Як влада Києва десять років саботує розширення?
На захист Голосіївського лісу кияни виступили ще 1988 року. Саме тоді розпочався збір підписів.
Одним з перших мешканців столиці гуртував Михайло Михалко, якому зараз уже за 80 років.
Спершу до заповідання готували 65 000 гектарів, і національний парк мав дотягнутися до міста Українка. Про те, як це планували зробити розповідає представник «Української природоохоронної групи» Олексій Василюк:
«Мова про всі ліси в межах району, Жукового острова і всієї заплави включно з озерами Конча і Заспа, урочищ Володарське, Болгарське, Китаїв і звісно – території музею Пирогів та Національного виставкового центру, що початково мали складати рекреаційну зону парку».
Але згодом, у 2007 році Нацпарк «Голосіївський» створили у значно менших масштабах президентським указом і площа була лише дещо більше 4 500 гектарів. У 2014 році до нього приєднали Біличанський ліс – значну частину Святошинського району. Цей зелений масив забезпечує не лише екологічну безпеку Києва, а й допоміг збройним силам оборони формувати лінію оборони столиці у 2022 році по річці Ірпінь.
Але за останні десять років територію парку не розширювали.
Адміністрація парку подала три пакети документів на розширення території більш ніж на 1000 гектарів ще три роки тому. До нього входять вже вище перераховані ділянки та острови Ольжин і Козачий на Дніпрі, а також прибережні, лісові та заплавні зони, які досі не мають належного природоохоронного статусу.
Керівник нацпарку «Голосіївський» Михайло Глушаниця пояснює:
«Практично всі території, які ми подали на розширення, планували віддати під забудову. Але ж будь-яке будівництво впритул до нацпарку негативно впливає на природні комплекси. Саме тому парк потрібно розширювати, щоб його захистити».
Міністерство довкілля, коли воно ще існувало як окреме міністерство, погодило розширення. Далі процес зупинився вже на рівні міста.
І тут варто нагадати, що десять років тому кияни зібрали понад десять тисяч підписів під петицією з вимогою заборонити забудову біля нацпарку та створити буферну зону. Ця петиція досі «на розгляді». Тим часом питання забудовників на сесії Київради розглядають швидше і ніхто не тягне із подовженням договорів оренди. Так було під час розгляду питання, яке стосувалося урочищ Китаїв, Болгарське і Самбурки.
Чому не можна втратити Китаїв та сусідні урочища?
Три урочища – це не просто зелена зона, а унікальна територія, яка поєднує природну та історико-культурну цінність. Частина цієї місцевості входить до Китаївського археологічного комплексу — пам’ятки археології національного значення.
Саме тут археологи фіксували залишки фортифікаційних споруд, житла часів Київської Русі, трипільську кераміку та глиняні печі. На цій території могло існувати давньоруське літописне місто Пересічень, згадки про яке датуються ХІІ ст. Це один з небагатьох в Європі цілісних археологічних комплексів в межах міста, який досі не знищений забудовою.
Окрім археологічної цінності, у Китаєві збереглися історичні ландшафти, чернечі поселення та печери, а також червонокнижні види рослин і тварин.
Розширення меж нацпарку дозволило б зберегти цю територію як єдиний археологічний і природний комплекс, створити буфер між лісом і житловою забудовою, а також закласти основу для археологічного парку, наукових досліджень і пізнавального туризму.
У Національному природному парку «Голосіївський» наголошують, що ці ділянки включені до клопотань щодо зміни меж і розширення парку.
Заступник директора нацпарку, головний природознавець Олег Година пояснює:
«Частина ділянок, запропонованих для розширення території парку, має високу природоохоронну та наукову цінність. Деякі є перспективними для розвитку рекреаційно-туристичної та адміністративної інфраструктури парку, а також для захисту цінних природних комплексів від наступу нової житлової забудови».
Спроби заповідання – надання особливого охоронного статусу цінним природним територіям – Китаєва тривають понад 30 років. Ще у 1994 році рішенням Київради було зарезервовано урочища Китаїв, Самбурки та Болгарське як основу для створення нацпарку «Голосіївський».
