ГоловнаСвіт

Поза прагматизмом - тільки цинізм

323 з 612 голосів німецьких депутатів - і Ангела Меркель вдруге стала канцлером. Це - інша Меркель, аніж до виборів, і цьому є дві причини - інший коаліційний партнер і економічна криза.

Поза прагматизмом - тільки цинізм

Спільний уряд з вільними демократами дозволить ХДС не шукати надмірних компромісів. Проте криза змусить теперішні уряд бути надзвичайно економним. світовий експорт упав на чверть, а економіка Німеччини - надзвичайно залежна від експорту. За словами посла Німеччини в Бангладеш Франка Майке, його країна заробляє кожне третє євро зарубіжною торгівлею, і кожне п"яте робоче місце прямо залежить від неї.

Економічна криза вдарила по експорту Німеччини - він скоротився на 22%. Відтак, саме економічні питання будуть пріоритетом найближчого уряду.

Присутність Росії у внутрішньонімецькому житті - це далеко не тільки володіння футбольною командою "Шальке-04" з Гельзенкірхена. 40% газу, що споживається в Німеччині, продано "Газпромом". Тому еліта ФРН більш ніж зважає на українського північно-східного сусіда.

Перспективні стосунки Німеччини і Росії досягли вражаючого рівня. Так, 16 липня 2009 року Ангела Меркель і Дмитро Медвєдєв підписали угоду про створення Російсько-німецького енергетичного агентства (RUDEA). Логіка проста: у розвинутій економіці треба докласти величезних зусиль задля підвищення енергоефективності на кілька процентів, в Росії ж достатньо просто замінити вікна і утеплити будинок, щоб виграти 20% економії. Ресурс для скорочення внутрішнього споживання в Росії - до 240 млрд м3 в рік, порядок інвестицій для цього - порядка 300 млрд. доларів.

І це - далеко не єдиний двосторонній проект такого рівня. Саме тому Герхард Шредер, сильний гравець і свого часу надзвичайно популярний політик, обрав для себе газпромівську політичну пенсію, і цілком щиро лобіює російські інтереси, бо вважає, що вони принесуть його країні немалий зиск.

Тому геоекономічна кон"юнктура цілком і повністю працює на користь Росії. Інші питання на цьому фоні виглядають вторинними: прагматизм домінує.

Якщо не привести переконливих аргументів з нашого боку, прагматизм німецький цілком може бути використаний російським неоімперським цинізмом.

А чи може Україна запропонувати щось, щоб отримати співмірну геоекономічну вагу? І чи зробила вона щось настільки значне, щоб пов"язати себе співмірними зв"язками для більшої збалансованості у трикутнику “Німеччина-Україна-Росія”?

Аналогічна ідея “україно-німецького енергетичного агентства” - нереальна завдяки кабальному газовому контракту Тимошенко. Якщо зекономлені Росією кубометри можна продати в ЄС за середньозваженою ціною, то надлишок газу, котрий Україна купує за “португальськими” коефіцієнтами і умовами “take or pay”, збути неможливо: його можна тільки спожити.

"Головна категорія політики - це довіра. На моє відчуття, у нас немає довіри до того, що українська влада робитиме реальні кроки - і Київ повинен враховувати це", прокоментував авторові "українське питання" один з радників Меркель на умовах анонімності. Україна не є питанням внутрішньонімецького порядку денного - ні на цих виборах, ні на наступних. "Ми повинні співставляти наші передвиборчі програми з реальністю, а протягом найближчих 10 років питання членства України в ЄС не стоятиме", зазначив радник.

Якщо Україна не стане частиною німецької геоекономіки, українські питання ризикують стати периферійною частиною німецько-російських відносин.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram