Болгарія відома своєю позицією проти постачання зброї в Україну. Проте останні розслідування показують, що Софія масово підтримувала Київ боєприпасами та дизельним паливом у вирішальні місяці війни.
Про це повідомляє видання Welt.
Згідно з розслідуванням, на момент візиту прем’єр-міністра Кирила Петкова до Києва 28 квітня, уряд Болгарії вже ініціював процедуру комплексної військової допомоги Україні.
Щоб уникнути офіційних поставок зброї, боєприпаси та озброєння потрапляли в Україну опосередковано. У певні періоди бойових дій Болгарія покривала третину усіх потреб в артилерійських боєприпасах української армії. Також непомітно Болгарія експортувала дизельне паливо в Україну, забезпечивши таким чином до 40 відсотків потреб у паливі української бронетехніки у квітні-серпні 2022 року. Болгарія на той час переробляла лише російську сиру нафту на своєму НПЗ.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підтвердив приховану військову допомогу.
«Кирил Петков продемонстрував свою чесність і я завжди буду вдячний йому за те, що він використав усі свої політичні здібності для пошуку рішення», — повідомив Кулеба.
Історія, за його словами, проста: у той час, як деякі члени болгарської коаліції стали на бік Росії, Петков вирішив «стояти на правильному боці історії та допомогти нам протистояти набагато сильнішому ворогу».
19 квітня, незадовго до поїздки Петкова до Києва, Кулеба відвідав столицю Болгарії. Саме тоді почався другий невизначений етап війни. Українці відтіснили нападників із більшої частини Київщини та півночі, але західної зброї для продовження протистояння ще не було.
Бойові дії були настільки інтенсивними, каже сьогодні Кулеба, що Україні необхідно було терміново поповнити свої запаси, головним чином через брак боєприпасів радянського виробництва .
«Ми знали, що на болгарських складах є велика кількість необхідних боєприпасів, тому президент Зеленський відправив мене, щоб я застосував дипломатичну майстерність для закупівлі необхідних матеріалів», — каже Кулеба.
Дискусії з приводу поставок озброєння відбувалися за зачиненими дверима.
Міністр закликав надати Україні «військову підтримку», інакше росіяни б окупували більше сіл та міст і «вбивали б, катували та ґвалтували» більше українців. За його словами, Петков відповів, що його внутрішньополітична ситуація “непроста”, але він зробить “все, що від нього залежить”. Сьогодні Петков каже, що тоді його уряд дав приватним посередникам дозвіл на експорт. Не безпосередньо в Україну, а в компанії-посередники за кордоном.
«Наша приватна військова промисловість виробляла на повній швидкості», — сказав Петков.
За інформацією видання, ці поставки оплачували США та Велика Британія через посередників. Справи пішли складно в червні, коли голова державної експортної компанії «Кінтекс» Олександр Михайлов був змушений піти у відставку та оприлюднив відомості щодо поставок – ймовірно, з метою дискредитації уряду.
Михайлов заявив про експорт озброєнь з початку війни на «два мільярди євро». Він також згадав поставки боєприпасів до 122-мм реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град».
Також Болгарія постачала дизельне паливо. Колишній міністр фінансів Асен Васильєв розповідає про зустріч представників Світового банку у Вашингтоні у квітні. Там представник України доповів йому, що в країні закінчується пальне. Болгарія має нафтопереробний завод поблизу Бургаса, яким керує дочірня компанія Лукойла, котра постачала Болгарії нафту танкерами з Росії.
За його словами, Васильєв спонукав Лукойл у Болгарії експортувати надлишки нафти в Україну. Реакція була позитивною і робітники підприємства теж засудили війну, каже він. Близько половини виробленого палива країна експортувала в Україну.
«Регулярно через Румунію в Україну їхали вантажівки та цистерни, а в деяких випадках пальне також завантажували у вантажні потяги», — розповідає Васильєв.
Нагадаємо, що експрем'єр-міністр Болгарії Кирил Петков заявив, що значна частина снарядів в Україні була болгарського виробництва.
Стало відомо, що за зверненням проросійських депутатів Конституційний суд Болгарії візьметься перевіряти закон про військову допомогу Україні.