"Слідчі говорили, що справа не має жодної перспективи"
Завтра (інтерв’ю ми записували ввечері 26 листопада) відбудеться суд щодо проекту підозри, врученої САП. Вас звинувачують у зловживанні службовим становищем при намаганні звести на околиці міста індустріальний парк. В якості запобіжного заходу прокурори проситимуть тримання під вартою або заставу у 50 мільйонів. Ви казали, що таких грошей не маєте і доведеться, вочевидь, щось продавати. Вже встигли? Назбирали собі на заставу?
Я й не збирався, чесно кажучи, ці гроші шукати. Справа виглядає не зовсім мудрою. Щоб ви розуміли: 2015-й рік, перший рік після окупації – всі тікають з України, а ми проводимо інвестиційний конкурс, на який приходить компанія СТР – номер один в Центральній та Східній Європі, яка будує індустріальні парки. Вони зголошуються на конкурс, перемагають і мають намір будувати індустріальний парк у Львові – це три тисячі нових робочих місць. Вони сплачують у бюджет понад 52 мільйони гривень, але починаючи з 2016-го року зазнають перешкод зі сторони державних органів влади, прокуратури, податкової. Луценко, Порошенко інші, не хотіли, щоб Садовий збудував Індустріальний парк у Львові.
Чому вони не хотіли? Щось особисте, як і зі сміттєзвалищем?
Ви знаєте, я приїжджав до Києва, в Генеральну прокуратуру, спілкувався зі слідчими, вони говорили, що ця справа не має жодної перспективи, тому що звинувачення є абсурдними. Для мене було великою несподіванкою, коли 21 листопада, в день Революції Гідності, перелякані прокурори Холодницького дали мені підозру.
Щоб ви зрозуміли, компанія за цей час вже збудувала індустріальні парки в Румунії, Чехії. Загалом у них 97 індустріальних парків в Європі. Це більше 70 тисяч робочих місць. Сотні мільйонів податків. Аналогічний парк мав вже два роки працювати у Львові. Ми б отримали в бюджети різних рівнів (державний, міський) приблизно 147 мільйонів гривень. Тому б я, навпаки, ставив би питання, чи не понесуть покарання ті, хто псує імідж України, не дає можливості створювати робочі місця та сплачувати податки в бюджет нашої країни?
До індустріального парку ще повернемося детально. Наразі мене все ж цікавить застава.
Ми з Катериною (дружина, – С.К.) поговорили. Вона запропонувала продати машину та щось інше, що було б рівноцінним заставі. Але ж я – публічна особа, моя декларація, з того часу, як це стало можливим, відкрита. Мої доходи, доходи Катерини відкриті. Прокурори мали б на це зважати.
Тобто 50 мільйонів на заставу вас немає?
Немає.
Що робитимете?
Я думаю, що суд мав би відхилити будь-яке клопотання про заставу (суд призначив 1 млн гривень застави, – С.К.), тому що я не бачу аргументації. В крайньому випадку – особисте зобов’язання. Тому що аргументи у справі, на мою думку, є нікчемними. Прокуратура ставить під сумнів те, що ми залучили інвестора, продали землю. Є рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, який чорним по білому говорить, що та земля була і є власністю громади. Це є поле, де пасуться корови. А ми хочемо замість цього поля збудувати дуже багато підприємств. Є меморандум між містом Львовом і сусіднім селом Рясна-Руська. Тому що, що таке індустріальний парк? Це має бути близько 50 різних виробництв, різних сфер, екологічно чисті, три тисячі робочих місць.
Проблема в тому, що на момент укладання угоди з інвестором чіткої межі між містом Львовом і цим селом не було визначено. За це й чіпляються прокурори.
Вона була визначена, існувала завжди. Але були спроби це все забаламутити.
Чудовий термін. Юридичною мовою, Рясна-Руська до меж міста Львова не входила?
Ця територія була і є власністю громади міста Львова, щоб ви розуміли. Поруч там знаходяться підприємства, які завжди були львівськими підприємствами. Можливо, хтось мав якісь види на цю землю, а ми поламали ці схеми.
Хто, наприклад?
Не знаю. Сьогодні багато земельних афер в Україні. Нехай слідчі це досліджують. Ми все робили в рамках чинного законодавства.
