Адміністрація президента прийняла рішення пригальмувати процес затвердження поправок до Конституції. Основних причин дві. Перша - в разі позитивного голосування за конституційні зміни, що містять положення щодо "особливого статусу Донбасу", Україна втратить значний козир у переговорах із Росією, також це ускладнить становище нашої країни на міжнародній арені. Друга - зараз у коаліції банально немає 300 голосів для прийняття правок, а їх провал АП собі дозволити не може.
Як стало відомо LB.ua з власних джерел, процес буде гальмуватися шляхом направлення до Конституційного суду подання від імені народних депутатів (із фракції БПП і "Народного Фронту") з метою роз'яснити відому норму про те, що триста голосів "за" збираються на "наступній черговій сесії Верховної Ради" (ст. 55 КУ, - ред.). Традиційний алгоритм коригування Конституції такий: проста більшість 226 голосів - схвалення КСУ - 300 і більше "за". При цьому перше і друге голосування - як вважали до сьогодні - мають відбутися на двох пленарних сесіях поспіль. Однак тепер депутати в цьому засумнівалися. Слово "чергова" викликало дискусію в депутатському корпусі. Так, нардепи просять КСУ прояснити: чи справді "чергова" - означає буквально наступна (за хронологією) або ж це просто якась наступна сесія. Для цього народні обранці збирають підписи під тематичним поданням до КСУ, яке буде офіційно направлено до Конституційного суду вже в найближчі день-два.
Якщо КСУ цю теорію підтвердить, це дозволить відкласти розгляд нинішніх конституційних правок на невизначений період.
LB.ua взяв коментар у трьох депутатів, які підписалися під поданням, з метою прояснення їхніх позицій.
"Подання обумовлено необхідністю роз'яснити терміни, коли можуть бути винесені на розгляд зміни до Конституції. Щоб ми мали всі вичерпні аргументи перед прийняттям рішення", - говорить Ірина Фриз, депутат від БПП. При цьому вона категорично не згодна з думкою, що процес затвердження правок свідомо стримують.
"Ні, процес не гальмується. Ми повинні мати чітке розуміння того, що означає "чергова сесія", щоб зняти надалі будь-які питання щодо законності прийняття рішення", - переконує нардеп.
За її словами, на сьогодні під поданням підписався 51 народний депутат. І до КС його буде направлено завтра (20 січня, - ред.). Фриз висловила впевненість: вердикт Конституційного суду в нинішній ситуації буде винесено в найкоротші терміни.
(Як відомо, наступний тиждень - останній пленарний у поточній сесії, - ред.)
"У зв'язку з тим, що 22 числа починається пленарний тиждень, я думаю, що на рішення Конституційного суду ми не будемо чекати місяць, воно буде набагато раніше", - резюмувала депутат.
Про те, що підписантів більш ніж 45 - чого вимагає закон, - підтвердив і колега Фриз по фракції Олександр Третьяков.
Його пояснення необхідності конституційних роз'яснень дуже лаконічне:
"Я просто хочу дізнатися, що таке наступна сесія. Просто дізнатися", - заявив депутат. Він також категорично заперечує, що ця ініціатива гальмує ухвалення правок до Основного закону.
"Це (стримування процесу внесення правок, - ред.) не залежить від нас", - зазначив Третьяков.
Не згоден нардеп також і з тим, що необхідність подання виникла з відсутністю 300 голосів.
"Я думаю, що 300 голосів у парламенті є. Ми просто хочемо дізнатися, що таке "наступна сесія", це ж нормальне питання. Я просто хочу дізнатися", - стверджує він.
Народний депутат від БПП, який, за інформацією LB.ua, також є серед тих, хто підписався під поданням, Віктор Чумак був більш відвертий.
"Подання до Конституційного суду подається для того, щоб не втратити напрацьовані зміни до Конституції, які можуть бути сильною переговорною позицією в Мінському процесі. Конституція говорить, що зміни можуть бути прийняті на "черговій сесії". У тексті Конституції написано, що "чергові сесії" починаються 2 лютого і 2 вересня (перший вівторок лютого і вересня, - ред.) кожного року. І ось у нас питання: що вважати "черговою сесією" - це та, яка "триває" - сьогоднішня, або та, яка з лютого? Тоді й зміни до Конституції можна приймати з лютого і закінчуючи вереснем", - говорить депутат.
Він не заперечив, що такий крок пригальмовує конституційну реформу.
"Я не говорив би, що процес внесення правок свідомо гальмується. Я сказав би, що дається більше часу на його реалізацію.
Яким буде результат звернення до КС, ми побачимо найближчим часом", - додав Чумак.
Він, однак, підтвердив, що відсутність конституційної більшості для прийняття правок є також однією з причин стримування конституційного процесу.
"Напевно, і це (відсутність голосів, - ред.) теж має вплив. Голосів немає", - резюмував нардеп.