Проте вже у 1997 році всі три урочища розпорядженням КМДА були передані в користування Інституту садівництва, який згодом відмовився від права користування цими землями на користь Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Київська овочева фабрика». Всі три урочища рішеннями Київради були передані в довгострокову оренду спочатку як сільськогосподарські землі.
Сьогодні свій намір забудувати ці урочища публічно озвучує фірма KAN Development, яка пов’язана із забудовником Ігорем Ніконовим – колишнім першим заступником голови КМДА. У 2024 році була продовжена оренда на три із пʼяти земельних ділянок компанії «Київська овочева фабрика», по двом іншим ділянкам відбувається суди за повернення земель у державну власність. Але річ у тім, що за Віталія Кличка під час цифровізації документів чиновники зробили так, що у генплані цільове призначення ділянок «сільськогосподарська земля» дивним чином змінилася під «ділянки для висоток».
Киянка Міа Кириленко зазначає:
«Усі три мери – Омельченко, Черновецький і Кличко — так само як і депутати Київради нинішнього та попередніх скликань, несуть однакову відповідальність перед суспільством за можливе знищення унікальних природних та історичних територій, аналогів яким у Києві немає».
Активні кияни наполягають, що ці землі треба зберегти. Вони продовжують боротьбу за приєднання зазначених територій до національного природного парку «Голосіївський». У 2024 році відповідну петицію до міського голови підтримали майже 9 тисяч киян. Проте мер Києва заявив, що питання розширення меж нацпарку належить до компетенції Президента України.
Разом із тим існує ще одна законодавча перепона, яка протягом багатьох років не дозволяє зрушити процес із місця, — необхідність погодження з користувачем земельних ділянок. Орендар за понад 20 років користування так і не реалізував заплановане будівництво, водночас не надаючи згоди на створення парку. У результаті на сьогодні питання збереження цих територій залишається невирішеним.
Як розширення нацпарку може врятувати Голосіївську вежу?
Історія конфлікту навколо ділянки з Голосіївською вежею тягнеться понад 20 років. У 2004 році Київрада вивела пів гектара земель з Національного аграрного університету, і у 2005 році передала його в оренду МЖК «Оболонь». Тоді ж з’явився проєкт двох висоток по 24-ти поверхи.
Місцеві мешканці від самого початку виступили проти. Забудовник неодноразово продовжував оренду через суди, але реальні роботи активізувалися восени 2022 року – разом із заявами про знесення водонапірної башти як «аварійної». Саме тоді громада домоглася визнання вежі об’єктом культурної спадщини.
Розширення меж Національного природного парку могло б остаточно зняти загрозу забудови: у межах нацпарку житлове будівництво заборонене законом.
Нацпарк «Голосіївський» звернувся до Міндовкілля з клопотанням про приєднання ділянки з вежею, однак процедура розширення меж зависла. Київська міська влада так і не винесла питання на сесію, хоча, згідно з генпланом, це земля дійсно передбачена для розширення меж нацпарку, а Міністерство освіти відмовилося погоджувати, пославшись на те, що на ділянці є державне майно (водонапірна башта Національного університету біоресурсів і природокористування України), яке не можна вилучати чи передавати іншим органам без зміни прав на це майно.
За законом «Про охорону культурної спадщини», обов’язком усіх власників і користувачів пам’яток є укладання охоронного договору. Національний університет біоресурсів і природокористування ігнорує цей обов’язок. У жовтні 2025 року громада передала весь пакет документів для укладання охоронного договору Голосіївській вежі, але зрушень досі немає.
Активістка Варвара Боброва розповідає: «Уже наприкінці 2023 року тодішній суборендар отримав ордер на вирубку зелених насаджень, після чого старий фруктовий сад знищили. Всередині огорожі ростуть зокрема вікові дуби, які не витримають будівельного навантаження».
Навколо ділянки площею близько 0,5 га на Горіхуватському шляху тривають суди. Раніше забудовнику відмовили у продовженні оренди — це рішення підтвердив Верховний Суд.
Наразі в апеляції розглядають позов прокуратури, яка вимагає повернути землю державі. Адже ділянку незаконно вилучили з користування державного університету та передали під забудову, попри її лісогосподарський статус і наявність пам’ятки.
