Протягом останніх трьох років Україна збирає понад 60 млн тонн врожаю, і через п'ять років ця цифра може збільшитися до 100 млн тонн. Про це в інтерв'ю інтернет-виданню Agravery.com, заявив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.
Збільшення врожайності, за його словами, вдасться домогтися за рахунок селекційної роботи, оптимального використання мінеральних добрив і родючості українських ґрунтів. "Результуюча векторної діаграми розвитку має позитивну спрямованість, і це дає впевненість у зростанні показників врожайності", - заявив заступник містра, зробивши, водночас поправку на зміни клімату, які можуть викликати нестабільність погоди.
При цьому Максим Мартинюк зазначив, що наявність логістичних проблем не впливає на формування валу, але може виступити стопером після збору врожаю, на етапі його вивезення. Як приклад він навів Чорноморський регіон.
"Найбільший попит на пшеницю з Чорноморського регіону - саме в перші три-чотири місяці після збирання врожаю з кукурудзою - та ж історія. Ми повинні продати до того, як на світовий ринок надходить урожай з Південної півкулі, інакше потрапимо в зону низьких цін", - говорить заступник міністра.
"Україна виконує свої експортні контракти не тому, що Укрзалізниця забезпечує всі перевезення, а тому, що потужності, яких не вистачає, компенсуються автотранспортом. Транспортні проблеми є, і вони колосальні. Я про них невтомно нагадую: не вистачає не тільки вагонів - за різними оцінками, УЗ не вистачає від 300 до 400 тепловозів і електровозів. Зрозуміло, що всі постачання американських тепловозів не закриють таку велику діру. УЗ потрібно подумати над допуском приватної тяги на ринок, шукати оптимальний формат її експлуатації. Питання маршрутизації, закриття дрібних станцій - все це спроби вирішити проблеми логістики, але поки що бізнес не відчув від них позитивного ефекту, а швидше навпаки", - зазначив заступник міністра.
Крім того, за його словами, необхідно проводити модернізацію і нарощування елеваторних потужностей. Цей той процес, який буде прискорюватися паралельно з ростом врожайності зернових культур.
Відповідаючи на питання про те, як зміниться валютна виручка, коли Україна почне збирати 100 млн тонн врожаю і експортувати не 40 млн, а, наприклад, 60-70 млн, заступник міністра зазначив:
"Це ціла математична модель, що має кілька змінних, зокрема скорочення внутрішнього споживання населення, фактор трудової міграції, зростання попиту галузі тваринництва на зерно. При валовому зборі в 100 млн тонн ми посилимо експорт в 60 млн тонн. Що стосується наших часток на світових зернових ринках - вони навряд чи кардинально зміняться, оскільки паралельно йде нарощування споживання в світі через зростання населення, і воно буде пропорційно компенсуватися нарощуванням імпорту від інших постачальників", - заявив заступник міністра.
Водночас Максим Мартинюк скептично поставився до ідеї створення повноцінної аграрної біржі як посередника між виробником і споживачем:
"Зараз такого закладу немає не тому, що його ніхто не створює або блокує створення, а тому що в ній (біржі - ред.) не мають потреби самі учасники ринку, які оперують в умовах контакту поза біржею. Я не помилюся, якщо скажу, що за позабіржовими контрактами відбувається переважна більшість угод з купівлі зерна. З'явився цілий клас експедиторів-комівояжерів, які займаються тільки тим, що в сезон збирають зерно. Великі елеватори, що працюють на третіх осіб, а також на себе, беруть посередницькі функції. Тому я впевнений, що така біржа з'явиться, але це питання розвитку ринку, і не тільки аграрного. Нарешті, у нас немає профільних бірж в інших секторах, повноцінно функціонує тільки валютна біржа", - резюмував заступник міністра.