Через зупинку руху трасою Одеса — Рені ускладнився доїзд до низки пунктів пропуску на Одещині.
Зокрема: «Паланка — Маяки — Удобне», «Рені — Джурджулешти», «Табаки — Мирне», «Виноградівка — Вулканешти», «Старокозаче — Тудора», «Нові Трояни — Чадир Лунга», «Орлівка — Ісакча», «Долинське», «Залізничне», «Лісне», «Серпневе» і «Малоярославець».
«Рекомендуємо обирати пункти пропуску у Вінницькій області, а також "Мамалига" і "Сокиряни" в Чернівецькій області. У пункті пропуску "Могилів-Подільський" на кордоні з Молдовою на Вінниччині вже спостерігається збільшення руху транспорту, водночас пропуск забезпечують з посиленими нарядами», — додали в ДПСУ.
Пункти пропуску на кордоні з Молдовою працюють, але дістатися до них неможливо, повідомляє «Суспільне Одеса» з посиланням на речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка.
«Навіть якщо ми оформимо транспортні засоби або людей, які рухатимуться в бік Одеси, проїзд цим автошляхом на цей момент неможливий», — пояснив Демченко.
За його словами, до інформування громадян залучили і молдовських прикордонників, аби попереджати людей про фактичну недоступність маршруту.
За словами Андрія Демченка, пункт пропуску «Маяки — Паланка» є другим за інтенсивністю руху після кордону з Польщею, а напередодні новорічних свят пасажиропотік традиційно зростає.
Водночас через обстріли показники перетину кордону зменшилися. Це стосується щонайменше чотирьох пунктів пропуску в районах Рені й Орлівки. Демченко назвав атаки РФ на інфраструктуру «продовженням терору проти України й Одещини».
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба повідомив, що після російської атаки на міст у районі Маяків на Одещині основну увагу зосередили на організації альтернативних маршрутів для транспорту півдня України.
Українська сторона координує дії з Молдовою, щоб забезпечити транзитні маршрути й альтернативні шляхи сполучення для стабільної роботи логістики Півдня.
Кулеба наголосив, що з початку осені Росія системно б’є дронами-камікадзе й балістичними ракетами по логістичних шляхах прифронтових регіонів, аби ускладнити пересування й порушити постачання і повсякденну роботу територій поблизу фронту і тиснути на цивільне населення.
За словами начальника Одеської ОВА Олега Кіпера, у частину регіону, куди проїзд ускладнений, направили пенсії, інкасацію для банкоматів, харчі, там є двотижневий запас ліків.
Проблем з паливом і реальних черг на заправках немає, хоча «дехто намагається створити паніку», зауважив Кіпер. Для людей, які не змогли перетнути цю ділянку дороги, 18 грудня на Одещині розгорнули координаційний гуманітарний штаб.
Зона підвищеного російського інтересу
«Удари по мосту в Маяках виглядають демонстративно і гучно. Але за ними ховається куди менш значущий військовий результат», — вважає автор колонки на Думская.net Віктор Босняк.
Російський терор єдиної транспортної артерії, що зв'язує українську Бессарабію з рештою країни, автор називає «скоріше залякуванням і тиском на цивільних, ніж реальною спробою перерізати стратегічне сполучення». І стверджує: «щоб знищити такий міст або істотно його пошкодити, щоб якось перервати сполучення, трьох-чотирьох "шахедів" мало. Навіть ракети не здатні пошкодити міст, перервати по ньому сполучення».
«Тож поки що це все елемент терору, і жодного серйозного військового значення та сенсу вся ця історія не має», — резюмує автор.
Військовий аналітик Олексій Гетьман вважає російські удари по мостах частиною ширшої кампанії: «Це атака на логістику: на порти, на енергогенеруючі та розподільчі об’єкти, на мости, щоб погіршити будь-яке сполучення між Одесою, Бессарабією та Дунайською агломерацією».
На думку Гетьмана, попри «серйозну атаку», повністю реалізувати такі плани Росії навряд чи вдасться. Він також зазначив, що загрози наступу на Одещину з боку Придністров’я фактично немає.
Голова Центру радіотехнологій Сергій Бескрестнов (позивний Флеш) зазначає, що російська армія намагається відрізати захід Одещини від транспортних шляхів, системно атакуючи мости.
Ключовий шлях на південь області — міст у Затоці — зруйнували в жовтні 2024 року балістичними й авіаційними ракетами.
На думку речника Сил оборони ОК «Південь» Владислава Волошина, удари по мостах — це не більше ніж тероризм.
«Мости — це не військові об'єкти, це цивільні об'єкти, це міжнародний транспортний коридор. Удар по ньому — так тільки терористи роблять. Це транспортна інфраструктура, об'єкти, що служать людям, цивільним людям. І удар по мосту, в Маяках зокрема, це ще раз підтверджує, що Росія — це країна, яка не зважає на якісь правила і норми ведення війни, міжнародного гуманітарного права і решту», — зазначив Волошин у коментарі «РБК-Україна».
Схожої думки і військовий експерт Сергій Братчук. За його словами, росіяни намагаються тиснути на жителів Південного регіону. Спочатку удари по енергетиці — спроба позбавити людей світла і тепла напередодні свят. Потім атака на мости. «Дуже великий відсоток психологічного тиску на людей, щоб розганяти паніку. Звичайно, це ускладнює певні логістичні маршрути, але говорити про те, що росіянам вдасться зробити те, що вони декларують: розділити, від'єднати — я не поспішав би робити такі висновки», — зазначає Братчук.
Крім того, активні атаки супроводжуються тиском на дипломатичному полі. Мета росіян насамперед знизити психологічну стійкість українців і зробити їх поступливішими.
Джерела «РБК-Україна» також зазначають, що мости, зокрема міст у Маяках, росіяни атакують, щоб перешкодити логістиці й роботі портів у південній частині Одеської області. При цьому з військового погляду ці атаки не дають росіянам жодних переваг і на бойових діях не позначаються.
Водночас підстав для оптимізму бракує. На переконання військовослужбовця Національної гвардії України Дениса Соколова, ураження російськими військами мостів на півдні Одещини є частиною системної стратегії РФ з ізоляції Бессарабії і створення безпекових, логістичних і гуманітарних ризиків для регіону.
Маяківський міст у районі Паланки є ключовим елементом транспортного сполучення південно‑західної частини Одеської області з рештою території України. Після руйнування мосту в Затоці 2022 року саме цей маршрут залишався фактично єдиним, хоч і з обмеженнями, для переїзду й логістики регіону.
Після атаки на міст у районі гирла Дністра вся Бессарабія — близько 200 кілометрів території із сотнями тисяч мешканців — фактично відрізана від решти області й України загалом. У Нацгвардії наголосили, що регіон і без того соціально й економічно складний і перебуває в зоні підвищеного російського інтересу.