Донецька область
На виборах мера Вугледара (одного з найбільших шахтарських міст Донецької області) запекла боротьба відбувалась між керівником військово-цивільної адміністрації міста – Андрієм Сіличем та кандидатом від Опоблоку Володимиром Іваницьким. З різницею у півтисячу голосів перемогу здобув Сілич, за відкритою інформацією, – кадровий військовослужбовець. Перед призначенням керівником військово-цивільної адміністрації Вугледара був заступником командира частини по тилу – начальник тилу.
Його суперник - Іваницький - в 2010 році пройшов в депутати Донецької облради від Партії регіонів. Згодом був членом комісії з питань адміністративно-територіального устрою та регіонального розвитку. Наразі працює начальником відділу з економічної та корпоративної безпеки на шахті “Південнодонбаська №1” (шахта належить холдингу Ріната Ахметова ДТЕК).
На відміну від Вугледара, в Димитрово мером став кандидат від Опоблоку – Олександр Брикалов, набравши рекордних серед суперників 84%. До місцевих виборів він займав посаду секретаря міськради Димитрова. На сайті міськради йдеться, що Брикалов – член Партії регіонів і старший економіст Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет".
Брикалов - свого часу був радником скандальновідомого мера Димитрова Руслана Требушкіна (про нього йтиметься нижче).
Добропільську міськраду очолив Андрій Аксьонов, що позиціонував себе під час виборів як самовисуванець. До цього він був селищним головою смт.Новодонецьке, підпорядкованого Добропіллю, що навесні минулого року було узяте під контроль силами української армії та добровольчими батальйонами без бою.
До цього Аксьонов відкрито підтримував терористів "ДНР" і російських окупантів. Навесні і 2014 року, коли в Донецькій області відбувалося протистояння прихильників територіальної єдності України і терористів "ДНР", він відкрито виступав на стороні останніх. У квітні минулого року намагався перешкоджати патріотичному автопробігу прихильників України і стверджував в своїх інтерв'ю, що зобов'язаний, як голова селища, "слідувати" бажанням сепаратистів, "навіть якщо вони захочуть приєднатися до Гондурасу".
Більше того, у мережі "гуляє" відео про псевдореферендум в селищі Новодонецьке. На ньому жителі Олександрівського району скаржаться, що їх місцева влада не стала проводити у себе "референдум", і їм довелося їхати в Новодонецьке, де таку можливість надав Аксьонов.
Журналісти "Четвертої влади" подали заяву в Генпрокуратуру та СБУ на вчинення Аксьоновим злочину за статтею "державна рада" і "створення терористичної організації". В останній повідомили, що новообраний мер Добропілля перебуває "в розробці загальної справи "ДНР" і при цьому не знаходиться на території України.
Не змінився після виборів мер Дружківки. Ним знову став Валерій Гнатенко, що балотувався як самовисуванець.
Як і Аксьонов, Гнатенко прославився підтримкою “ДНР” і незаконного референдуму в травні минулого року. Більше того, як пишуть ЗМІ, особисто брав участь у мітингах сепаратистів.
Місцеві журналісти розповідають про мітинг 27 травня минулого року, на якому директор місцевої гімназії Валентина Лугова заявляла в мегафон про “терористів, котрі нападають на нашу землю”, маючи на увазі сили АТО. Поряд із нею стояв Валерій Гнатенко і жінка з плакатом “Заберіть українську армію”, “Врятуйте дітей Донбасу”, “Українська армія нас вбиває”. Після виступу Лугова передала мікрофон одній із місцевих мешканок, котра в свою чергу зачитала резолюцію із закликом до Росії ввести миротворчі війська. За кілька місяців після цього на сесії міськради Дружківки планувалось присвоїти Луговій звання “почесного громадянина міста”. Втім, активісти заблокували трибуну і це питання було зняте.
Після введення в регіоні військово-цивільної адміністрації Гнатенко змінив свої політичні настрої і навіть демонтував пам'ятник Леніну в місті.
Гнатенко був вибраний міським головою в 2006 році при підтримці Партії регіонів. До обрання керував підрозділами податкової в Дружківці і Константинівці. У квітні цього року місцеві журналісти написали про елітний будинок на 70 сотках землі в парковій зоні міста, котру отримала мати міського голови Валентина Гнатенко. За даними ЗМІ, на цій ділянці збудований трьохповерховий палац. І будівництвом ніби то керував особисто мер Дружківки. Згідно з офіційною декларацією Гнатенка, він володіє будинком площею 438,9 кв.м.
