За даними ЮНІСЕФ, в Україні кожен п'ятий підліток визнавав себе жертвою онлайн-знущань, а кожен десятий - регулярно брехав батькам або друзям про час, проведений у соцмережах. Крім того, третина підлітків використовують соцмережі, щоб позбутися негативних відчуттів, кожен восьмий підліток залежний від соцмереж.
У рамках Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA презентували аналітичне дослідження "Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України", інформує Міністерство цифрової трансформації України.
Відповідно до його результатів, в Україні понад 18% рішень щодо булінгу, за даними Єдиного реєстру судових рішень, стосуються випадків використання засобів електронних комунікацій, тобто дій, які завдали психологічних страждань і були вчинені в інтернеті за допомогою гаджетів.
"Найбільше протоколів стосовно онлайн-цькування, або ж кібербулінгу, складено в Київській області. Частіше ображають хлопці - 70%, а от страждають від кібербулінгу переважно дівчата - близько 80%", - свідчать дані дослідження.
Також у рейтингу форм кібербулінгу першу позицію має розповсюдження неправдивої інформації, з чим стикався кожен п’ятий підліток. З викраданням персональних даних і використанням іншими акаунтів від імені опитаних (самозванство) зіштовхувався майже кожен п’ятий підліток.
Станом на 1 квітня 2020 року судами загальної юрисдикції було прийнято 482 постанови щодо булінгу учасників освітнього процесу.
"Ми підготували в дослідженні також рекомендації до уряду, зокрема щодо законодавства. Одна з рекомендацій — це означити кібербулінг як окремий термін, щоб визначити відповідальність за онлайн-цькування та як попереджувати і протидіяти цьому явищу. Також рекомендації стосуються наразі чинного закону щодо булінгу", — розповів аналітик ГО "Докудейз" та один з авторів дослідження Богдан Мойса.
Нагадаємо, у січні 2019 Порошенко підписав закон про відповідальність за булінг. Відповідно до документа порушників штрафують, або, у випадку з неповнолітніми, їхніх батьків.