Тотальна залежність від імпорту
Ринок нафтопродуктів в Україні за підсумками 2025 року сягне 400 млрд грн, порахували аналітики Центру Разумкова. Сума настільки велика, що безумовно впливає навіть на рівень інфляції в країні. З початку повномасштабного вторгнення українські нафтопереробні заводи та бази зберігання стали пріоритетними цілями для росіян. В кризових умовах ринок навчався практично «з коліс». Влітку росіяни донищили українську нафтопереробку, тому країна остаточно покладається на імпорт пального.
З 2022 року бензин марки А-95 вже подорожчав на 70 %, солярка зросла у ціні на понад 80 %, натомість вартість автомобільного газу стрибнула аж удвічі. І, ймовірно, буде ще дорожче.
З 1 січня в Україні знову зростуть імпортні акцизи на пальне, — це вже третій плановий етап їхнього збільшення. Ріст державних мит затвердили ще торік після тривалих дискусій з гравцями ринку, урядом та депутатами.
Отже, з січня мита на бензин, солярку та автогаз зростуть у середньому по 30 євро додатково. Частка державних зборів (разом з ПДВ) у ціні літра пального сягне понад 40 %.
Вартість пального від нових акцизів зросте у середньому на дві гривні, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. І додає: рівень маржі у дилерів на продажах пального є необґрунтовано високою. Якби держава зуміла забезпечити дієву антимонопольну політику, то нового підвищення цін можна було б уникнути. Фахівець додає: найперше мова про прозору конкуренцію, а не про державне регулювання цін.
«Існують певні ознаки антиконкурентних дій на ринку моторних палив, що призводить до завищених цін й вимивання із кишень власників автотранспорту, за попередніми оцінками, загалом близько 30 млрд грн на рік», — каже Володимир Омельченко.
Натомість Сергій Куюн вважає, що ціна принаймні бензину та дизелю з січня не мала б змінюватися. Директор Консалтингової групи А-95 розповідає: зниження цін нафту може згладити ефект збільшення імпортних акцизів. За винятком хіба що автомобільного газу, з ним ситуація дещо інша — ціна, скоріше за все, таки зросте на понад 1 грн на літрі.
Завдяки збільшенню акцизів на пальне у 2025 році щодня державний бюджет отримував на 100 млн більше, ніж торік.
«У 2026 році ця сума зросте ще на 62 млн грн на добу. Не знаю, навіщо уряд тоді видумав легенду про підвищення акцизів як виконання якихось євростандартів, якщо правда в тому, що ці гроші насамперед потрібні для фінансування оборони. Невже про це соромно говорити?» — каже Сергій Куюн.
Натомість Національний банк прогнозує різке зростання цін на пальне. В Інфляційному звіті НБУ йдеться: початок 2026 року стане переломним для ринку.
Нафтові ціни: вигідно для України, збитки для Росії
Від початку грудня ціни на бензин А-95 в Україні є стабільними, у середньому на заправках літр продають майже по 58.3 грн. Після значного стрибка у листопаді, стабілізувалася і вартість солярки. У середньому її ціна така сама як і бензину.
Натомість цінники на автомобільний газ з початку осені змінюються ледь не щодня. З початку листопада вартість LPG зросла аж на майже 3.5 грн. У середньому тепер ціна одного літра стрімко рухається до 38 грн.
Причин для подорожчання кілька, але найважливіша — на європейському ринку з осені значно зріс попит, а пропозиція навпаки скорочувалася. Автомобільний газ у деяких країнах, скажімо, у Польщі — дуже популярне паливо для обігріву. Тому гуртові ціни на LPG невпинно зростають.
У листопаді Україні імпортувала рекордно багато пального. Загалом мова про майже 950 тис. тонн бензину, солярки та автомобільного газу, йдеться у дослідження Консалтингової агенції «Нафторинок». Зростання попиту ймовірно зумовлене відключеннями світла: бізнес масово мусить використовувати генератори.
Під кінець року нафта на світовому ринку дешевшає. Якщо тенденція продовжиться, що ціни можуть знизитися до п'ятирічного мінімуму. Більшість великих гравців така ситуація поки що влаштовує. Скажімо, країни ОПЕК упродовж 2025 року кілька разів збільшували видобуток нафти.
«Прогнози Міжнародного енергетичного агентства, тієї ж ОПЕК на перший квартал 2026 року передбачають, що на глобальному ринку вже є надлишок нафти, яка тисне на ціни. Це десь 4 млн барелів на добу», — пояснює експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
Через загалом спокійну ситуацію на ринку, а головне внаслідок американських санкцій, стрімко подешевшала російська нафта марки Urals. Ціна за барель впала нижче 35 доларів, що значно скорочує доходи російського бюджету. Однак це не означає, що у Москви закінчуються гроші на війну. Кремль урізає видатки на соціалку, а торгівля нафтою триває. Росії допомагають вірні друзі, найперше — Китай та Індія.
Однак російські нафтові компанії зараз переживають найскрутніші часи чи не з моменту їхнього створення. Скажімо, чистий прибуток «Роснафти» з початку 2025 року скоротився аж на 70 %. Настільки колосальне падіння компанія не зуміла приховати. Фінансовий звіт росіяни опублікувати, але при цьому одразу ж засекретили інформацію про фінансові потоки підсанкційної компанії.
Наслідки атак по півдню України
З середини грудня росіяни значно посилили удари по Одеській області. Зокрема, Кремль прагне ізолювати південну частину регіону, атакуючи мости через Дністер. Тамтешні шляхи відіграють важливу роль для імпорту пального з Румунії, зокрема, з порту Констанци.
