Ми (UkrLandFarming, - LB.ua) були ініціаторами підписання угоди між Китаєм і Україною про можливість поставки кукурудзи. На базі нашої компанії була фактично зроблена вся інспекція від насіння до порту... Тривала перевірка 6,5 місяців - це самий короткий період в Китаї по інспекційних речах, бо перед тим перевіряли Аргентину 18 місяців.
Кон'юнктура ринку так склалася, що Україна для Китаю стає цікавою ресурсною територією. На базі цієї угоди Україна вже має перший крок – кредит на 3,5 млрд доларів США, 15-річний договір на 4 млн тонн зерна. Це важлива річ, яка однозначно вплине на ринки. Але важливий навіть не сам об’єм, а індекс інтересу. Моментально пішла реакція і Японії, і Кореї, одного з найбільших імпортерів, в першу чергу, кукурудзи, інших продуктів харчування. (...)
Ми бачимо дві речі, які надзвичайно важливі для аграрного сектору і для України в цілому. Перше: Китай заявляє збільшення урбанізації в два або три рази. Це обумовлено тим, що Китай має велику перевагу в світовому товаристві – це його робоча сила. Відповідно, він вимушений подвоювати, потроювати урбанізацію, що приведе до кратного збільшення імпорту зернових. Фактично Китай визнає, що буде одним із самих великих імпортерів зерна у світі... Вони прогнозують рівень імпорту на наступні 5-7 років до 56 млн тонн, з них до 70% - це буде кукурудза. Україна є унікальною територією по можливості росту виробництва цього продукту, і сама низька по ціні. Я думаю, що це оцифровується у реальних процесах фінансових ін’єкціях, в кредитах, в M&A (злиття та поглинання, - LB.ua)...
Це є дуже позитивно для України, тому що великі інвестиції в Україну - це запорука розвитку демократії, становлення правилам гри. Тому, що ми стоїмо на перетині інтересів. Тому, що Україна є домінуючим гравцем і по своєму географічному положенню, і по собівартості продукту як на ринках Близького Сходу, так і Північної Африки. Це район дуже важливий за рахунок того, що він консолідує близько 40% світового енергетичного потоку. І зараз, якщо додається ще Китай, то ми стаємо такою цікавою економічною територією, що однозначно перетворюється в політичні впливи і політичні можливості.
Дуже багато залежить від середовища самої України. Ми зараз проїхали по інвесторах, і перше питання не до сектору, не до компанії, а до самої території, до прозорості, до неврегульованості, непрогнозованості. Найстрашніша річ - це непрогнозованість. І я вважаю, що тут якраз преса є одним із тих найбільших чинників, які можуть цю непрогнозованість стримувати. (...)
Наша компанія декларує план побудови глобального гравця. Ми вийшли на ринки експорту - проекспортували 1,2 млн тонн, з них 80% власного виробництва. Це шоста позиція в Україні. Ми поставили собі план за два роки вийти на 3 млн зовнішніх продаж, десь на 50% власного виробництва. Цього року здаємо два великих власних елеватори в Полтаві, в Сумах. Найбільші фактично в Європі. Важливо, що ці елеватори можуть робити зерно американської якості (чого не так багато в Україні). Це дає можливість орієнтуватися на ті самі ринки Китаю, де Америка є домінуючим гравцем. Фактично доводимо наші потужності до 1,7 млн тонн, з них 1,2 млн тонн - з нових елеваторів. Компанія вийшла в перший раз на дебютний випуск євробондів (боргових паперів, - LB.ua).
У США [наші боргові папери викликали] позитивні враження, але коли ми приїхали в Лондон, почалися проблеми на Кіпрі, де ми зареєстровані, і ми обвалилися в нуль. І знов набирали книгу (заявки на купівлю боргових паперів, - LB.ua) за три дні. Ми вважаємо, що в таких тяжких умовах це була доволі позитивна річ. Тим більше, що у нас зараз є можливість зробити й другий крок, дозволяють терміни. Я зараз їду на Близький Схід до Катарського інвестиційного фонду, і до Кувейтського, тому що вони зацікавлені.
Готовий відповідати на ваші питання.
- Пане Олеже, чи плануєте виводити UkrLandFarming на IPO (біржу, - LB.ua)? Як будете розвиватися фінансово, чи будете знов випускати євробонди, де будете брати гроші?
