ГлавнаяПолитика

Безпека «для галочки»

«Проект закону «Про національну безпеку» напрацьований у тісній взаємодії з експертами НАТО, Європейського Союзу і США. Його прийняття має стати значним кроком у запровадженні стандартів Північноатлантичного альянсу в Україні», – патетично представляв президентський законопроект секретар РНБО Олександр Турчинов у Верховній Раді 5 квітня.

Законопроект «Про національну безпеку» справді готували спільно з експертами НАТО понад рік. Однак після його подання у Верховну Раду стало зрозуміло, що частину фундаментальних вимог НАТО в Адміністрації Президента проігнорували. 

5 квітня Верховна Рада ухвалила президентський законопроект у першому читанні. LB.ua розібрався, що нового пропонує документ і чому не всі поділяють пафос секретаря РНБО.

Фото: euromaidanpress.com

Що пропонує законопроект

Президентський законопроект об’єднав у собі дещо змінені норми трьох чинних законів: «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та «Про організацію оборонного планування». Президент задумав, що в разі ухвалення його законопроекту всі ці три закони втратять чинність. Однак члени Комітету з питань національної безпеки і оборони вирішили, що до двох останніх просто внесуть зміни. 

Серед фундаментально нових ідей у президентському законопроекті – поява цивільного міністра оборони (досі міністрами оборони України були люди в погонах). 

Фото: EPA/UPG

Опитані LB.ua експерти відзначають, що це важлива практика демократичних країн. Адже міністр оборони повинен займатися військово-політичними й адміністративними питаннями. 

«Якщо міністр забезпечує правильне витрачання оборонного бюджету, то він повинен бути цивільним, тому що військова людина робить те, що їй накажуть. Що скаже Президент Полтораку, те він і буде виконувати, тому що Президент – верховний головнокомандувач, а Полторак – військовий. А цивільний скаже: «Ні, у мене є зобов’язання перед політичною силою, або це протизаконно, або не відповідає Конституції», – пояснює експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.

Ігор Козій
Фото: Obozrevatel
Ігор Козій

Законопроект визначає і розмежовує повноваження державних органів сектору безпеки і оборони. Зокрема, визначено повноваження командувача об’єднаних сил, якому підпорядковується Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ– посаду запровадили Законом «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Автор законопроекту також пропонує розділити посади головнокомандувача Збройних Сил України і начальника Генерального штабу. Наразі обидві посади обіймає Віктор Муженко. 

У законопроекті зазначено, що в разі введення воєнного стану Національна гвардія входить до складу сил оборони та підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ. 

Фото: president.gov.ua

Законопроект визначає систему координації сил безпеки і сил оборони. Втім, на думку частини членів Комітету з питань національної безпеки та оборони, прописано це недостатньо чітко. Таке зауваження, зокрема, висловлював і голова комітету Сергій Пашинський

Критика ЄС і НАТО 

Одним із важливих нововведень законопроекту мало стати розширення демократичного цивільного контролю над органами у сфері оборони. 

Зараз чинним є Закон «Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави», у якому передбачено і парламентський, і громадський контроль за державними органами сектору безпеки і оборони. 

У новому законопроекті демократичний цивільний контроль виписано окремим розділом, однак суть мало змінилася.

Частину важливих пропозицій, на яких наполягали західні партнери України, в Адміністрації Президента проігнорували. 

Фото: EPA/UPG

Тому після опублікування тексту законопроекту представники ЄС та НАТО звернулися з листом до Петра Порошенка, у якому розкритикували норми законопроекту, що стосуються демократичного контролю.

«Прозорість вимагає повного розкриття відповідної інформації та відомостей органам, що здійснюють громадський та парламентський нагляд (контроль) з метою забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів у сфері безпеки та оборони (за винятком державної таємниці та інформації, що стосується спроможностей і має засекречений характер)», – йшлося в листі. 

Особливо наголосили на важливості парламентського контролю за СБУ.

Згідно з чинним законом «Про Службу безпеки України», цей орган є підзвітним і парламенту, і Президенту. СБУ щорічно подає звіт про свою діяльність у Верховну Раду, однак, як запевнив LB.ua один депутат із керівництва Комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони, текст цих звітів «дуже загальний». За його словами, той рівень доступу до державної таємниці, який мають народні депутати, не дозволяє детально проаналізувати наявність можливих порушень під час тих чи інших операцій, проведених СБУ. 

