У Верховній раді України зареєстрували законопроєкт №11115, який дозволить регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації. Зокрема, це стосується платформи Тelegram.
Авторами документу є народні депутати від різних фракцій: Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина від "Європейської солідарності"; із "Слуги народу" Микита Потураєв, Людмила Марченко; від "Голосу" Ярослав Юрчишин і Наталія Піпа; від "За майбутнє" Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці вказано, що деякі платформи спільного доступу до інформації мають багатомільйонну аудиторію в Україні. Згідно з дослідженням від 2023 року, аудиторія Telegram перевищувала YouTube в 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно.
"Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням. Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором", – йдеться у документі.
Також зазначають, що платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом РФ, і російським регулятором Інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особами.
Автори уточнюють, що, на відміну від платформ спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/ каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.
Також творці документу повідомили, що запропоноване чинним законом "Про медіа" регулювання залишилося неповним. Це проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
"В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці. Цей законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій", – зазначено в документі.
Законопроєктом встановлюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування.
Також, якщо документ приймуть, на Тelegram чекають і інші зміни:
- Встановлять вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації відповідно. Їх не зобов’яжуть реєструватися, проте такі провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника для комунікації. Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС.
- Законопроєкт також пропонує запровадити презумпцію, згідно із якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
- Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності.
- Законопроект пропонує Кабміну врегулювати порядок використання посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності, оскільки використання медіа військовими формуваннями, які входять до сектору безпеки і оборони, можуть мати особливості пов’язані із специфікою діяльності та особливими вимогами безпеки інформації.
- Також не допускається встановлення вказаних платформ та пов’язаних з ними сервісів на пристрої, які використовуються для службових цілей, що відповідає практиці деяких країн ЄС та Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.