- Ми поставили план виходу на IPO за два роки. Тобто до кінця наступного року ми плануємо вийти на публічні ринки. Однозначно бачимо для цього Гонконг, тому що ми на цей рік запланували поставити 500-700 тисяч тонн кукурудзи в Китаї. Бачимо для цього всі передумови. І для Китаю важливо, якщо ти заходиш на його фінансовий ринок, щоб ти був присутній на його теренах. Тому це один з елементів стратегії, яку наша компанія буде втілювати. (...)
Вважаю, що мультиплікатор Гонконгу буде однозначно цікавий для українських аграрних компаній, адже він підтягне Лондонський мультиплікатор, який є надзвичайно низький. Євроскепсіс продовжиться, як мінімум, 3-4- роки, і однозначно він буде проектуватися і на Україну, адже Україна займає дуже невеликій сегмент у об’ємі фондового ринку Великобританії.
Компанія буде ще продавати бонди, щоб дійти до запланованої суми у $500 млн. Якщо навіть не вдасться, то всі "капекси" (капітальні витрати, від англ. capex, - LB.ua), що ми запланували на наступний рік, ми фінансуємо (у тому числі всі банківські процедури). Ми хочемо у цьому році побудувати три елеватори по 300 тисяч тонн, хочемо збільшити машинний парк. Тобто ми повністю йдемо у форматі своїх можливостей.
Євробонди прискорюють процес виходу компанії на зовнішні ринки. Якщо ми поставили ціль у три роки вийти на відповідний рівень продаж, то при скорішій побудові елеваторів ми це зробимо за два роки. Якщо грошей на це не буде, будемо прямувати у тому темпі, який запланували раніше.
- Ви кажете, що їдете на Схід. Це якраз йдеться про дорозміщення?
- Я їду по Сходу, бо це традиційно наші ринки. Якщо взяти 1,2 млн тонн, які ми поставили, то 50% - це ринки Близького Сходу, а 50% - це ринки Європи, переважно Іспанія. Фактично, ринки Сходу мають надзвичайно велику цікавість до зернової групи. Вони є другим драйвером після Китаю по росту імпорту, в першу чергу, зернової групи, і всіх напрямків продуктів харчування.
Сумістити приємне з корисним – чому ні? У мене хороші відношення з менеджерами цих фондів. Ми домовилися ще раз пройтися по всьому. Це моя така ініціатива. Що з цього вийде – подивимося.
Ми зараз публічна кипрійська компанія, і це нам заважає. Тому ми зараз думаємо про інші юрисдикції: англійську, голландську, якусь іншу. Але це швидко не робиться. Ситуація з Кіпром внесла невизначеність у роботу інвестора. Бо там змінювалися ці ставки податку від 10% до 40%, гроші не ходять. У мене є знайомий, який не може вивести кошти з Кіпру, бо там є спеціальна комісія, яка буде досліджувати ці кошти ще півроку. Багато торгових операцій велося через Кіпр. Навіть поставка тих самих зернових в Європу велася таким чином. Ми, слава Богу, не мали там ніяких рахунків, у нас все в інших місцях. Сподіваємося, що інші юрисдикції - Швейцарія, Англія, Німеччина - не будуть робити таких речей. Вони більш великі, це більш критично для світового товариства. Сам по собі випадок з Кіпром є безпрецедентний, особливо для європейського товариства, яке декларує правила гри у такому ніжному тонкому секторі, як банківський.
- Щодо приватного розміщення. У минулому році ви казали, що якийсь приватний фонд може зайти у капітал UkrLandFarming.
- Ми і дальше знаходимося у процесі переговорів. Ми не виключаємо цього.
- Ви говорите про непередбачуваність. Невже від цього так сильно залежить бізнес?
- На 90%. Знаєте, є величезні доходи, коли добуваєш діаманти в Африці. Рівень затрат мінімальний, робоча сила коштує дуже дешево, але ти можеш не добігти з цими діамантами - тебе можуть застрелити.
В Україні треба зробити дві речі: перше – задекларувати стратегію, яку виконуватимуть. І тут не важливо яку саме, які будуть податки. Якщо брати якийсь прототип, який був до цього в Аргентині, в Бразилії 10-15 років тому назад, і щось подібне створити і задекларувати, і зробити. І більше нічого не треба робити. (...)