Добре. Ви уклали договір, отримали 54 мільйони гривень, і з 2015 року, ваша цитата – “йде блокування питання на рівні державної влади”.
Так.
Як конкретно це “блокування на рівні державної влади” проявлялося?
Податкова має претензії, прокуратура має претензії. Інвестор починає огороджувати територію – виходять люди з протестами.
Кимось ангажовані люди?
Думаю, напевне. В країні мають бути всі зацікавлені у при припливі інвестицій, а тут, навпаки – створюються постійні перепони. Компанію СТР обслуговує КРМG, це аудиторська компанія світової “четвірки”, котра приймає тільки виважені рішення. Вона перевірила всі документи, жодних проблем. Тому я розумів, що це такий метод тиску на Садового. Я ж це питання обговорював з президентом, і з прем’єром, зі всіма.
Порошенком і Гройсманом?
Звичайно. Казав, хлопці, є інвестор, один з перших. У відповідь – опускання очей і переведення розмови на інші теми.
Ну, якщо Петро Олексійович “ініціював” проти вас “сміттєву блокаду” – а це є факт – про що взагалі мова?
Однозначно.
Навіщо ж ви тоді з ним це обговорювали?
Бо він був президентом, а я – міський голова.
З новим президентом чи прем’єр-міністром говорили про цю ситуацію?
Поінформував ще місяць тому.
Кого саме?
Прем’єр-міністра. Офіційно скерував йому листа. В п’ятницю отримав відповідь, що питання взято до розгляду. Буде скликання (робочої групи, вочевидь, – С.К. ) під головуванням Милованова, туди входить Дубілет, розписали Рябошапці, щоб розібратися взагалі з цим питанням.
Ви укладаєте договір з компанією та через протидію центральної влади проект заморозили. Але ж дійсно є ще протести місцевих мешканців. Чому вони проти? Які мають вимоги?
Ця земля була вільною. Мешканці мали там собі городи. Але ця земля ніколи не була у приватній власності мешканців. Коли ж прийшов інвестор та почав облаштовувати паркан, в людей виникли претензії.
Вони самовільно займали цю землю?
Так. Ця земля ніколи не використовувалася містом. Вона була на межі Львова, та ми не мали, що там розміщувати. Тому селяни мали собі там якісь городи, і ми не бачили в цьому ніякої загрози. Заздалегідь повідомили, що приходить інвестор.
Насправді, нечітко визначені межі – типова проблема для будь-яких великих міст.
У 2017 році ми домовилися з Рясне-Руською, врегулювали всі проблеми, підписали меморандум.
Знову ваша цитата: “Парк частково заморожений, територія чекає на початок робіт”. Це означає, що там продовжують випасати корів та ростуть бур’яни?
Там підведено всі мережі. Підведена вода, каналізація, електроенергія, газ, дорога. Всі мережі.
Коли це було зроблено?
Після того як ми отримали гроші (у 2015 році, – С.К.), почали підводити мережі. Розумієте, в Європі такі території віддають за долар, тільки щоб створювалися робочі місця і сплачувалися податки до бюджету. А ми залучили таку могутню компанію, щоб мати перший в Україні індустріальний парк. Але я вірю, що матимемо. Вірю, що за каденції Президента Зеленського ми це завершимо.
Хіба ви знову станете мером Львова?
Де б я не був, я є Садовий. Речі, які я починаю, мають завжди якісне логічне завершення. Тому цей парк має бути збудований – це вигідно для громади, вигідно для країни.
Коли інвестору стало зрозуміло, що справа гальмується, чи не вимагав повернути вже сплачені ним гроші?
Вони очікували, що питання буде врегульоване. Я два роки мав таке сподівання.
Та пройшло вже чотири!
Так. Я, чесно кажучи, сподівався, що після виборів президента питання буде вирішене, кримінальну справу закриють, адже вона не має під собою жодного змісту. Це визнавали самі слідчі НАБУ. Компанія СТР щороку сплачує земельний податок.
І не вимагає жодних компенсацій? Це дивно, не знаходите?
Вони досить добре обізнані у ситуації і теж сподівалися, що зі зміною президента з’явиться світло в кінці тунелю.
