ГлавнаяЭкономикаФинансы

Як вплинути на іноземні банки в Україні?

Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) при Президенті України провів круглий стіл на тему «Іноземний капітал у банківській системі». LB.ua наводить тексти найцікавіших виступів. Перший текст – це скорочена версія докладу керівника відділу фінансової стратегії НІСД Олексія Молдована.

Як вплинути на іноземні банки в Україні?

Чи є недоліки присутності іноземного капіталу, і які ризики будуть супроводжувати стійку тенденцію до його збільшення, яку ми маємо змогу спостерігати?

Я б хотів зупинитися на базових моментах, на тих результатах, які ми отримали в процесі нашого дослідження. Попри всі зауваження, транснаціоналізація банківських систем сьогодні у світі є об’єктивною реальністю. В даному контексті саме запитання, чи є доцільним впускати іноземний капітал в банківську систему, на сьогодні не є актуальним.

Ключова проблема в тому, як зробити цей процес конструктивним для України.

Загалом, новий екстенсивний етап розширення транснаціональних банківських груп розпочався в дев’яностих роках з появою нових економік і зі збільшенням ліквідності в розвинутих країнах. Як правило, країнами, які стали плацдармом для формування материнських банківських структур, виступили або економічно розвинуті країни, такі як США або Великобританія, або нові агресивні країни, які часто мають профіцит торгового балансу і за рахунок цього акумулювали значні фінансові ресурси, зокрема це Росія, Китай й інші азійські країни.

Фото: news72.com

Відзначу, що в цьому процесі були зацікавлені обидві сторони: і ті країни, які виступили донорами банківського капіталу, і ті, які стали реципієнтами. Звичайно, країни-донори були зацікавлені щодо розширення своєї присутності в інших країнах. Навпаки, країни-реципієнти відчували гострий дефіцит фінансових ресурсів і були зацікавлені в припливі нових фінансових ресурсів. Знімали практично всі регуляторні обмеження і лібералізували доступ іноземного капіталу на свій внутрішній ринок.

Приплив зовнішнього капіталу мав низку позитивних моментів для економік країн реципієнтів. Передусім це проявилось у зниженні відсоткових ставок та збільшенні терміну кредитування, збільшення ліквідності економіки,покращенні платіжного балансу, розширення спектру банківських послуг, розширенні внутрішніх ресурсів.

Водночас проявились і негативні моменти припливу грошей з-за кордону. Для порівняння, ринкова вартість крупного банку світу, до прикладу, якогось банку з Китаю, і ВВП України, то виявиться що його капіталізація в два рази вища, ніж ВВП нашої держави. Тобто це свідчить про ту силу, з якою можуть впливати транснаціональні групи на економіку України.

Негативний момент – це значні ризики, як для макро- так і для мікроекономічного рівня ринку. Зокрема, ключовими серед них було підвищення турбулентності фінансових потоків. Міжнародний капітал, на відміну від національного, більш складно піддається регулюванню. Коли в економіці триває період підвищених очікувань, капітал швидко проникає в країну, але коли наступають кризові часи, інтернаціональні фінансові ресурси так само швидко покидають цю країну. Через це турбулентні фінансові потоки складно тримати під контролем.

Другим аспектом є вплив на курсову стабільність. Великі транснаціональні фінансові потоки впливають на курс національної валюти. Це чітко ми могли бачити в Україні, коли під тиском іноземного капіталу відбулась ревальвація гривні, а в період кризи, коли відбувся значний відтік капіталу за кордон, гривня сильно девальвувала.

Третім негативним аспектом є пригнічення національних банків. Дуже часто через нерівні економічні умови національні банки зазнають певних утисків і залишають внутрішні ринки.

Четвертим негативним моментом інтервенції іноземного капіталу є екстраполювання економічних умов країн-донорів на економіки країн-реципієнтів. Фінансова політика транснаціональних фінансових груп дуже часто є відірвана від економічних реалій тої країни, в якій вони працюють. Серед інших ризиків слід відзначити зменшення податкових надходжень, ввімкнення ринкових «бульбашок», які, наприклад, мали місце на ринку іпотечного кредитування.

В Україні інтенсивне збільшення кількості іноземного капіталу припадає на 2005-2006 рік. Це було пов’язано зі вступом України в СОТ, та необхідністю лібералізувати внутрішній ринок, крім того відбувалось значне зростання доходів корпоративного сектору і доходів населення. Власне, це ті передумови які сприяли активному проникненню іноземних інвесторів в банківську систему країни. Як наслідок, за останні чотири роки кількість банків з іноземним капіталом збільшилась в два рази, а кількість банків зі стовідсотковим іноземним капіталом – більш ніж в три рази. Сьогодні частка іноземного капіталу в статутному фонді країни перевищила 40%.