Фото: Пресс-служба СБУ

СБУ дійсно один з найбільш таємничих органів у сфері безпеки і оборони – навіть декларації працівників СБУ засекречені, причому не лише від громадськості – до них не має доступу і Національне агентство з питань запобігання корупції. 

Завдяки новому законопроекту СБУ мала б стати прозорішою, а звіти органу - детальнішими, однак відповідні норми в законопроекті прописали загально і поверхово. 

Після ґвалту, що здійнявся навколо норми про СБУ, в Адміністрації Президента вирішили все ж частково виправити ситуацію.

Тому секретар РНБО Олександр Турчинов під час розгляду законопроекту в парламенті вніс із голосу поправку, якою «віддав» СБУ під парламентський контроль. Хоча насправді ця правка досить формальна і не робить СБУ більш публічним органом. 

Фото: politnavigator.net

«Регіонали» і «Самопоміч» проти

За ухвалення законопроекту в першому читанні зовсім не дав голосів Опозиційний блок. «Відродження» і «Самопоміч» дали лише по одному голосу. 

І якщо колишні «регіонали» традиційно ігнорують оборонні питання, то «Самопоміч» мала власні мотиви не голосувати: депутати цієї фракції подали альтернативний законопроект. Вони сподівалися, що обидва законопроекти об’єднають уже до першого читання. І така домовленість дійсно була. 

21 березня відбулося засідання профільного комітету з питань оборони. До цього дня робоча група комітету вже підготувала постанову, згідно з якою частину норм із законопроекту «Самопомочі» мали б «перенести» у президентський законопроект. 

Однак це рішення комітет так і не зміг ухвалити через відсутність кворуму – на комітет не прийшли, зокрема, голова фракції БПП Артур Герасимов і близька до Президента представниця БПП Ірина Фріз

Фото: Макс Левин

Наступне засідання комітету призначили на 4 квітня. До цього часу позиція членів комітету різко змінилася. Вони вирішили не об’єднувати законопроекти Президента і «Самопомочі» та переписали постанову. 

Представники «Самопомочі» припускають, що глава держави не надто хотів, щоб у текст його законопроекту додали напрацювання опозиційної «Самопомочі». Хоча голова фракції БПП Артур Герасимов назвав такі припущення вигадкою.

«Не шукайте чорної кішки в темній кімнаті», – порадив він LB.ua, пояснивши, що не з’явився на засіданні комітету 21 березня, бо представляв власний законопроект про відтермінування е-декларацій для громадських активістів на Комітеті з питань запобігання корупції.

Член Комітету з національної безпеки і оборони, депутат від «Самопомочі» Тарас Пастух вважає президентський законопроект дуже сирим. Зокрема, каже він, у документі зовсім не згадується екологічна безпека, не прописані суб’єкти й об’єкти національної безпеки. Також, на думку Пастуха, є антиконституційні норми, якими Президент «розширює свої повноваження та консервує стару і неефективну оборонну систему».

Фото: Facebook/Єгор Соболєв

У законопроекті справді йдеться про неконституційне розширення повноважень: Президент зробив Кабінет Міністрів підзвітним собі, хоча, згідно з Конституцією, Кабмін підзвітний парламенту.

Члени коаліції обіцяють, що ця норма буде виправлена до другого читання.

“Козир” 

«Це фількіна грамота!!!» – заявив журналістам після засідання «оборонного» комітету один з його членів. Так він висловив своє обурення з приводу ухваленої 4 квітня постанови, якою депутати рекомендували Верховній Раді ухвалити президентський законопроект за основу: «Ну добре, є у законопроекті кілька нормальних пунктів, наприклад про цивільного міністра оборони, але загалом...»

Дехто з його колег теж не приховував, що ухвалення законопроекту «Про національну безпеку» – лише формальність, яка дасть козир у дипломатичних переговорах про вступ України в НАТО. 

Фото: пресс-служба президента Украины

Але в підсумку стратегічно важливий законопроект, який вартує прописувати, глибоко зважуючи кожну букву, депутати намагаються ухвалити поспіхом і «для галочки».