Прем’єрка Юлія Свириденко запевнила: удари по Одещині не спричиняють збільшення ціни на бензин. Уряд взявся забезпечувати альтернативні шляхи постачання, допомагає і влада Молдови.
Одразу після атак по мосту у Маяках засновник однієї із заправних мереж Дмитро Льоушкін припускав: під загрозою опинилися 60 % імпорту пального. Така велика частка припадає саме на південь Одещини, що могло спровокувати зростання ціни на дві грн на літрі пального. Тепер же Дмитро Льоушкін іншої думки.
«Проблеми з постачанням палива з Ізмаїлу більше немає. Видихаємо і тепер чекаємо навпаки зниження цін. Оскільки маржа на літрі зависока, навіть з урахуванням нових акцизів», — каже він.
Через південь постачають приблизно кожен другий літр імпортного пального, підтверджує Сергій Куюн. Фахівець додає: аби зменшити ризики Україна має тісніше співпрацювати з Молдовою. Бо Росія не відмовилася від ідеї ізоляції південної частини Одещини, тому ризики для постачання все ж є.
«Усі альтернативні шляхи йдуть через Молдову. Митні та прикордонні правила там давно не переглядали. Стосовно пального там начебто на папері все прописано: потрібно робити транзитні декларації, але як кажуть саме трейдери — насправді це неможливо. У Молдови є технічні вимоги до транспорту, наш здебільшого їм не відповідає. На щастя, Молдова одна з небагатьох нормальних сусідів — з ними можна і треба говорити», — каже Сергій Куюн.
Зрештою дефіциту пального точно не буде, адже додаткові постачання відносно легко організувати і через західний кордон. Там достатньо вільних потужностей, каже фахівець ринку пального.
Можна, скажімо, залучати більше залізничного транспорту, вдосталь є і запасу бензовозів. Не вистачає хіба що водіїв. Організація додаткового постачання, звісно, може вплинути на ціну пального: приблизно 1-2 грн на літрі, додає Сергій Куюн.
Український ринок пального вже готовий до таких екстрених подій, він відносно швидко перемикається на альтернативні маршрути, вважає Олександр Сіренко. Аналітик Консалтингової агенції «Нафторинок» розповідає: посилення атак по півдню України спричинило затримки лише окремих партій пального. Але загалом росіяни не зуміли дестабілізувати ринок.
«У нас дуже великі партії законтрактовані наперед. Пальне постійно у дорозі. Тому дуже важко зробити щось, щоб значно вплинуло на ринок», — каже Олександр Сіренко.
Спирт у бензині: чи запрацює нова вимога?
Ще навесні в Україні запровадили новий стандарт якості бензину. Цей вид пального мав би містити 5 % біоетанолу, тобто спирту. Це — світова практика, нічого нового в Україні не придумали. Пальне зі спиртом абсолютно безпечне, ба більше — біоетанолу в нашій країні вдосталь.
Але через воєнні загрози дилери все ж вирішили не змішувати бензин в Україні, а здебільшого планували закуповувати готове пальне з європейського ринку. Однак через ситуацію на ринку Верховна Рада дозволила не штрафувати мережі за бензин без спирту до 1 січня.
«Ми плануємо знову відтермінували штрафи до 1 липня наступного року. Тому що Кременчуцький НПЗ розбитий, є певні труднощі з пальним, з доставкою. Для того, щоб було легше наситити ринок, вирішили, що штрафи будуть відтерміновані. Але з 1 липня ця норма має запрацювати, а вміст біоетанолу вже має бути від 7 %. Це відповідає європейському типу пального Е10, це буде навіть простіше імпортувати», — розповідав перед засіданням Верховної Ради голова комітету з питань енергетики Андрій Герус.
З незрозумілих причин норму про скасування штрафів ще на пів року внесли до законопроєкту стосовно «удосконалення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел». Голосування у Парламенті з тріском провалилося. За даними LB.ua, причиною став демарш фракції «Батьківщина» та залишків проросійської ОПЗЖ.
«Додавання біоетанолу безумовно вплине на ціну. Ціна на бензин може зрости приблизно на 5 %, коли ця норма запрацює. Але ми зараз говоримо лише про біоетанол. Загальне ж збільшення ціни буде вищим, бо ми говоримо лише про біоетанол, а є ще акцизи і загальна ситуація на ринку. Думаю, буде десь 2-4 грн на літрі, але це не конкретні цифри, їх потрібно буде рахувати у січні», — розповідає економіст Олег Саркіц.
Законопроєкт з нормою про відтермінування штрафів за бензин без біоетанолу спрямували на повторне друге читання. Голосувати за нього депутати зможуть хіба що з середини січня, тоді має відбутися найближче пленарне засідання. До того часу нічого не заважає контролювальним органам взятися за заправки. На мережі можуть чекати солідні штрафи — до 20 грн за літр.
«Я ж бачу, що на ринку відбувається. З серпня фактично всі мережі возять бензин без спирту. Тому майже усіх і доведеться штрафувати, якщо до цього дійде. У нас є мережі, які займаються пальним з біоетанолом уже не одне десятиліття, але їх дуже мало, вони ринок не закриють», — каже Олександр Сіренко.
Запроваджуючи норми про біоетанол у бензині, держава мала кілька важливих завдань. Найперше мова про турботу про довкілля і переймання західних екологічних правил. А ще — влада намагалася бодай трішки зменшити залежність ринку від імпорту і сприяла аграріям, що виробляють біоетанол. Але наприкінці року стало зрозуміло: через недалекоглядність окремих політиків, на рівному місці держава отримала проблему. І у новому році її доведеться вирішувати в авральному темпі.