Скіфське золото та інші предмети з кримських музеїв, представлені в амстердамському музеї Алларда Пірсона, повинні повернутися в Україну. Їх долю, згідно з міжнародним і внутрішнім законодавством, повинно визначати українське Міністерство культури.
Про це пише юрист і співробітниця Національного художнього музею України Катерина Бусол в своєму блозі на LB.ua.
"Своїми діями в Криму Росія порушила основні положення міжнародного права", - йдеться у блозі. Окрім того, соборність України і недоторканність її кордонів підтверджена в резолюції ООН від 27 березня 2014 року. А згідно з Женевською конвенцією, територія Криму є окупованою територією.
Нідерланди є однією з країн, що визнали неправомірність зміни статусу Криму, тому на міжнародному рівні вони повинні діяти таким чином, щоб не підтверджувати змінений статус Криму. Окрім того, Нідерланди підтримали резолюцію ООН про територіальну цілісність України.
Оскільки експонати виставки "Крим: золото і таємниці Чорного моря" є частиною Музейного фонду України, відповідальність за них несе українське Міністерство культури. Вирішувати долю скіфського золота, відібраного на виставку в Нідерландах ще до анексії Криму, повинен саме український Мінкульт, згідно з українським законодавством. 13 травня 2014 року відомство видало наказ про передачу музейних предметів з голландською виставки в Національний історичний музей України.
Нагадаємо, музей Алларда Пірсона відклав рішення про повернення експонатів будь-якій зі сторін до рішення суду. "Позиція голландського музею ясно говорить про те, що він хоче уберегтися від судових позовів, - вважає Бусол. - Уникнути їх складно: якщо музей передасть об'єкти Києву, висока ймовірність того, що кримські музеї судитимуться. Якщо ж він віддасть їх Криму - Україна неодмінно звернеться до суду".
Український Мінкульт вже висловив намір судитися за повернення скіфського золота на континентальну частину України. У свою чергу, Мінкульт РФ вважає нейтральну позицію музею Алларда Пірсона необґрунтованою і наполягає на поверненні експонатів до Криму.
Однак "всі джерела сучасного міжнародного права із захисту культурних цінностей забороняють привласнення майна на окупованих територіях, зокрема, майна релігійних, художніх, освітніх та наукових закладів, - пише Катерина Бусол. - Ст. 5.1 Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року зобов'язує окупаційні сили сприяти національній владі у забезпеченні охорони та збереження її культурних цінностей".
Таким чином Росія, будучи державою-окупантом, зобов'язана не просто утриматися від будь-яких протиправних дій щодо кримських культурних об'єктів, а й допомагати представникам держави, якій вони належать (тобто, Україні), забезпечувати їх безпеку. Всі культурні цінності України, які перебувають у кримських музеях, залишаються українськими як з точки зору міжнародного права, так і з точки зору національного законодавства України.