У Краматорську визначились два кандидати до другого туру виборів. З різницею у десять відсотків ними стали Андрій Панков та Максим Єфімов. Зокрема, Панков — заступник міського голови Краматорська (з 2010 року), син депутата Краматорської міськради від Партії регіонів та голови наглядової ради Новокраматорського машинобудівного заводу Віктора Панкова. Андрій Панков — ставленик Опоблоку і, звісно, місцевого гіганта НКМЗ.
Другий кандидат — Максим Єфімов — народний депутат від фракції Блок Петра Порошенка, правда, з “регіоналівським” минулим: був другим номером партійного списку ПР в міськраді. Крім цього, Єфімов — керівник великого підприємства «ЕМСС», тісно пов'язаний з одіозним сімейством Близнюків. Фактично, вибори в Краматорську звелись до “боротьби” двох заводів.
Як писав LB.ua, Єфімов не збирався в мери, а від "Нашого Краю", який і лобіював нардеп, йшов екс-віце-мер Андрій Безсонний (помічник Єфімова та багаторічний директор в автобусному парку Сергія Близнюка). Коли стало зрозуміло, що Безсонний не подужає Панкова, включився Єфімов — як самовисуванець.
Новогродівську міськраду очолила її секретар Людмила Білецька. Вона випередила свого найближчого конкурента — кандидата від “Нашого краю” та помічника гендиректора ДП "Селидіввугілля" Олександра Шевченка — практично на 20%. У 2010 році Шевченко був обраний в Селидівську міськраду від Партії регіонів. Тоді перебував на посаді заступника гендиректора "Селидіввугілля" (підприємство включає в себе шість шахт).
У серпні 2014 року мер Новогродівки Олександр Антоненко подав заяву про складання повноважень. Він активно підтримував сепаратистів та їхній "референдум". Обов'язки керівника міста взяла на себе Білецька.
Мером Селидова знову став Віктор Ремізов. Вперше він обрався на цю посаду в 2002 році. У 2007 році був призначений директором держпідприємства "Селидіввугілля". Правда, вже наступного року Міністерство вугільної промисловості звільнило Ремізова, як зазначалось в офіційних поясненнях, за “ численні порушення у фінансово-господарській діяльності, зрив плану проходження гірничих виробок і погіршення роботи об'єднання в другому кварталі”.
Уже тоді Ремізов був керівником Селидівської міської організації Партії регіонів.
У серпні минулого року Ремізов був затриманий невідомими озброєними людьми в балаклавах і камуфляжі, про що повідомив його син. Він розповів, що у невідомих на одязі були нашивки батальйону “Донбас”, а в будинку міського голови шукали матеріали, які б вказували на його зв'язок із сепаратистами. Пізніше Ремізов був звільнений.
Суперником Ремізова на виборах був Микола Євменов, директор ТОВ "Шахтарський ливарно-механічний завод". Він поступився місцем Ремізову, не добравши трохи більше тисячі голосів виборців.
Одного із найодіозніших мерів обрали у Слов'янську. Вадим Лях, який висувався від Опоблоку та набрав у регіоні 52% голосів, прославився виборчими біг-бордами з лозунгами: "Любити Слов'янськ як Неля", маючи на увазі колишню очільницю міста Нелю Штепу, котру підозрюють у співпраці із сепаратистами.
До речі, Ляха тричі не реєструвала територіальна виборча комісія. До виборів його допустила Центральна виборча комісія.
На попередніх місцевих виборах Лях став депутатом Слов'янської міськради від Партії регіонів. В жовтні 2014 року в його будинку провели обшук, під час якого знайшли зброю та ігрові автомати. Його затримали під час гри в покер. Згодом — відпустили під заставу.
У містах районного значення в Донецькій області, здебільшого, переобрали “старих” очільників або їхніх заступників. Хоча й не менш одіозних.
Зокрема, головою Сіверської міськради став колишній керівник управління агропромислового розвитку Артемівської райдержадміністрації Андрій Черняєв; Курахівської — заступник міського голови цього ж міста Роман Падун (який разом із колишнім мером Курахово і нардепом від Опоблоку Сергієм Сажко, що брав участь у мітингу на підтримку “референдуму”, під час передвиборчої кампанії роздавали подарунки в дитячому садку).