В 2006 році, Україна подолала другий рівень частки іноземного капіталу в статутному фонді країни, це, так би мовити, «умовно небезпечний». Розробники методології оцінки рівня економічної безпеки України вважають, що критерій присутності іноземного капіталу в банківському секторі країни набуває особливо небезпечного значення при рівні 50%. Власне, такі документи є базою для економічної стратегії в розвинутих країнах. Будемо сподіватися, що в Україні роль цього документу така сама, оскільки присутність іноземного капіталу в Україні несе вигоди.

Фото: Макс Левин

Якщо проаналізувати іноземний капітал за національністю в банківській системі, то ми бачимо, що на разі найбільшу присутність має в Україні Російська Федерація. Та якщо згрупувати загалом банки Російської Федерації, банки ЄС та банки інших країн, то баланс перейде на користь Європейського союзу.

Тепер хочеться звернути увагу на результати нашого дослідження. Ми згрупували банки за належністю до ЄС, до РФ, до інших країн та до національних банків. Як ми бачимо, домінуючим у нас є національний капітал, який контролює близько половини активів. На другому місці, десь близько третини активів, контролюють банки з європейським капіталом. Трете місце займають банки Російської Федерації, які, в основному, намагаються обслуговувати російський бізнес в Україні.

Оцінюючи вигоду та ризики, які приніс нам іноземний капітал, ми можемо виділити такі основні: загальне зміцнення продуктивності та функціонування банківської системи, зменшення відсоткових ставок, збільшення термінів кредитування, покращення якості та сервісу обслуговування клієнтів, стимулювання низки інституційних перетворень, розширення фінансової бази економічного розвитку, позитивний вплив на фінансовий рахунок платіжного балансу та курс гривні, зміна структури та рівня ризиків в економіці.

Разом з тим, стрімке розширення іноземного капіталу принесло з собою ряд ризиків для економіки. Це передовсім перегрів економіки і ми це побачили в посиленні кредитування. Другий ризик – це доларизація національної економіки. Третій – це негативний вплив на стан рахунку поточних операцій платіжного балансу. Четвертий – посилення психологічної схильності до споживання, знову таки, через посилення ліквідної здатності банківської системи і через низькі вимоги до позичальників. І останнє – це посилення конкуренції, яка витіснила українські банки з зайнятих позицій.

Фото: znaikak.ru

Оцінюючи баланс банківської системи, можна зробити висновок, що той баланс, який склався, є найбільш оптимальним. Російський капітал приносить нам колосальні фінансові ресурси, європейський – хорошу якість ділової активності і культуру обслуговування клієнтів, за рахунок значної частки національного капіталу в економіці український уряд має можливість контролювати процеси перерозподілу коштів. Це поняття керованості, правда, дещо є аморфним, але, маючи значну частку активів в національних банках, уряд зберігає свій вплив на банківську систему країни.

Аналізуючи наше дослідження можна поставити такі основні питання, які стануть основою нашої майбутньої полеміки. По-перше, чи варто регулювати проникнення іноземного капіталу в банківську систему країни? Чи є національний капітал більш продуктивний для економіки країни, ніж капітал іноземний? В чому проявляється національність національного капіталу? І загалом, чи варто з точки зору національності розглядати присутність іноземного капіталу в банківській системі України? Який баланс національного і іноземного капіталу є оптимальним в банківській системі країни?

Ми маємо досвід за спостереженням за США і Великобританією, де є великі частки національного капіталу в економіці країни, попри те у них були значні економічні проблеми під час кризи. З іншого боку, в країнах Прибалтики, в країнах Центрально-східної Європи, де домінує іноземний капітал, передовсім з Західної Європи, ці негативні наслідки в банківській системі практично не відчувалися.

Враховуючи те, що було сказано про проникнення іноземного капіталу, розширення його частки є об’єктивною реальністю, ми можемо лише частково впливати на цей процес і не можемо йому перешкодити.

Питання поставлено таким чином: як стимулювати іноземні банки реалізовувати пріоритети економічної політики України? Ми всі розуміємо, що іноземні банки це значні ресурси, якість обслуговування, і державна політика має бути побудована на тому, щоб максимально реалізувати потенціал незалежно від їх іноземної належності.

Андрій Яніцький Андрій Яніцький , редактор економічного відділу LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter