Одночасне знеструмлення Києва і збій виробництва й передачі тепла не лише миттю охолодило домівки містян, а й спричинило велику загрозу руйнування будинкових мереж опалення. Якщо теплоносій лишається в будинку, але він не підігрівається і не циркулює (без електрики), то за таких температурних умов, як зараз, це означає замерзання води й розриви труб. І лік іде на години. Якщо труби в будинку розірвалися (не локально, а всі), то це означає, що подачу опалення в будинок не відновити. Ані після подачі струму в електромережу, ані після підігріву теплоносія, ані цієї зими. І такий сценарій цілком реальний, коли мова про настільки продумані масовані атаки ворога по міській інфраструктурі.
Тож коли захисники неба працюють по повітряних цілях, а енергетики й тепловики рятують критичну інфраструктуру, не менш важливу функцію виконують наші комунальники — люди, які в стислі строки мали убезпечити всі багатоквартирні будинки столиці від одночасного руйнування внутрішніх мереж. Ми поспілкувалися про всі ці процеси з головою столичного ОСББ, який знається на енергонезалежності будинку, має досвід роботи по обидва боки комунальних барикад (з боку міста і з боку мешканця) і який всю цю важку декаду січня активно долучався до допомоги комунальникам і сусіднім будинкам.
Ви вже не новачок у справі управління будинком, який у вас досвід?
Уже більш ніж 15 років.
Процедура зливання теплоносія з мереж дещо налякала киян і стала справжнім викликом для деяких будинків. Поясніть, це рутинний процес, його часто роблять?
Це не якась особлива процедура. Теплоносій зливають навіть при ремонті, наприклад, якщо ви міняєте радіатори. Ви зі своїм ЖЕКом (обслуговуючою організацією) зливаєте стояки опалення, майстер виконує роботи, потім мережу наповнюють знову, перевіряють щільність з'єднань тощо. Ну єдине, що коли на вулиці нормальний такий мінус, то це складніше для всіх і ми намагаємося цього уникати.
А зливати весь будинок у морози — таке було на вашій пам'яті?
Ні, жодного разу не доводилося. Власне тому, що не було ще такої ситуації, коли в місті повністю зупиняється теплопостачання. А цього разу не просто зупинилася подача теплоносія, а були й ще два критичні фактори: відсутність електроенергії і сильний мінус надворі.
Хто взагалі робить ці злиття, це якась спеціальна бригада в районі?
Це просто сантехніки. Оті звичайні сантехніки ЖЕКу, які обслуговують ваші будинки. Працівники керуючої компанії району (комунальне підприємство міста), або вашої приватної обслуговуючої організації, або ОСББ. Але більшість будинків Києва обслуговують саме КК районів, тому це найбільш імовірний варіант.
І всі ці люди, і ви зокрема, завжди мали чітку інструкцію з алгоритмом дій для такої ситуації, як зараз? Наприклад, скільки часу будинок може бути без теплоносія або за яких показників можна не зливати?
Дивіться, кожен будинок, точніше той, хто в ньому відповідальний за обслуговування, приймає рішення на власний розсуд.
Тобто немає такого довідника з чіткою методичкою, які видають кожному керуючому будинком?
Ні, такого нам не видають. Є лише вертикальна система комунікації: по ланцюжку передають наказ, сантехнік іде робити. І, до речі, цю систему вперше тренували зовсім недавно.
Пам'ятаєте, коли нам вперше розбили всю енергетику, у сезоні 22/23? Після цього Пантелеєв (заступник київського міського голови з питань ЖКГ. — LB.ua), зібрав усіх голів районів — і вони створили умовний штаб навчань. Робили таку симуляцію: за домовленістю з ДТЕКом відключали світло і дзвонили в райони, казали зливати системи опалення.
А на місцях не знали, що вони в симуляції?
Ні. Тобто фактично це була перевірка спроможності РДА координувати в себе процеси. Виконавці отримували повідомлення про аварію на певній ділянці, далі район має зв'язатися зі своєю керуючою компанією, ОСББ чи іншою організацією, яка обслуговує будинки за адресою, і довести їм інформацію про подальші дії. А виявилося, що в них не було ні зв'язку між підрозділами, ні телефонів, нічого. Райони просто сіли на одне місце.
Я навіть пам'ятаю, що вони тоді дуже сильно від Пантелеєва отримали на горіхи за це все.
Цікаво. Але виходить, що в КМДА таки готувалися…
Готувалися тоді. Але ж, ви розумієте, голови районів фактично не підпорядковуються меру? У 2025 році президент поміняв майже всіх голів РДА в Києві, прийшли геть нові люди, часто далекі від комунальної сфери. І що вийшло: там, де з новими головами залишилися працювати старі заступники, з досвідом роботи на місцях, ситуація зараз ще більш-менш. А де нове начальство не спрацювалося зі старими кадрами, там ховайся. Про такі провали я чув у Подільському районі, інших.
Але ж не поміняли всіх керівників керуючих компаній, усе одно кінцевий виконавець роботи в них.
А я поясню про цього «кінцевого виконавця». Просто щоб ви уявляли, як це працює: у керуючої компанії за штатом один сантехнік на 20–50 будинків (залежно від висотності, кількості квартир). Те саме з електриком. І коли відбувається НП такого масштабу, як зараз, коли злити треба всі ці будинки одночасно, то цим спеціалістам просто фізично не вистачить часу на всіх. Уявляєте, як цьому сантехніку в першу критичну добу після обстрілу обійти всі свої 50 будинків і в кожному відкрити заглушки, побачити, як іде процес? Скільки часу він приділить кожному будинку і наскільки якісно проконтролює процес?
Якщо, умовно кажучи, ми візьмемо будинки невисотні, від двох до дев’яти-десяти поверхів, у яких є елеваторний вузол і які приєднані до мережі безпосередньо, — у них залежна схема теплопостачання. І коли є якась аварія на трасі, то вся вода з цього будинку сама сходить разом з тим поривом. Тобто будинок, умовно кажучи, в автоматичному режимі. А є будинки висотні, у яких незалежна схема підключення, де у вас є закритий контур опалення, а між ним і мережею — теплообмінник. І там уже процес зливання внутрішнього контуру не буде таким автоматичним.
Я візьму, наприклад, ЖЕК, який поруч з моїм домом. На ньому 168 будинків. У них троє сантехніків, я їх знаю на ім’я. І поки я няньчу свій будинок, вони за короткий проміжок часу мають злити й перевірити все в кожному зі своєї пів сотні. І ти бігаєш між усіма, і часу передивитися якість злиття контуру, зворотних труб може просто не бути... Думаю, тому ви й бачили всі ті приклади з розірваними трубами по всьому місту, знімки яких заповнили соцмережі.
9 січня, коли вночі ми пережили ту масовану атаку на енергетику столиці, як конкретно з вами комунікувала місцева влада?
Просто телефоном. Ще після тих тренувальних симуляцій, про які я вам розказував, у мене з'явився новий номер з РДА, так і підписаний «Навчання», ця людина контактна на такі випадки. Мене набрали разів п'ять. Кажуть, у нас аварія, треба зливати систему теплопостачання.
Вам дають якісь дані про масштаб НП, терміни відновлення?
Я думаю, що на тому етапі (ранок після атаки) вони навіть не могли здогадуватися про терміни тощо. У нас було лише питання не заморозити будинки. Тобто є такий момент, коли ніхто нічого не може прогнозувати й треба просто робити максимум з того що можеш — злити і зберегти внутрішньобудинкову систему як таку.
Зараз, коли ви бачите події збоку, як вважаєте, без злиття наслідки точно були б гіршими?
Набагато-набагато гіршими.
Ну а весь цей шквал інформації про залиті квартири, сходові клітини у водоспаді бурульок, ковзанки в під'їздах… Виглядає жахливо. Це взагалі можна буде відновити?
Можна, це не проблема.
Ок, усі отримали дзвінки й почали зливати опалення. Наскільки швидко це зробили ви?
А я взагалі не зливав.
Оце поворот.
Але таке рішення треба ухвалювати відповідально і суто індивідуально. Я за свій будинок відповідаю і знаю, що я роблю і які спроможності в нашої будівлі. У мене є ІТП (індивідуальний тепловий пункт), я там бачу поточні параметри мережі. Подачу, зворотну подачу, усе інше. У мене на будинок є акумулятори (система з інверторами й акумуляторами для накопичення електроенергії), і я вирішив, що на енергії від них буду тримати циркуляцію теплоносія в будинковій системі до того моменту, поки не зрозумію, що все погано.
А якою була ваша мотивація?
А дуже простою: я ж з теплоуправлінням переговорив, мені кажуть, що закрили магістраль (магістральний трубопровід подачі теплоносія від ТЕЦ). Закрили, але параметри мережі є: температура носія, є невеликий тиск. Ну і мені це дало розуміння, що, значить, поки працює.