На третій термін переобрали мера Білицького, що підпорядковане Добропільській міськраді, Олександра Заварзіна. Він був єдиним кандидатом на цю посаду і набрав 92% голосів.
У Білозерському особливої конкуренції також не спостерігалось: серед двох кандидатів перемогу здобув місцевий приватний підприємець, керівник фермерського господарства “Злата-Лія” Сергій Макєєв. Він випередив попереднього мера містечка, кандидата від партії “Наш край” Олександра Разуменка. Останній перебував на цій посаді з 2006 року, з 2011 — був членом Партії регіонів.
Не змінився після виборів і мер Родинського (місто підпорядковане Красноармійській міськраді). На цій посаді продовжує перебувати Сергій Федоров, який на цих виборах представляв Молодіжну партію України.
Гірницьку міськраду (м.Селидове) очолив директор КП “ЖКС м. Гірник” Сергій Коваленко. Місто Українськ — Сергій Ященко — заступник міського голови на момент обрання, а місто Миколаїв - Олександр Марков — директор комунального підприємства міської ради "Сервіскомуненерго".
У Святогірську (з населенням 4,5 тис осіб) кінцевого переможця виборів назвати поки важко. Хоча ЦВК уже оприлюднила переможця - чинного мера Олександра Дзюбу від "Нашого краю", рішенням адмінсуду комісія зобов'язана перерахувати голоси виборців. Різниця між Дзюбою і його найближчим конкурентом, приватним підприємцем Віталієм Морозом становить 16 (!) голосів.
Дзюба був членом ПР з 1997 року, міським головою Святогірська обраний у 2002-у році. Був депутатом і Слов'янської міськради (1975-1985 року) і Донецької облради (1985-1990). Про Мороза відомо лише, що в 2006 році балотувався в депутати Святогірської міськради за списками партії промисловців і підприємців (керівник Анатолій Кінах).
Міським головою Красного Лиману (після подій на сході до міста приєднали ряд населених пунктів і тепер це - територіальна громада) став кандидат від Опоблоку, депутат облради і директор НАК "Агролізинг" Петро Цимідан. Як пишуть місцеві журналісти, окрім Опоблоку, користується підтримкою "Нової держави" (комуністичної платформи).
Друге місце в Красному Лимані посів Олександр Журавльов, безпартійний, фермер і нинішній секретар міської ради. Його підтримували "Наш край", "Аграрна партія" і "Батьківщина". Подеякують, що Журавльов - ставленик чинного голови Леоніда Перебийноса, що "прихистив" на одній із відпочинкових баз в місті Нелю Штепу.
Луганська область
Лисичанським міським головою за підсумками виборів став кандидат від Опоблоку Сергій Шилін, колишній виконуючий обов'язки директора шахти ім. Капустіна ПАТ "Лисичанськвугілля". У ЗМІ поширюється інформація, що Шилін користується підтримкою нинішніх нардепів від Опоблоку Юрія Бойка та Сергія Дунаєва. Коли останній балотувався в мери міста та у Верховну Раду, Шилін був його довіреною особою.
За даними LB.ua, син Шиліна наразі перебуває в розшуку. Його підозрюють за ст. 307 Кримінального кодексу (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів).
До речі, в день виборів нардеп від БПП "Солідарність" Сергій Алєксєєв заявив, що вибори в місті визнали такими, що не відбулися. Втім, згодом цю інформацію спростували спостерігачі громадської мережі "Опора". Примітно, що друге місце після Шиліна посів кандидат від БПП Віталій Шведов, керівник військово-цивільної адміністрації міста.
Рубіжанську міськраду також очолив представник Опоблоку Сергій Хортів, помічник чинного нардепа від фракції ОБ Юлія Іоффе та двічі депутат Луганської облради від Партії регіонів.
На парламентських виборах Хортів очолював виборчу комісію в Рубіжному, де перемогу здобув Іоффе.
У ЗМІ поширюється інформація, що Хортів брав участь у блокуванні української техніки 22 травня 2014 року в Рубіжному. Також його прізвище є у списку тих, хто надавав підтримку “ЛНР” у Рубіжному.
З великим відривом друге місце посів Дмитро Мухтаров, секретар Рубіжанської міськради та депутат від лівоцентристської партії "Справедливість".