Хіба це нормально, що інвестор такого масштабу роками очікує, коли в країні зміниться президент, уряд, Верховна Рада, міський голова, місцева рада?
Знаєте, вони не горіли бажанням заходити в Україну, маючи 97 індустріальних парків.
Але ж зайшли! Ви їх вмовляли?
Вони мають друзів, які інвестували у Львів, і ці інвестиції виявилися успішними. Так відбувається бізнес, тому вони повірили місту і подалися на інвестиційний конкурс. Взагалі-то, країна, яка знаходиться у війні, де велика частина території окупована, має не дуже привабливий вигляд для інвесторів. А Львів показує аномальні речі, коли росте той самий туризм. Тому для мене важливо, щоб цей парк був створений. І я вірю, що для держави також.
Вчора я мав телефонну розмову з Миловановим, думаю, що з четверга він вже буде в Україні (наразі за кордоном) і скличе нараду, про яку йшлося, та все мало би стати на свої місця. Але це з точки зору державної влади. Є ще Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка живе своїм життям...
Котра, власне, вручила вам підозру.
Вручила. Мабуть, вони беруть за основу якісь інші речі. Бо ж не складно просто зайти на сайт СТР та подивитися, що це за компанія. Я ж вже казав, що за елементарним підрахунком вона могла б сплатити вже 147 мільйонів податків. Тому я тільки вкотре вибачаюся перед компанією за той дискомфорт, який вони мають при бажанні інвестувати в Україну.
"Я йшов на дуже серйозні компроміси, щоб зберегти цю інвестицію"
Після підписання угоди в 2015 році низка громадян України зверталися до правоохоронних органів з претензією щодо порушення їхніх земельних прав. Серед них були і бійці АТО, яким ці землі виділила держава за законом. Що ви на це можете сказати?
Я не буду заглиблюватися в цю справу. Є рішення суду, яке визнало правоту міста, і є меморандум, підписаний з громадою села.
Меморандум було укладено постфактум. Є інформація, що на момент підписання угоди по землі, підстави були доволі сумнівні. А меморандум укладався заднім числом.
Меморандум не міг укладатися заднім числом.
Але сам по собі меморандум не є юридичним документом.
Юридичним документом є рішення Восьмого апеляційного суду міста Львова, яке набрало чинності на початку цього року та не підлягає оскарженню.
Землю фактично придбали іноземні інвестори. Чи буде – в контексті земельної реформи – переглядатися форма її власності?
Земля має своє цільове призначення – для промислового виробництва. Тому було б мудро, щоб прем’єр-міністр звернувся до СТР, пояснив ситуацію, запевнив, що уряд розібрався та радо привітав компанію з її намірами працювати в Україні. Це було б круто для іміджу нашої держави.
Є також інформація щодо зміни власників землі вже після реєстрації кооперації між містом та власниками. Чи відповідає це дійсності?
Ні. Власником була і є компанія СТР.
А кінцеві її власники, фізичні особи?
Це дочірня структура СТР, зареєстрована в Україні. Тобто все настільки прозоро, наскільки можливо в мегаструктурах європейського рівня.
І з Рясне-Руською питання вирішене остаточно? Навіть, коли ви втратите посаду львівського міського голови і на сесії міської ради буде ініційовано перегляд цього питання, цей інвестиційний проект не постраждає?
Ні. Ми домовилися. Віддали частину території, на яку вони претендували, і врегулювали питання.
Це відбулося через два роки після підписання угоди з інвестором?
Слухайте, я йшов на дуже серйозні компроміси, щоб зберегти цю інвестицію. Тому що розумію, який плюс це може дати для громади міста Львова і для громади Рясне-Руської, багато людей з села там теж будуть працювати.
Чого вам це вартувало?
Здоров’я, нервів.
Крім цього?
Є меморандум, можете почитати, там ми розписали всі нюанси.
"Садовий має найвищий рейтинг довіри в місті Львові. Можливо, це комусь не подобається"
Отже, ми розібрали частину ваших потенційних обвинувачень, чи можна – як підсумок – сказати, що це –політичне переслідування?
До початку виборів це, однозначно, використовувалось як один з аргументів.
Але ж ситуація давно не передвиборча.
Але, бачите, по накатаній чомусь йде.
Та й рейтинг на виборах у вас був такий, навіть згадувати не хочеться.