Наразі ділянку оточує паркан, який має демонтувати «Київблагоустрій».
Активістка Боброва наголошує:
«Без охоронного статусу ця територія опиняється під загрозою масштабної забудови. За кілька років ми ризикуємо втратити і унікальну історичну споруду, і частину Голосіївського лісу, а сам природний комплекс безповоротно пошкодити».
Без розширення меж нацпарку «Голосіївський» під загрозою залишається водонапірна вежа, як об’єкт культурної спадщини, і Голосіївський ліс, як природоохоронна територія. Ба більше, якщо тут розпочнеться будівництво, то це негативно вплине і на ліс, який вже має статус нацпарку.
Теремки: забудова впритул до парку
Лісова частина урочища Теремки увійшла до складу нацпарку без вилучення у землекористувача ще у 2007 році, але частина земель так і залишилася поза його межами. Саме там планують будівництво житлового комплексу.
Урочище Теремки є надзвичайно цінним природним комплексом. За словами заступника директора нацпарку, головного природознавця Олега Години, саме тут є кілька видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України, зокрема лілія лісова. А також збереглися вікові дуби, які оголошено пам’яткою природи. Але не лише окремі види, а весь лісовий масив має велике природоохоронне та екологічне значення.
Будівництво тут означатиме знищення рідкісних рослин.
Олег Година розповідає:
«Територія, на якій планують масштабне житлове будівництво, з усіх боків межує з нацпарком. Будівельні роботи та подальша експлуатація ЖК призведуть до різкого посилення негативного впливу — від шумового, світлового й хімічного забруднення до ущільнення ґрунтів і знищення рослинного покриву».
Він додає, що забудова створює ризики недотримання протипожежних норм, адже, за державними будівельними нормами, відстань від житлових будівель до лісових ділянок має становити не менше 50 метрів.
Окрему загрозу становить і відсутність повноцінної під’їзної дороги, що може призвести до незаконного використання території парку для прокладання комунікацій.
Заступник нацпарку «Голосіївський»Олег Година підсумовує:
«У разі реалізації проєкту негативний вплив відчують на собі природні комплекси всього лісового урочища нацпкарку».
Ситуація навколо урочища Теремки має політичний контекст. Забудовник, пов’язаний з KSM Group, фігурує у низці судових і антикорупційних проваджень, а також має зв’язки з окремими представниками київської влади. Зокрема, з цією групою пов’язують депутата Київради Максима Макаренка, обраного від партії «УДАР» та члена земельної комісії.
Наявність таких зв’язків могло впливати на небажання міста оперативно ухвалювати рішення щодо захисту урочища та розширення меж НПП «Голосіївський».
Чи стануть кадрові зміни вікном можливостей?
За словами Михайла Глушаниці, процес зрушив з місця лише після зміни керівництва Департаменту захисту довкілля КМДА. Але відповідне рішення досі не винесене на сесію Київради. Для завершення визначеної законодавством процедури щодо зміни меж парку необхідно пройти ще кілька етапів.
Керівник нацпарку «Голосіївський» Михайло Глушаниця розповідає:
«Київ просто не віднісся до цього питання серйозно, а зараз вже керівник Департаменту захисту довкілля КМДА Павло Іванов та депутатка Олеся Пинзеник звернули увагу і підтримують розширення. Тепер місто має вирішити, які саме ділянки можуть піти на розширення. У нас не було повного обсягу інформації, тому ми подавали, як це бачимо з урахуванням ситуації на той момент, а зараз намагаємось зібрати актуальну інформацію станом на зараз. І будемо рухатися далі. Уже готуємо новий пакет документів, щоб захистити територію від забудови».
Очільник Департаменту захисту довкілля КМДА Павло Іванов каже:
«Зараз опрацьовуємо спільно із керівником нацпарку питання щодо розширення. Сподіваюсь на початку року погодимо певні ділянки під розширення. Які саме, ще чекаємо відповіді від департаменту земельних ресурсів».
Більш детальну інформацію зможуть надати вже наприкінці січня.