Україна не має політичної волі, щоб шукати альтернативні російському газу джерела.
Про це в коментарі Інституту Горшеніна заявив директор Центру ім. Бертольда Бейца при Німецькій раді із зовнішньої політики Александр Рар.
"За моїм відчуттями, Україна наразі лише на папері починає рухатися до альтернативних постачань газу. Не знаю, як просуваються справи з розробкою нетрадиційного газу, сланцевого, в Україні - є суперечливі дані. Але наскільки це виробництво може колись набути таких самих масштабів, як в Америці, це ще під великим-великим питанням. Україна фактично років 15 мала змогу знаходити інші, альтернативні джерела, поза межами Росії, але вона їх не знайшла. Думаю, причини були ті самі, що й сьогодні - немає політичної волі зробити це. Тому що є сили всередині України, які не хочуть, зокрема й з політичних причин, іншого газу, окрім російського. На російському газі вони заробляють, для них вигідно, щоб російський газ домінував на українському ринку і, зокрема, йшов транзитом. Оскільки після входження на український ринок інших гравців правила стають більш транспарентними, вони змінюються просто на очах, а є сили, які не зацікавлені в цьому", - вважає експерт.
Александр Рар також розповів, що на міжнародній конференції в Нюрнберзі комісар Єврокомісії з енергетичних питань Ґюнтер Еттінґер заявив, що немає потреби будувати дорогі труби (Nabucco чи третю гілку Nord Stream), якщо з'явилася можливість узяти участь у модернізації газових мереж України, і закликав Євросоюз зробити це своїм пріоритетом.
"У Німеччині створюють європейський консорціум. Поки що туди увійшли переважно німецькі компанії, але увійдуть й інші європейські, які вже запропонували конкретну концепцію модернізації газотрубних систем Україну. Це не повномасштабна операція з модернізації всіх труб, лише найголовніших відрізків транзиту українського і російського газу через Україну на Захід. Тут з'явилася конкретика, з'явилися західні можливості профінансувати, нехай і частково, цей проект. Уся заковика зараз, з одного боку, в законодавстві України, яка все ще не може визначитися, наскільки вона готова приватизувати або віддавати в концесію свої газові системи. І, звичайно, в Росії, яка, на мій погляд, повинна зрозуміти, що кращий вихід зі становища для всіх - це тристоронній консорціум, а не спроба вирішити питання з Україною білоруським шляхом. Придбати повністю газові системи України під себе, контролювати їх і сісти на них, утворивши таким робом старий радянський енергетичний комплекс. Це план "Газпрому". Але його важко реалізувати, зокрема й з політичних причин. Набагато вигідніше було б будувати саме тристоронній консорціум. І в рамках цього консорціуму, мені здається, можна всім заробити і всім виграти", - зазначив Александр Рар.
Нагадаємо, 24 квітня в Інституті Горшеніна відбудеться круглий стіл "Хто приватизує українську ГТС?"