То минуле. Треба жити сьогоднішнім і завтрашнім днями.
Так навіщо вас переслідувати з таким рейтингом? Андрій Садовий 14 років очолює Львів, досиджує останній строк і більше не має наміру балотуватися. За півроку вас всі забудуть.
Я не хочу говорити, кому це не/вигідно. Те, що відбувається, шкодить Україні, громаді міста Львова.
Навіщо вас переслідувати?
Садовий – міський голова, який виконує свої функції, хоче робити їх якісно. Тому що я народився у Львові і завжди вболіваю за своє місто.
Це зрозуміло. Але в вас немає тієї політичної підтримки, яка була ще кілька років тому. Який сенс у вашому переслідування? Щоб що?
Насправді, Садовий має найвищий рейтинг довіри в місті Львові. Можливо, це комусь не подобається.
Це може не подобатись тільки Петру Порошенку, оскільки він у Львові має хоч якусь підтримку. Бо президенту Зеленському, наприклад, від цього ні холодно, ні гаряче.
Однозначно. Можливо, таким чином підставляють і Зеленського. Тому що він, навпаки, зацікавлений у розвитку Львова. Сьогодні мені дзвонили журналісти одного з британських видань, вони брали інтерв’ю у Зеленського і він порадив їм приїхати до Львова, поговорити, зокрема, зі мною. От вони мені і телефонували за рекомендацією президента України. Я був, насправді, приємно вражений.
І як тут можна підставити президента?
Такі дії шкодять міжнародному іміджу нашої держави. Всі мегакомпанії між собою спілкуються. Якщо одна має проблеми, чекають вони і на інших.
Мене цікавить політична складова.
З точки зору політики, я не бачу жодних проблем зі сторони президента Зеленського чи зі сторони Гончарука. Вони як раз зацікавлені в тому, щоби цей проект був реалізований. А інші мені не цікаві.
Суд розглядатиме підозру, де фігурує компанія, в діяльності якої, за вашими словами, президент і прем’єр мають бути зацікавлені. Яка тут логіка?
Вони зацікавлені, щоб Україна нормально розвивалася. А до нового Антикорупційного суду я недовіри не маю. Вірю, що він ухвалить об’єктивне рішення.
І якщо вам призначать заставу в 50 мільйонів, а грошей у вас, як ми з'ясували, немає, то сидітимете?
Думаю, такого рішення не буде. Давайте зачекаємо, не будемо забігати наперед.
"Ми мали чітку інформацію від НАБУ, що ця справа буде закрита, тому що є абсурдною"
Коли у вас виникли думки щодо можливої політичної складової цієї справи, ви намагалися це обговорити з кимось із Офісу президента? Кулуарними методами врегулювати питання?
Станом на вересень ми мали чітку інформацію від НАБУ, що ця справа буде закрита, тому що є абсурдною.
Як ви могли отримати таку інформацію від НАБУ?
Через адвокатів.
Тобто з вересня позиція НАБУ змінилася?
Думаю, що НАБУ свою позицію не змінювало. Це позиція Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
По суті це одне і теж.
Не думаю. Це дві зовсім різні структури.
В жовтні я мав зустріч в рамках Асоціації міст (це до спроб врегулювання питання) з прем’єр-міністром, передав йому офіційного листа. Він ознайомлений з проблемою компанії СТР, пообіцяв розібратися. І власне, в п’ятницю, як вже казав, я отримав листа, що питання розписане на Милованова.
Але ж справа триває вже досить довго. У 2017 році прокуратура викликала вас на допит до слідчого щодо незаконного відчуження землі під індустріальний парк. Щоправда, як свідка.
Була розмова зі слідчими.
Згодом всі матеріали передали до НАБУ. Відеофіксація відбувалася?
Напевно. Камера якась стояла. Чи вони писали, я не знаю.
***
Окей. Давайте перейдемо до політики. Ви не надто вдало завершили президентську та парламентську кампанії.
Є плюси і мінуси. Отримав багато унікального досвіду.
Якого саме?
Я побачив, що таке президентська кампанія в Україні.
До цього ви не знали, що таке президентська кампанія?
Ніколи не знав. Коли ти сам в процесі, зовсім по-іншому все сприймаєш.
