Другого березня наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) оголосила конкурс на посаду нового голови правління компанії. Обиратиме його також наглядова рада, в яку входять 15 членів — частину з них обрали на конкурсі від громадськості, а решту делегували від політичних фракцій у Верховній Раді. Переможець відбору очолить Суспільне на наступні чотири роки. Умови прості: потенційний кандидат повинен мати вищу освіту, працювати на керівних посадах у медіа не менш ніж п’ять років, знати державну мову, а також подати програму розвитку компанії. Загалом на конкурс надіслали анкети 15 кандидатів. Одним із головних питань було, чи братиме участь у “змаганні” кандидат від Офісу президента. І він спробував, але не встиг вчасно подати документи.
Першого квітня о 16:07, коли добіг час для прийому документів, заступник керівника Офісу президента Юрій Костюк надіслав листа з документами. Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа пояснює, що документи для участі в конкурсі приймає апарат наглядової ради. Юристка, яка приймала документи, вписала Костюка в журнал реєстрації, зважаючи на можливі проблеми з інтернетом. “Але річ у тому, що прийшов не повний пакет документів, а тільки копія диплома. Потім кількома листами надійшли ще кілька документів. Заява надійшла ще пізніше. Але це також був не повний пакет документів. Повний ми отримали Укрпоштою шостого квітня по обіді”, — розповідає Остапа в коментарі для LB.ua. Зрештою, Костюка не допустили до конкурсу. І не лише його.
Ще двох кандидатів — Антона Веселова та Василя Філімонова – не допустили до участі. Перший не підтвердив необхідний стаж роботи на керівній посаді, а другому його взагалі не вистачило. Після цього наглядова рада переглянула документи допущених кандидатів, їхні резюме та програми розвитку компанії. “Я прочитала всі програми. Подавалися люди з досвідом. Скажу чесно, у мене склалося враження, що частина кандидатів дивиться в майбутнє Суспільного, а частина — в минуле, — коментує Світлана Остапа. — Дуже багато людей, які балотуються, пов’язані із Суспільним. Тобто вони або зараз працюють, або працювали на Суспільному, або колись працювали ще на УТ-1 чи Першому національному".
До фінального етапу відібрали чотирьох кандидатів: Миколу Чернотицького, Оксану Цибулю, Андрія Шаповалова та Віталія Докаленка. Упродовж чотирьох останніх років Чернотицький, Цибуля та Шаповалов працювали на Суспільному. Микола Чернотицький з 2017 року і до сьогодні входить у правління Суспільного мовника та відповідальний за адміністративно-господарський напрям і регіональний розвиток компанії. Оксана Цибуля до червня минулого року працювала у філії НСТУ - Дніпровській регіональній дирекції, де запускала програми повного циклу, займалася продакшном і працювала із тендерами. Андрій Шаповалов у резюме зазначив, що 2021 року працює генеральним продюсером телерадіокомпанії “Донбас онлайн”, а до того очолював філію НСТУ “UA: Донбас”. Віталій Докаленко до березня цього року був членом Ради з державної підтримки кінематографії при Державному агентстві України з питань кіно. Проте серед попередніх місць роботи Докаленка – головний режисер “Нового каналу”, у 2005 році призначений Віктором Ющенком на посаду президента Першого національного, а також “1+1 продакшн”. На “1+1” кандидат був “керівником департаменту розважальних проєктів”.
Що ж стосується програм, які опублікували на корпоративному сайті Суспільного, то, наприклад, Віталій Докаленко за чотири роки бачить його одним із п’яти головних каналів країни, а радіо, за словами кандидата, “звучить у кожному автомобілі!”. Також Докаленко пропонує співпрацювати з Польщею, Грузією, Болгарією, Молдовою та країнами Балтії. Окрім того, кандидат пропонує запустити інформаційний канал UA24 з урахуванням регіональних новин від філій каналу. “Ми піднімаємо статус регіонального кореспондента і журналіста – це престижно, це гордість працювати на Суспільному і нести інформацію людям”, — пише в програмі кандидат.
Про “реанімацію регіональних платформ мовлення” згадує і Андрій Шаповалов. І додає, що, на його думку, Суспільне їх майже втратило. Водночас кандидат говорить про їхнє співфінансування коштом бюджетів місцевих громад. Також Шаповалов пропонує розробити “агресивну комерційну стратегію, яка дозволить, не порушуючи основних принципів Суспільного мовлення, з 2022 року залучити додаткові джерела фінансування”.
І Андрій Шаповалов, і Оксана Цибуля прописали у програмах розвиток власного продакшну. Цибуля, посилаючись на досвід роботи продюсером у філії Суспільного у Дніпрі, пише, що “продукт, вироблений на замовлення філії на аутсорсі, хотіли придбати місцеві комерційні мовники”. Тому головною метою, в разі її перемоги на конкурсі, вона вбачає вироблення продукту, який зможуть купувати комерційні медіа.
Микола Чернотицький, чия програма була найбільшою серед поданих, ставить на розвиток диджиталу, охоплення молодої аудиторії, локальну мережу репортерів і входження у топ-3 за довірою до новин. Окрім того, Чернотицький вказує, що “в умовах сусідства з ворогом на східному кордоні частина ресурсів також має бути спрямована на розвиток навичок критичного медіаспоживання в аудиторії”. Саме тому, на думку кандидата, Суспільне має “здійснювати вплив на сталі світові практики щодо подолання дезінформації та протидії російській агресії”.
Микола Чернотицький згадав у своїй програмі розвитку компанії і про Крим. Зокрема, він наголошує на “фіксації актів російської агресії в Криму для збереження хронології анексії Криму (прямі включення з материкової частини України, окупованого Криму, багатогодинні марафони, матеріали журналістів (сюжети, документальні фільми)”.
19 квітня пройшли незалежні онлайн-дебати на посаду голови Національної суспільної телерадіокомпанії України, які організували Офіс Ради Європи та коаліція Реанімаційного Пакету Реформ. Під час дебатів кандидати представили свої програми. Після цього 27 квітня наглядова рада обере голову Суспільного. Зроблять це шляхом таємного голосування, аби на членів наглядової ради не чинили тиск.
Ані Верховна Рада, ані Кабмін чи Офіс президента не можуть впливати на результати голосування чи бути “дорадчим” органом під час обрання нового очільника компанії. Голосування проходить до прикладу президентських виборів, де кандидат має набрати 50% і плюс один голос. Тобто якщо в наглядовій раді Суспільного 15 членів, то в один тур кандидат має отримати вісім голосів. Якщо хтось із претендентів набирає однакову кількість балів, то відбувається другий тур.