Зустріч Барака Обами з Володимиром Путіним – це акт стримування президента Росії від непрогнозованих дій. Про це заявив у коментарі LB.ua президент Інституту Горшеніна Вадим Омельченко.
"Питання "Навіщо Барак Обама погодився на зустріч з Володимиром Путіним?" в останні дні ми часто чули від наших західних співрозмовників, - сказав Вадим Омельченко. - Навіщо потрібна зустріч з Бараком Обамою Володимиру Путіну - зрозуміло. Мета Путіна - повернутися до лав глобальних гравців (або хоча б продемонструвати видимість цього своєму населенню), запропонувати США "нову Ялту" і новий переділ світу. Фактично, інформаційна кампанія Росії в Сирії переслідувала одну мету - спонукання Обами до зустрічі".
При цьому, за словами президента Інституту Горшеніна, на Заході розуміють: про будь-який серйозний вплив Росії на сирійський конфлікт не може бути й мови, як і про союз Путіна з шиїтськими країнами, видимість якого посилено створює Москва.
"У віртуальному світі, побудованому Росією, перебуває лише сам Путін. Захід же не вважає Путіна глобальним гравцем, розуміючи, що його дії - лише блеф, - підкреслив Вадим Омельченко. - Чому ж у такому разі Барак Обама погодився на зустріч із Путіним? Перша причина - це акт стримування Путіна від непрогнозованих дій. Барак Обама вважає Володимира Путіна малоадекватним і непрогнозованим. Але при цьому Путін - володар ядерної зброї, і США не хочуть, щоб президент Росії шукав вихід зі своїх проблем в якихось масштабних провокаціях. Оновлена стратегія Заходу щодо Путіна - давати якомога менше приводів для агресії та ізоляціоністського піару, що консолідує Росію. У керівництві західних країн зрозуміли, що поведінка Росії на міжнародній арені - це, перш за все, поведінка і мотивація особисто Володимира Путіна. Тому, в комунікації з Росією на першому місці стоїть робота зі свідомістю та підсвідомістю Путіна".
Друга причина, за словами президента Інституту Горшеніна, - це маневр, що нейтралізує критиків Барака Обами як усередині США, так і в країнах Західної Європи. "Риторика Путіна стосовно сирійської кризи має успіх у деякої частини американської і тим більше європейської аудиторії. Обама ризикував отримати нову хвилю критики на свою адресу, якби він відкинув простягнуту руку", - упевнений Вадим Омельченко.
За його словами, вчорашній день був "очікуваним і передбачуваним одночасно": "Жодного прориву в американсько-російських відносинах не сталося, бо не могло статися. Вже тим більше не відбулося тріумфальне повернення Путіна в пул вирішувачів доль світу".
"Якщо проаналізувати виступи Путіна і Обами, є очевидна різниця в масштабах і підходах. Президент Росії не сказав нічого нового, при цьому дуже багато часу присвятив тезі про те, що "не можна чіпати легітимних диктаторів" (Каддафі, Асада, Януковича). Це вкотре доводить, що основна фобія Путіна - це як і раніше революція, - каже Вадим Омельченко. - Варто також зазначити, що у своїй промові Путін натякнув на існування нафтового бізнесу між заходом та ІДІЛ. Моніторинг Інституту Горшеніна свідчить, що напередодні саміту ООН у російських ЗМІ, а також західних медіа, лояльних до Москви, проводилася невелика піар-кампанія на тему "Путін знає, як зруйнувати нафтовий бізнес ІДІЛ". В цілому ж, сторони залишилися при своїх. Наше припущення - Путін почне втрачати інтерес до сирійської тематики після невдачі у Нью-Йорку. Сподіваємося, що ця пригнічена агресія не сублімується у нові активності Росії в Україні, але десь це точно відбудеться. Стежимо за подіями в Нагірному Карабасі, і, можливо, Прибалтиці".