Саме тому ви скооперувалися з Гриценком останньої миті? Щоб зберегти обличчя за нульового рейтингу?
Це ваші думки.
Скільки у вас вийшло на загальнонаціональному рівні на двох?
Я зняв свою кандидатуру за місяць до виборів. Рейтинг Анатолія Гриценка за кілька днів після цього був більш як 11%. Думаю, це дало свій ефект. Питання в тому, як далі все розгорталося. Але це вже історія.
Ви не раз казали, що після 14 років мерства не маєте більше наміру балотуватися на посаду міського голови. Мовляв, переїдете до Києва, займатиметеся центральною політикою...
Так, такі заяви були під час передвиборчої кампанії.
Наразі ж плануєте, наскільки я знаю, залишатися у Львові через поразку на загальнонаціональному рівні?
Знаєте, і перемога, і поразка жіночого роду.
Ох, давайте без високих фраз.
Не буває перемог без поразок.
Проте ви залишилися аутсайдером. Єдина можливість не втратити себе остаточно – залишитися принаймні кандидатом на посаду мера Львова. Ви прекрасно це знаєте.
Я маю честь служити громаді. Народитися у Львові і бути його мером – це дуже круто.
Тобто Андрій Садовий балатуватиметься вчетверте на посаду мера Львова?
Андрій Садовий дав слово, що до початку виборчої кампанії не говоритиме про вибори принципово. Я – чинний міський голова. І від того, що я скажу, залежить той чи інший сценарій.
Тобто можете послабити чи зміцнити ваших опонентів? Вони вже є наразі?
Вони завжди були і є.
Неправда. Довгий час альтернативи вам не було. Та не сьогодні. Ви більше не безальтернативний. Боїтеся зміцнити своїх опонентів?
Не зовсім так.
Поясність. Можливо, я чогось не розумію у львівській політиці.
Я просто хочу більше часу витрачати на роботу, а не влазити в цю мишачу метушню.
То ви балотуватиметеся вчетверте чи ні?
В принципі, балотуватися я намірів не маю, про що говорив раніше. Але остаточну мою позицію ви почуєте, коли будуть оголошені вибори. Поки що ми не знаємо, коли вони будуть.
А для вас як краще? Щоб вони були весною чи восени?
Для розвитку міста краще, щоб вони були системними. А тут ще питання довіри. Українці в більшості не довіряють місцевим депутатам. Садовий має, в принципі, достатньо позитивний баланс довіри. Тому це залежить від дуже багатьох факторів.
Але якщо вибори будуть навесні, вони будуть позачерговими. Це означає, що восени пройдуть ще одні.
Не факт. Якщо внесуть зміни в Конституції, ще одних виборів не буде.
Провести вибори в такий короткий термін нереально. Я сподіваюся, що вони будуть планові, восени. Це було б правильно в умовах сьогоднішньої ситуації.
Уявімо, що ви знову балотуватиметеся. Вам потрібна підтримка команди. Без неї ви не зможете бути ефективним на рівні міської ради. У вас є підтримка потенційної команди, котра могла б зайти у міську раду?
Без довіри неможливо й дня пропрацювати. Той рівень довіри який є сьогодні, дає можливість нормально працювати. Наступного року я планую досить багато зробити спільно з громадою. В мене є святий принцип: все, що доброго зроблено в місті - це заслуга громади. Всі проблеми – провина Садового. За такою формулою дуже легко працювати.
Наступний рік у Львові ми номенуємо роком культури. Буде дуже багато цікавих проєктів. От якраз вчора в нас була зустріч з Єжи Онухом, який колись очолював Центр сучасного мистецтва в Києві, ми залучили його до співпраці з містом. Є багато інфраструктурних проєктів, які ми маємо у Львові. Це те, що мені подобається, від чого отримую максимальне задоволення.
Це дає вам якісь електоральні перспективи?
Жоден соціолог не спрогнозує, що буде за три місяці. Хтось прогнозував перемогу Зеленського за півроку до виборів?
Те саме можна сказати і про успіх штучно створеної партії «Самопоміч» у 2014 році.
Жодної штучності не було.
А що було?
То був успіх міста, успіх Садового, довіра до Садового.
В Харкові і Миколаєві?
І в Харкові, і в Миколаєві.