І так я тримав циркуляцію теплоносія десь до десятої години вечора (першого дня, 9 січня). Акумулятор почав сідати, електрики все ще немає. І тут тепловики мені дзвонять і кажуть, що ми їдемо до тебе й опівночі будемо «відкривати магазин» — відновлювати подачу носія. Вийшло, що я підтримував контакт з тепловиками, тримав циркуляцію в будинковій мережі, щоб мій теплоносій не вистигав, і так протримався до того моменту, коли з ТЕЦ знову запустили теплопостачання.
Але це виглядає як дуже хитка конструкція.
Хитка. Але дивіться, в результаті прийнятих рішень я ще першої доби відновив теплопостачання свого будинку. А якби зранку злив увесь, то потім, після відновлення подачі, довелося б заповнювати всю будинкову систему з нуля. Тобто я зливаю 20 тонн теплоносія — і мені треба потім з мережі ці 20 тонн узяти. А першої доби після відновлення подачі тепла параметри мережі були п’ять на вході й три зворотка (нормальні показники — 15 і 3). І, швидше за все, я набирав би свій будинок потім ще добу-півтори.
А тепер уявіть далі. Місто злило більш ніж 6000 будинків, і потім їх усі одночасно треба наповнити… Згадайте, коли на початку опалювального сезону запускають тепло в будинки, то скільки цей процес триває?
До тижня.
Ось, це його реальні часові рамки. Поступовий запуск в усі мережі й поступове набирання потрібної температури носія. А ми 9 січня всіх одночасно спустили — і тепер треба швидше всім дати, бо мерзнуть. Тож коли пішла одночасна подача теплоносія в усі будинки, параметри апріорі не можуть бути звичайними — як мінімум буде нижчим тиск. А це було ще й після обстрілу і значних пошкоджень потужностей. Плюс далі почалися масові аварії на магістральних мережах через стрибки тиску.
Так, може, хай би залишався в усіх той теплоносій? Перед ударом лінія подачі теплоносія була гарячою через морози, якось протрималися б. Бо, як бачимо, теплогенерація відновилася швидко, значить, вона не зупинялася внаслідок атаки.
Алгоритм дій тепловиків — це їхній алгоритм. Я не лізу не у свою сферу. Можливо, вони страхувалися від якихось гідроударів, щоб не розірвало труби, аби не проломило якийсь будинок від перепадів, яких у тій ситуації не проконтролюєш.
Повернімося до вашого будинку. Вода у трубах циркулювала, не замерзала. Але ж надворі сильні морози. Наскільки будинок охолов без нового теплоносія?
Першої доби вистигання не дуже відчувалося, а вже другої-третьої більше. Насправді параметри температури, які дає зараз постачальник, і досі геть не відповідають тепловому графіку (розмова відбувалася напередодні повторного удару по київській енергетиці 20 січня. — LB.ua). Навіть за тиждень після відновлення температура на подачу йшла градусів 48 (норма — близько 80, а під час сильних морозів і до 90 градусів).
Що сталося б, якби ваші акумулятори розрядилися, а теплоносій так і не запустили в мережу?
А був такий момент невизначеності, я вже готувався спускати систему. Оскільки була повна невідомість, чи з'явиться світло і коли. Але тут його увімкнули — і я повністю зарядив за ті чотири години!
Звучить не дуже надійно.
Так це і були дуже «веселі» п’ять діб. Я вимкнув усе, що зазвичай живимо від акумуляторів (освітлення коридорів, ліфт, електромагнітний замок), і весь час думав лише про підтримку роботи свого ІТП.
Але тут може підстрахувати генератор, навіть не надто потужний, для зарядки батарей?
Може, і так і роблять. Але конкретно в мене виникла технічна проблема, через яку поки що цей спосіб не підходить.
І мешканці будинку довіряли всім вашим рішенням?
А вони в принципі не мали вибору. Просто треба прийняти як факт, один раз і назавжди: крім співвласників і їхніх родин, ваш будинок нікому не потрібен, узагалі. І зливати труби чи не зливати, наскільки якісно це робити — це все ваші рішення і ваші наслідки. І у вашому будинку мають бути якісь люди з головою на плечах, які зрозуміють, розберуться, що і де перекривати в разі екстреної потреби.
Я, до речі, якось спілкувався зі спеціалістами Інституту теплофізики про дотичне до цієї теми, то ми навіть казали: варто взагалі створити певну мануалку, брошуру для мешканців чи їхнього активу, де інформація, що і де розташоване в будинку. Де запірна арматура, де все інше, щоб мешканці могли самі закривати/перекривати труби, не чекаючи на сантехніка з ЖЕКу, якому потрібно обійти кілька десятків будинків.