У 2012 році депутати міськради, більшість з яких становили регіонали, висловили недовіру меру Рубіжного комуністу Констянтину Козюберді. Згодом суд поновив його на посаді, втім наступного ж року Козюберду притягнули до адмінвідповідальності за невчасно подану декларацію про доходи. Скориставшись цим, депутати знову позбавили його повноважень. Керування містом перейшло до секретаря, члена ПР Олександра Хоменка, який в період нестабільної ситуації на Донбасі став на сторону сепаратистів. В червні минулого року його оголосили в розшук за проведення "референдуму", посягання на конституційний лад, фінансування тероризму та причетності до розстрілу українських солдат. А в жовтні новим секретарем та фактично керівником міста вибрали Мухтарова.
Свого часу Мухтаров мав свій бізнес: виробництво хліба та хлібобулочних виробів і вигравав тендери в управлінні освіти Рубіжанської міськради. Втім, минулого року припинив свою підприємництву діяльність.
У Сєвєродонецьку 50% бар'єр не подолав жоден із 18 кандидатів в мери. У другий тур увійшли два самовисуванці: чинний міський голова, екс-голова правління Сєвєродонецького об'єднання "Азот" (що належить до Group DF Фірташа) Валентин Казаков (26%) та гендиректор підприємства із водопостачання "Таун сервіс" (яке пов'язують із Юрієм Бойком) і голова міста в 1994-2010 роках Володимир Грицишин (23%).
Перший зайняв цю посаду в 2010 році за підтримки Партії регіонів. Як пишуть місцеві ЗМІ, Казаков надавав бойовикам “ЛНР” оргтехніку і кабінети в будівлі виконкому Сєвєродонецької міськради. А також звинувачував українських військових в обстрілах міста. Кажуть, свого часу він побував під арештом батальйону МВС “Айдар” після звільнення міста, а потім спокійно повернувся у своє крісло.
Особливо натягнутими стосунки були у Казакова з минулим головою Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадієм Москалем, що постійно критикував мера і навіть ледь не відправив його на передову.
Щодо Грицишина, то відомо, що він пропрацював чотири мерських терміни. У ЗМІ поширюється інформація, що він ніби-то мав конфлікт із колишнім “господарем” області Олександром Єфремовим, після чого Грицишин програв чергові вибори в мери, і на нього було заведено кілька кримінальних справ.
Кремінську міськраду на Луганщині очолив член партії Сергія Тігіпка “Сильна Україна” та перший заступник Кремінського міського голови Юрій Прокопенко. Він випередив свою суперницю — першого заступника начальника Пенсійний фонд України в Кремінському районі Ларису Лисенко — на 100 голосів виборців.
Мером Новодружеська Луганської області, що підпорядковане Лисичанській міськраді, став пожежник Андрій Гайдуков, кандидат від Опоблоку. Привільську міськраду очолив безпартійний підземний електрослюсар місцевої шахти ім. Капустіна" ПАТ "Лисичанськвугілля" Максим Гура. Він набрав 57,3% голосів виборців. Його єдиний конкурент — кандидат від Опоблоку Віра Михайлюкова — набрала 42,7% голосів виборців.
У Сватово попри серйозну помилку, допущену виборчою комісією під час формування списку кандидатів в бюлетені, голосування таки відбулося. І на сайті ЦВК значаться офіційні дані за результатами волевиявлення. Власне, йдеться, що вибори мера виграв Євген Рибалко, нинішній голова міста, випередивши свою основну конкурентку від Опоблоку — пенсіонерку Людмилу Русанову майже на півтора тисячі голосів.
Рибалко - один із тих мерів Донбасу, котрі одразу зрозуміли, що "дружити" треба з владою у Києві. За що, вочевидь, і був відзначений орденом за заслуги ІІІ ступеня до Дня незалежності України минулого року. На позачергових парламентських виборах балотувався від Радикальної партії.
Єдиний переможець мерських виборів від партії "Наш край" в Луганській області - Володимир Живага в Старобільську. Він — гендиректор сільськогосподарського підприємства "Сільгоспхімія" та екс-депутат Луганської облради від ПР.
У грудні 2013 року Живага виступав на конференції медведчуківського "Українського вибору", де розповідав про переваги федеративного устрою держави. Крім цього, в своїх відеозвернення на сайті цієї партії він з особливим скепсисом критикує українських військових.