Вас в Миколаєві взагалі хтось бачив в обличчя?
Я неодноразово був в Миколаєві. Ми виграли вибори мера і взяли найбільшу фракцію у міській раді.
Угу. А потім депутат від вашої фракції ініціював недовіру мерові.
Такої атаки, яку ми отримали від Порошенка, не отримала ні одна партія в Україні. Нами займалися спеціально.
«Самопоміч» зайшла в парламент як “третя сила” на хвилі новизни, як демократична, незалежна. В міських радах Харкова, Львова, Миколаєва, Києва вона мала достойні позиції. Але все посипалося, як картковий будинок. Згадайте хоча б Київ. Чи згодні ви з тим, що надто переймалися проблемами Львова, як міський голова, не приділивши достатньої уваги партії, щоб використати той карт-бланш, який отримали на виборах?
Неможливо одночасно бути і мером великого міста, і лідером партії. Напевно, в 2015 році мені треба було прийняти рішення – чи залишатися мером, чи бути політиком.
Ви зрозуміли це тільки згодом?
Так. Я в страшному сні не міг уявити, що після Революції Гідності можуть використовуватися технології “сміттєвої блокади” чи блокування створення робочих місць. Це дико.
Я займався і містом, і партією. Це було неправильно. «Самопоміч» потребувала уваги 24 години на добу. Я не міг її дати. Я покладався на керівника фракції, на своїх колег в парламенті, на керівників обласних організацій.
Вони не виправдали довіру?
Вони багато зробили, насправді.
Чому тоді такий результат?
Будемо аналізувати, чому. Та я гордий за моїх колег.
“Самопоміч” у Львові не взяла жодного мажоритарного округу.
Проте взяла у Львівській області.
Аргумент. Ви ж місцева партія. Сіль цієї землі – і жодного округу у Львові!
Знаєте, як Зеленський будував передвиборчу кампанію...
Ага, прийшов на вільне місце.
Я ніколи не був диктатором, не використовував технології, які можна було використовувати. Львів'яни зробили демократичний вибір. Вони обрали ті чи інші партії до парламенту.
Ви визнаєте, що одним із мотивів цього рішення є недостатня ефективність конкретно вашої роботи?
Ще раз наголошую: все, що погано – винен Садовий. Все, що добре – зробили українці. Крапка.
І як тепер переобирати Садового мером за такої логіки?
Давайте не будемо про це говорити.
Без посади мера Львова у вас не буде політичного майбутнього. Правильно?
Ні.
А як ви його собі уявляєте?
Слухайте, я – самодостатня людина. Думаєте, я народився в кріслі міського голови Львова?
Та ні. Мова саме про політичне майбутнє. Без підтримки команди, без фракції у міській раді вам буде складно реалізувати свої наміри.
В мене в житті було багато випадків, коли я не мав жодної підтримки. З 2010 по 2015 роки я був міським головою, коли «Свобода» мала 55 депутатів міської ради. І я нормально працював. Було важко, але я їм красти не давав. Крапка.
Я ніколи не мав більшості. Ні в першу каденцію, ні в другу. Сьогодні її не маю. Це не заважає місту через “Прозорро” залучати більше коштів від реалізації майна, ніж по всій Україні. Якщо ти маєш волю і бажання, ти досягаєш результату.
Нещодавно ви передали повноваження керування партією Оксані Сироїд. Ви берете якусь участь у розвитку “Самопомочі”?
Я – рядовий член партії.
Хто буде вашою підтримкою та опорою, якщо ви все ж таки візьмете участь у передвиборчій кампанії львівського міського голови?
На сьогоднішній день “Самопоміч” має у Львові підтримку десь 16%, це досить хороший показник.
Рейтинг Садового – десь під 30%, так?
37%.
Це що за соціологія?
Офіційно оприлюднена три тижні тому. Слухайте, всі ці соціології за рік часу зміняться кардинально. Тому я і хочу говорити про вибори тоді, коли буде оголошена виборча кампанія. Сьогодні мене цікавить робота. Я кайфую кожного дня від того, що можу зробити щось добре.
А ви розумієте, хто буде вашим головним конкурентом на цих виборах? Є Руслан Кошулинський, Олег Синютка, колишній очільник Львівської області. Хто для вас головний конкурент?
