Робоча група, якій президент Петро Порошенко доручив перевірити дані про постачання ракетних двигунів у КНДР, повністю виключила причетність України до розробки балістичних ракет Північною Кореєю.
Доповідь голови робочої групи Олександра Турчинова оприлюднено на сайті Ради національної безпеки і оборони.
Перевірка показала, що система державного експортного контролю в Україні виключає можливість передачі товарів військового або подвійного призначення в країни, щодо яких введено санкції Ради Безпеки ООН. За період незалежності Держекспортконтроль не давав дозволу на постачання в КНДР таких товарів, у тому числі ракетних двигунів РД-250, їхніх модифікацій або складових до них.
Аналіз зображення корейських ракет Hwasong-12 і Hwasong-14, зокрема основного однокамерного двигуна першого ступеня, показав, що в них не використовується ракетний двигун РД-250, який є двокамерним. Але для його створення не виключається можливість використання окремих складових частин ракетного двигуна РД-250.
Розробником цього двигуна є російське підприємство НВО "Енергомаш". У 1965 році воно передало документацію для організації серійного виробництва двигунів в КБ "Південне" і "Південмаш". Але всі ракетні двигуни, виготовлені в Україні, постачалися назад у РРФСР і пізніше в РФ тільки в складі ракет. З 1991 року ракетні двигуни РД-250 і його модифікації в Україні не виготовлялися. Технологічну лінію для випуску цих двигунів на "Південмаші" демонтували 1994 року. З того часу в Україні немає потужностей для виробництва таких двигунів.
30 ракетних двигунів РД-250 і 10 ракетних двигунів РД-262 (висотна модифікація ракетного двигуна РД-250), які були виготовлені до 1991 року і зберігалися на складі готової продукції "Південмаш", були використані при складанні 10 ракет-носіїв "Циклон-3", які з 1992 до 2008 року були відправлені в Російську Федерацію.
На сьогодні в Україні є три ракети-носії "Циклон-2", у кожній з яких є по три двигуни РД-250 і по одному РД-262, їх доправили в Україну з Росії 2013 року. Крім того, в Дніпрі є неповний макет ракетного двигуна РД-250, а також макет міжконтинентальної балістичної ракети Р-36 (8К67), в складі якої є макети трьох двигунів РД-250 і одного двигуна РД-252. Ці вироби використовуються в навчальному процесі.
Конструкторська, технологічна й інша документація на виробництво ракетної техніки і складових до неї зберігається в спеціально обладнаних приміщеннях, що підтверджується висновками компетентних органів України. Вони здійснюють постійний нагляд за підприємствами ракетно-космічного комплексу держави, виключаючи можливість несанкціонованого доступу сторонніх осіб до ракетних технологій. Затримання, арешт і засудження у 2012 році громадян Північної Кореї під час спроби отримання документації це підтверджує.
Окрім того, для експлуатації двигунів типу РД-250 необхідні відповідні компоненти палива (гептил, аміл). В Україні таких компонентів палива не виробляють. Виробниками гептилу є РФ, США, КНР, Великобританія, ФРН, Нідерланди і Бельгія. Виробниками окислювача аміл є РФ, США, КНР і ФРН.
Робоча група передбачає, що стаття в The New York Times від 14 серпня була інспірована Російською Федерацією "для інформаційного прикриття і відволікання уваги світової громадськості від ймовірної участі РФ в реалізації північнокорейських ракетних програм".
Нагадаємо, газета The New York Times із посиланням на експертний аналіз, який містить оцінки американських розвідувальних агентств, повідомила, що успіх Північної Кореї у випробуваннях міжконтинентальної балістичної ракети став можливим завдяки придбанню на чорному ринку ракетних двигунів, імовірно, з українського заводу "Південмаш", що має історичні зв'язки з російською ракетною програмою. Джерелом цього аналізу названо ракетного експерта з Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкла Еллемана.
Аналітики, які досліджували фотографії нових ракетних двигунів КНДР, дійшли висновку, що їх джерелом є розробки, які використовували для створення ракетного флоту Радянського Союзу. Такі двигуни були пов'язані лише з декількома заводами на території колишнього СРСР, в тому числі з "Південмашем".
Однак "Південмаш" спростував публікацію The New York Times. Підприємство заявило, що ніколи раніше не мало і не має зараз жодного стосунку до північнокорейських ракетних програм космічного або оборонного типу. Ракет і ракетних комплексів військового призначення в роки незалежності "Південмаш" не випускав і не випускає.