Білий слон
Це об’єкт, що немає цінності (або вартість обслуговування перевищує його цінність). Вислів пішов із Сіаму, коли король дарував своїм підданим, яких він не дуже любив, білого слона, через що вони банкрутіли, бо були не в змозі відмовитись від подарунку короля, але й утримувати таку тварину було задорого.
Прикладами таких «білих слонів» є аеропорти, стадіони, культові споруди, гігантські транспортні засоби. Найбільшим в Північній Америці, наприклад, є Монреаль-Мірабель Міжнародний аеропорт - розрахований на 50 млн пасажирів на рік. Але через своє невдале розташування він не працює ще з 2004 року.
Говард Хьюз під час Другої світової війни розробив 136 тонний дерев’яний літаючий човен для транспортування 750 солдатів. Літак здійснив один єдиний політ – піднявся на 21 метр та приземлився. Розробник, що страждав від психічної хвороби, до своєї смерті витрачав 1 млн доларів на рік аби підтримувати апарат в робочому стані.
До чого тут ринкова економіка? Ринок ніколи за таке не заплатить. Існує набагато більша ймовірність того, що такі «білі слони» будуть створені якимось мільйонерами або ж державними установами. Це потрібно лише державі.
Максим Обрізан навів як приклад книгу «Дядько Сем не вміє рахувати», яка містить інформацію про проекти, на які держава витрачала шалені гроші, а вони не окуповувались. Наприклад, історія Братів Райт, які, маючи дві тисячі доларів власних грошей, здійснили перший пілотований політ, в той час як уряд США викидав гроші на Самуеля Ленглі, обидві спроби польоту якого закінчилися в річці Потомак.
Другий приклад – Джордж Мітчел, що витратив 17 років на розробку фрекінгу, в той час як уряд США субсидіював виробництво етанолу.
Навіщо потрібен ринок?
Мільйони людей володіють більшою кількістю інформації, аніж будь-який чиновник, саме тому ринок краще «збирає» інформацію, ніж окремі особистості. Він також працює краще, ніж держава.
Проте монополія, як і держава є неефективними. В ідеалі завжди повинна бути конкуренція, адже покупці не даремно «голосують» гривнею, а продавці – своїми прибутками.
Закон попиту полягає в тому, що чим нижче ціна, тим більше товару купують. Попит буває еластичним та нееластичним. Еластичний – це коли невелике збільшення ціни призводить до значного падіння попиту – споживач може придбати товар-субститут. Прикладом можна навести колу, яка в принципі може бути замінена на іншу содову. Нееластичний попит - невелике збільшення ціни призводить до ще меншого падіння попиту. Наприклад, такими товарами є інсулін та молоко – від яких відмовитись важко або неможливо.
Якщо попит лінійний, то при високих цінах він еластичний, а при низьких – нееластичний. Для отримання максимального доходу (не прибутку) компанії мають знижувати ціну при еластичному попиті (і навпаки).
Пропозиція
Вища ціна на морозиво збільшить його пропозицію на ринку. Наприклад, ті ж виробники соку можуть переключитися на випуск морозива, якщо його ціна зростає. Але оскільки вони гірше знаються на виробництві морозива, то відповідно їх витрати будуть вищими.
Ринкова рівновага визначається на перетині кривих попиту і пропозиції.
Якщо попит перевищить пропозицію, споживачі будуть готові заплатити більше за товар. Ринкова економіка в Радянському Союзі працювала саме через чорний ринок.
Що може впливати на рівновагу:
- На попит - зміна смаків, рівень доходів, ціни на інші товари.
- На пропозицію - ціни на компоненти, технологія та очікування (ви продаєте самсунги, а очікуєте на вихід нового айфону: перше, що ви можете зробити, це продавати самсунги швидше, а друге - чекати далі, аби побачити переваги та недоліки конкурентної продукції).
Чому країни ввели податок на додану вартість? Чому обкладають податками споживання, а не доходи? Тому що є чорний ринок. А люди споживають завжди.
Подорожчання молока призведе до зниження пропозиції та підвищення ціни морозива. Мільйони подій відбуваються щодня - і все впливає як на окремо взятий ринок виробництва морозива, так і на більш масштабні. Різні мита, асоціація з ЄС, вартість долара, санітарні норми тощо.
Ринкова ціна вбирає в себе будь-які зміни в попиті, пропозиції, в якихось пов’язаних ринках, доходах, податках. Як елемент апробування, як елемент збору інформації ринок є найефективніший. Держава в цьому гірше справляється – жодна державна агенція не може так швидко реагувати на зміни.
Але антимонопольний комітет має втручатись лише тоді, коли є загроза конкурентному ціноутворенню. Наприклад, як в ситуації з бензином, коли у випадку високого попиту рівноважна ціна може встановлюватись на високому рівні, а монополія обмежує пропозицію.
У багатьох великих містах США вартість оренди житла «зависока». Чи може держава допомогти? Єдине що можна зробити - це обмежити орендну плату (rent control). Але багато економістів вважають, що гірше за контроль ренти тільки бомбардування - такий ліміт тільки погіршить ситуацію.
Адже по-перше, власники житла не конкурують за орендарів (ніхто не робить ремонт), а по-друге, штучно обмежується прибутковість житла (ніхто не хоче будувати житло).
Конкуренція - найбільше благо. Коли виробники зменшують ціни в боротьбі за споживача, то виграє саме споживач.
Далі наводимо деякі питання аудиторії та відповіді лектора:
Які на вашу думку найперспективніші ринки України на сьогоднішній день?
По зростанню - фармацевтика, інформаційні технології та сільське господарство – ті три кити, що потенційно добре розвиваються. Але постає питання, скільки цей процес ще буде тривати. (Організатор зустрічі в свою чергу додав: «історія з ринком інформаційних технологій показала, що цей ринок розвивався без усілякої участі держави», - авт.).
Прокоментуйте популярний економічний міф, що пов’язаний з вашим прикладом про комбайнерів, які отримують маленьку платню і саме тому ринок занепадає. Чому законодавчо не збільшити їм мінімальну зарплату?
В Україні до недавнього часу було 44% соціального внеску. Що робили компанії? Вони платили мінімальну зарплату, а все інше - в конверті. Або ще легше – фізичні особи-підприємці. Замість того, аби законодавчо встановлювати мінімальну зарплату, можна, як варіант, зменшити монополізацію. Знайти ефективний антимонопольний комітет. Адже причина низької платні саме в монополізації.
В США якщо взяти мінімальну зарплату, то це 25$ за годину. Але якщо обоє батьків працюють в Маклональдсі «фултайм», тобто 8 годин на день, то сума двох їхніх зарплат - це трохи більше ніж прожитковий мінімум на чотирьох людей. Тобто вони в змозі прогодувати себе і двох своїх дітей. В Україні такого немає.
Прокоментуйте ваше ставлення до безумовного базового доходу, який є в таких країнах як Швейцарія, Німеччина...
Швейцарія взагалі парадоксальна країна. Я наведу приклад з економіки медицини. У Німеччині ти платиш 7% від своєї зарплати і отримуєш доступ до медичних послуг, а в Швейцарії є фіксована сума виплат, і якщо тобі не вистачає, то тобі компенсують різницю.
(Організатор додав від себе: «Напевно з Швейцарією це випадок великого багатства, а ось з Фінляндією, яка теж розглядає введення безумовного базового доходу - мова йде скоріше про бідність цієї країни, як би не парадоксально це звучало. Тому що ідея безумовного базового доходу полягає в тому, щоб скороти якомога більше соціальних благ, які роздаються громадянам у вигляді різних допомог, уніфікувати цю річ і видавати одне, щоб було менше транзакцій на видачу соціальних допомог людям. Тобто це не від кращого життя робиться, а від того що соціальні держави зараз переживають занепад. У тому числі і найбагатші країни», - авт.).
Максим Обрізан також порадив подивитися британський сітком «Так, пане міністр» про те, «що економісти думають про політику».