Хамство, черствість, наглість.
Докладніше, будь ласка.
Я до людей завжди ставлюся з повагою. Як і до кожного кандидата, котрий балотується на мера, на президента. Громада прийме рішення, його треба поважати.
А як громада вас не прийме, що робитимете?
Я мав досвід різних виборчих кампаній. Я прийняв для себе рішення до початку оголошення виборчої кампанії про вибори не говорити. Крапка. Це шкодить моїй роботі. Ми ж не гадаємо на каві з вами, так? Навіщо це?
Для того, щоб ви зрозуміли, що позиція, яку ви займали на президентських виборах, на парламентських виборах дала погані результати.
«Самопоміч» зробила дуже багато крутих речей в Україні. Завдяки «Самопомочі» ми сьогодні маємо тотальну зміну влади. Ми почали цей процес.
Цей процес?
Звичайно. Хто не брав у свої списки жодного з колишніх депутатів чи міністрів?
До чого тут списки? Мова про те, що ви зосередилися на роботі лише в тих регіонах, де мали потужні фракції, залишивши поза увагою інші регіони. І це ваша проблема на президентських, парламентських і на наступних виборах також. У вас просто не буде кандидатів.
За півроку все ще може кардинально змінитися. Дай Боже, щоб була нормальна ситуація в Україні.
Чому ви так думаєте?
Тому що динаміка сьогодні набагато більша, ніж рік, два, три тому.
«Самопоміч» не дала можливості продати Україну"
Ваша співпраця з Анатолієм Гриценком триватиме?
В мене з ним близькі нормальні стосунки.
Як склалися стосунки з Маркіяном Мальским (очільник Львівської області, – С.К. )?
Прекрасний голова обласної адміністрації, інтелектуал, чесний.
Ви вели переговори щодо того, аби очолити Львівську область в нинішній команді президента?
Ніколи. Я вас прошу!
Ні, ви цього хотіли! Зізнайтеся!
Звідки ви це взяли? Навіть в думках такого не мав. На мою думку, обласні державні адміністрації взагалі треба поступово ліквідувати. Це має бути невеликий офіс, який допомагатиме містам мати добру комунікацію з урядом, з урядовими структурами.
Кошулинський і Синютка є вашими конкурентами на потенційних мерських виборах?
Знаю Кошулинського, він брав участь у минулих виборах. Синютка своїх амбіцій не оголошував.
Але ж у вас є певні образи на Синютку, чи не так?
В мене є принцип: про колишніх підлеглих нічого поганого не говорити.
Ви розумієте, що ваше спільне минуле може бути використане проти вас?
Будь-що сказане мною може бути використано проти мене.
Історія з індустріальним парком може бути для вас політично корисною?
Я про це не думав. Поки що вона забирає енергію. Звинувачення прокуратури у завданні збитків на десятки мільйонів жодного оптимізму нашій державі не додають.
Що ви робитимете, якщо вас визнають винним у справі? Або балотуватиметеся та програєте вибори?
Житиму. Слухайте, я батько п’ятьох дітей, які ще не мають 18 років. Я чоловік, який не має достатньо часу для своєї дружини. Завжди активний львів’янин. Мені завжди щось треба зробити.
Ви не шкодуєте, що не використали на повну шанс, який мала «Самопоміч» після парламентських виборів 2014 року? Що не стали на чолі фракції, не зайшли в парламент та не повели команду вперед?
Я мав ілюзії. Події останніх трьох років були мандрівкою крізь ці ілюзії. Напевно, шкіра стала грубшою. Я багато що краще зрозумів. Це унікальний досвід. Ти не прочитаєш цього в жодній книжці, ніхто тобі цього не розкаже.
Ви говорите про себе. Я питаю про людей. Вони дали вам кредит довіри, а ви його не виправдали.
Знаєте, треба бути готовим. Я гадки не мав, що такий рівень політичної корупції може бути в країні на загальнодержавному рівні… «Самопоміч» не дала можливості продати Україну. Я вважаю, що її історична роль ще буде описана не в одному підручнику з історії.
Або, на жаль, скоро закінчиться.
«Самопоміч» була, є і буде. Почалася 100 років назад і ще наступних років 100-200 буде. Це ідеологія.