Дослідники під керівництвом Рональда Крістала (Ronald Crystal) з Медичного коледжу Вейл-Корнел (Weill Cornell Medical College) у Нью-Йорку створили експериментальну генно-інженерну вакцину, завдяки якій в організмі виробляються антитіла, що ефективно зв'язують нікотин, повідомляє FierceBiotech.
Результати дослідження опубліковано в журналі Science Translational Medicine, додатку до Science з трансляційної медицини, яка відстежує фундаментальні дослідження та медичну практику.
Ученим вдалося виділити з крові мишей антитіло під впливом алкалоїду, що найбільш активно зв'язує молекулу нікотину. З'ясувавши, який ген відповідальний за виробництво таких антитіл, вони внесли його в геном аденоасоційованого вірусу (AAV), який зазвичай використовують в експериментах з генної терапії. Вірусом з антитільним геном ін'єктували піддослідних нікотинозалежних мишей, далі генно-інженерний препарат потрапив у печінку тварин, де почалося виробництво антитіл, що надходять у кров.
Вакцинованим таким чином мишам вводили дозу нікотину, яка відповідала вмісту двох цигарок. Автори дослідження встановили, що 83% нікотину зв'язувалися в крові гризунів до того, як він потрапить у головний мозок.
Змінювалася й поведінка тварин. Миші під впливом нікотину, за словами Крістала, вирізнялися певною "розслабленістю", але ті з них, хто отримав ін'єкцію антинікотинової вакцини, зберегли нормальну активність і частоту серцебиття, незважаючи на вживання алкалоїду.
Коментуючи результати для BBC News, Рональд Крістал зазначив, що найкращим способом лікування хронічної нікотинової залежності йому видається "пильнування за плином крові за допомогою таких пакменоподобних антитіл", які очищають кров від нікотину до того, як він почне якось біологічно впливати. (Пакмен - ігровий персонаж, жовтий "колобок" із роззявленим ротом, яким він захоплює все, що трапляється на шляху).
Як установили дослідники, печінка вакцинованих мишей виробляла антитіла навіть через 18 тижнів після ін'єкції. За оцінками вчених, це доволі тривалий термін, колишні експериментальні вакцини виявлялися короткостроковими.
Клінічні випробування запропонованого Крісталом і співавторами підходу почнуться не скоро.
Генна терапія з використанням вірусних носіїв сама по собі вимагає ретельного вивчення. Наступним етапом, за словами авторів, буде випробування вірусного вектора на приматах.