Єдиний сектор, за який можна говорити з МВФ, який збільшується, – це аграрний сектор. За п'ять років ми вийдемо на 80-100 млн тонн виробництва, на 70 млн тонн експорту і $200-300 млрд сash flow (грошовий потік, - LB.ua). Умовно. Більше ніякий сектор не дозволяє цього робити. Тому, якби я був на місці тих людей, що розробляють цей продукт, я би оцифрував сам ринок. (...) Я описав, яку компанію можна створити на державній землі, якщо маєш 2-4 млн гектарів. Наповнити її змістовими речами, технологіями. От що Бразилія зробила з Brazilian Foods. Вона фактично отримала інструменти впливу на зовнішніх ринках, не гірше від будь-якої нафтової компанії. І нам треба показати, сказати, що ось ця українська компанія умовно коштує $15 млрд чи $10. Якщо ця компанія займає 10%, то весь ринок коштує $100 млрд. Щоб повністю змінити ситуацію ринку, треба лише $30-40 млрд. Це щоб кардинально змінити ситуацію, починаючи від структури, закінчуючи технологіями і, навіть, вирішенням соціальних питань за рахунок розвитку тваринництва.
Будь-який інвестор усе прорахує, адже вони усі математики, вони за 45 хвилин приймають рішення. Це такий-собі "автомат по видачі грошей". Територія має бути стабільна, економіка повинна бути сприятлива, сектор повинен бути зрозумілим і напрямок - чітким.
Ми інвестуємо $40, а "оцифруємо" $200 млрд. Ми є надзвичайно привабливими. Ми повинні грати в світі по правилах своєї гри, бо ми, мені здається, робимо помилку, коли хочемо належати до "лівих", "правих", "зелених", "синіх"... У нас всі сповідують економічні постулати пострадянського простору, незалежно від політичної орієнтації. Ось в чому біда. Якщо ми хочемо інтегруватися в зовнішнє середовище, то ми повинні забути деякі речі. Якщо ми планово йдемо ринковою економікою.
Подивіться на той самий Китай. У них чисто ринкова економіка з елементами впливу на державні монополії. Не більше. Але фактично це на 80% ринкова економіка. Китай не впливає на ціну в своїй державі, Китай не монополізує ринок. Чому така важлива стратегія на 10 років Китаю? Бо її читають всі. Всі інвестфонди. Всі знають, що як написано, так і буде зроблено. Фактично, уже з першої публікації ще не створений ресурс починає приносити дохід державі. Тому що люди впевнені в стабільності.
Такі речі як на Кіпрі… Кіпрської банківської системи вже немає, ви самі про це знаєте. Ніяка нормальна людина найближчі 10 років не буде туди вкладати гроші. Якщо й буде, то це будуть ті самі кіпріоти, але їх вже не така велика кількість, це буде маленька банківська система, система розрахунку всередині держави.
Ми там напряму не постраждали. Але все одно ми хочемо йти звідти. Хоча вони й декларують, що сприятимуть юридичним особам. Але я вже дав завдання на сьогодні, щоб шукали інші юрисдикції, тому що я не впевнений в цій території. Бо завтра раптом приймуть якийсь податок у 50% з cash flow компанії, бо вона кіпрійська. І нічим це не буде обґрунтовано: ні міжнародними угодами, нічим іншим.
- Чи будуть створені спільні підприємства з китайцями?
- Будуть створені два спільних підприємства. Одне - з виробництва насіння з найбільшим китайським виробником. В чому проблема і в Китаї, і в Європі щодо вирощування насіння, так це просторова ізоляція. Насіння, фактично, постійно мігрує по території компанії і лише за рахунок цього вона може існувати. Окремо цей бізнес дуже важко собі уявити. В Європі він, наприклад, дуже дорогий, тому що ти мусиш платити, якщо ти сієш кукурудзу, то на 3-4 км у тебе має бути посіяна кукурудза. Якщо ти сієш соняшникове насіння, то це має бути взагалі 10-20 км, що робить неможливим роботу людей навколо. І ти мусиш компенсувати їм великі кошти... У Китаї така ж ситуація за рахунок росту продуктивності. Вони шукають інші території для вирощення насіння. Ми зараз з компанією "Монсанто" працюємо, бо є її основним партнером в Україні по вирощуванню насіння... Не першого покоління, не наукового, а вже як виробники самого насіння. Китай в цьому плані цікавий, тому що він дуже сильно прорвався, він має величезні свої можливості і працює вже 15 років. Що у нас вийде з цього, ми ще не знаємо.
Другий напрямок – це засоби захисту рослин, де ми є дистриб'юторами. Це такий вже процес торгової співпраці, ніж виробничої. Китай є найбільшим виробником активної речовини засобів захисту рослини, активно шукає ринки збуту і хоче знайти нові ринки збуту. А тут багато залежить від сертифікації, термінів, внутрішніх моментів, які ми допомагаємо нашим китайським партнерам пройти. Ми сподіваємося вже за рік-півтора вийти на ринок з цими товарами.
Далі буде...