, за словами авторів, буде випробування вірусного вектора на приматах.