Можливо, такий варіант зараз мінімізував би негативні наслідки, подібні до тих, що ми бачимо в багатьох районах.
Подачу тепла в будинки Києва відновлюють так довго і складно ще й тому, що після подачі електроенергії та запуску теплоносія сталося багато аварійних ситуацій. У чому причина цих проблем?
Перш за все, коли замерзає будинок (кілька діб без опалення, про що ми говорили вище), тільки-но з'являється електрика, мешканці миттєво перевантажують мережу. А струм ще й іде зі своїми великими перепадами через загальну ситуацію в енергосистемі. Людям холодно без опалення, з'являється світло — вони просто починають вмикати все, що є вдома. Але не думають про те, що можливості їхнього кабелю чи їхньої щитової обмежені. Вибиває фази, це очікування ремонтних бригад ДТЕК, які розриваються між усіма, а у вас тим часом знову немає теплоносія, тепер уже через знеструмлені насоси…
За ці дні в районі поруч з моїм будинком я нарахував десь 11 пожеж — це саме через перевантаження електромережі, згорілі щитові і проводку.
У моїх сусідів по вулиці повністю замерзла труба подачі носія. Відігрівали її грілками. Ще трохи далі будинок, який ви, напевне, бачили в соцмережах, де лопнули труби на сходах: теплоносій там наче злили, але десь ближче до даху залишилося трохи води у зворотній трубі, вона стікала і промерзала — усе, опалення відновлювали кілька днів, бо спершу треба було розігріти цю трубу і залатати її.
Якщо хтось із киян після цього комунального армагеддону прямо зараз побіжить об'єднуватися із сусідами, щоб якісніше управляти будинком, з чого їм варто починати?
Якщо у вас старий будинок, то будинкові мережі — це 100 % перший номер. Усі, будь-які. Умовно кажучи, пішли в підвал, подивилися, що там у підвалі відбувається, які у вас труби. Який у вас перетин електричного кабелю, що він витримує. Бо люди, здається, просто не знають, що проводка не витримує їхніх кондиціонерів і плит.
Тобто ви маєте розуміти, що обслуговуюча компанія в районі, вона вам нічого змінювати не буде — прийде просто обслуговувати те, що є. Якщо ви хочете жити в нормальних умовах, щоб нічого не горіло, то доведеться вкладати гроші, робити капітальну заміну всього.
А реально замінити всі мережі?
Звісно. Ідемо в район (РДА), пишемо заяву на програму співфінансування капітальних ремонтів, вона так і називається.
Тобто ремонт можливий не тільки за свої гроші, а й спільно з коштами міського бюджету?
Так. Для цього потрібно просто прийняти колективне рішення, зробити протокол зборів, зібрати гроші на рахунок керуючої. Потім район зробить електронну закупівлю, визначить підрядника, вони виконають потрібні роботи. І це буде коштувати не так багато, мешканці заплатять 15 % від повної вартості робіт.
Без прохань до депутата, смс і реєстрації, як кажуть?
Ти можеш сам ініціювати. І я точно знаю, що ця програма працює.
Коли навчилися проводити збори й зібрали підписи, у вас уже з'являється налагоджений механізм прийняття спільних рішень. А поки ви не організовані, у вас нікому нічого не потрібно. Найголовніше — збудити бажання людей опікуватися, робити.
Які ще кроки важливі для апгрейду будинку?
Можна одразу замовити енергоаудит будівлі, який підкаже головні слабкі місця і напрямки роботи. Як я казав, спочатку треба робити мережі, потім утеплення, нові двері й вікна місць спільного користування. Конкретно ми міняли й труби холодного і гарячого водопостачання.
У вашому будинку мешканці взагалі зрозуміли, що вони досить нормально порівняно з іншими пережили останні атаки й відключення тепла в Києві? Що вам казали?
Ага… Питали мене: а де ж гаряча вода? (Після запуску ТЕЦ тепловики спершу повністю відключили гаряче водопостачання, щоб не розпорошувати теплоносій і дати нормальну температуру в систему опалення.) Або питають: кому треба занести гроші, щоб наш будинок внесли до критички (критичної інфраструктури, яку не вимикають під час відключень), бо «в сусідів світло горить»?
Мабуть, ваші мешканці мало знають, як зараз іншим будинкам… Що я можу зробити от просто зараз, щоб хоч якось підготувати свій будинок до наступних атак по енергетиці?
Зараз треба купити інвертор з акумулятором. І генератор, бо зима. А на літо сонячну станцію — вона забезпечить власною електроенергією для будинкових потреб на пів року.
