ГоловнаКультура

Маланка у крові (Фоторепортаж+відео)

Коли згадую подорож до села Красноїльськ на свято Маланки, хочеться тупотіти, свистіти і вигукувати одне лиш слово, сповнене драйву і шаленої енергії - “URSU-URSU”! З румунської “ursu” - це ведмідь. А селище Красноїльськ або просто Krasna знаходиться за 8 км від теперішнього кордону з Румунією.

Маланка у крові (Фоторепортаж+відео)
Фото: Макс Левин

За збережені традиції святкування Маланки треба дякувати гарячій румунській крові аборигенів. Коли бачиш завзяття і щирість, з яким молоді хлопці та й сивоголові чоловіки граються у циганів і ведмедів, сповнює повага до румунського народу і стає відверто соромно за українців — власних традицій не вберегли.

Йдучи перші кілометри селом, помічаємо, що більшість розмовляє румунською, а українську деякі діти не розуміють взагалі. Але це залежить від “району” — село велике, поділене на так звані “кути”. В одному з кутів українська школа, ближче до кордону — румунська.

По дорозі не поспішаючи їде циган верхи на сірому жеребцеві, навпроти — кладовище із великою кількістю свіжих вінків: здається, ніби тільки-но вчора поховали півсела.

“Це така традиція, на кладовищі постійно прибирають, а на церковні свята вночі на могилах запалюють свічки”, - пояснює жінка, що проходить повз. Пізніше ми дізнаємось що її звати Сільвія, працює викладачем культури в українській школі, виховує доньку без чоловіка, а також має дуже добру душу — зайшовши до неї опівночі, втомлені після зйомок маланки, маємо затишне місце для сну і можливість смачно поїсти.

Місцеві чоловіки в цей день на ногах тримаються вкрай непевно — зелений змій їм товариш. Але дивного тут мало. Хлопці, що маланкують вже років, з 10-ти проходять школу дорослого чоловіка — 50 грам і шматок м’яса, і так майже в кожній хаті.

Найбільше вражають маланківські “ведмеді”. На кожному куті вони різні.

В Путні це така собі копиця сіна, всередині якої хлопець, в Тражані ведмеді схожі на великих метеликів з розмахом крил до 6 метрів, кут Суса вирізняється ведмедями з соломи у формі серця.

Але всі маланки у складі обов'язково мають циган, що ведуть на ціпку ведмедів (солом'яних і хутряних, що схожі на справжніх), царів і цариць у національних румунських строях з шаблями напоготові, а також купу-купезну дідків з гакоподібними ціпками, “вагітних” циганок і персонажів сумнівного походження (“Беркут”, прикордонники, “ДАІшники” - запозичені у Вашківецької маланки).

Для дев’ятитисячного села Маланка і Великдень — два найбільші свята в році, тому усі хати 13-14 січня відчиняють двері в очікуванні веселої ватаги та готують чималі гроші (в середньому 200-300 грн) за маланкування.

Цьогоріч на центральній площі, де збираються всі маланки позмагатися за звання кращої, було розбито вщент три величезні булави (мащуки — румунською) - дика енергія циган, накопичена за рік, дається взнаки.

Хлопці, що носять майже добу на собі великих солом'яних ведмедів, взагалі заслуговують звання героїв — адже вага цих прикрас може сягати 100 кг.

Зрештою це і перевірка на мужність і силу майбутніх чоловіків, своєрідна ініціація, — в маланку беруть тільки неодружених.

Дівчата до свята готують багато їжі (голубці тушкують каструлями по 100 літрів) і запасаються достатньою кількістю самогону та казенної горілки (до 200 літрів в хаті команданта — він керує маланкою, саме на його подвір'ї вона збирається і грає перший раз).

Сценарій вистави в кожному куті особливий, але пісню про “ursu” співають усі маланки, щоправда з деякими відмінностями у тексті. Загалом красноїльці на запитання про зміст цієї пісні, відповідали щось на зразок “такий звичай”, “так роблять здавна”.

Деякі ламаною українською нам розповідали про маленького хлопчика, який загубився в лісі, його взяли на виховання ведмеді, і вже дорослий він повертається в рідне село, тримаючи ведмедів на ціпках. Інші казали, що йдеться про шалені танці ведмедів, від яких не росте трава. Місцева бібліотека пропонує отакий переклад: "Выше, выше танцуй, чтоб все видели медведя, какой он и откуда здесь взялся такой чорный и срашный, оп,оп,оп".

Зрештою, не дуже важливо, про що співають цигани з ведмедями і повторює ніби в трансі за ними все село від маленьких “ведмедят” по 3-4 роки і до старих “ведмедюр”, що вже мають правнуків.

Головне, що побачивши це наживо, відчуваєш що такій нації не потрібні штучні ідеї національного об’єднання — національна ідея у них в крові. Шкода, кров ця не українського походження.

Красноїльське кладовище завжди прибране і прикрашене вінками

Всі фото та відео: Макс Левін

В сім'ї Миколи Ілліуца (прізвісько Бабун) 5 синів, середній Михайло - один з 3-х майстрів в селі, що займаєються виготовленням масок для Маланки

Святковий холодець для частування маланкарів

Царі та цариці - в національних румунських строях, по традиції це хлопці до 14-15 років

Путнівські ведмеді, що виглядаютья як копна сіна. Маланки ходять по хатах свого кута всю ніч з 13 на 14 січня

Вранці після світанку мають недовгий перепочинок на подвір'ї одного з учасників маланки

Ведмеді з кута Тражан, схожі на метеликів. Розмах крил такого метелика може сягати 6 метрів

50 грам для підтримки бойового духу

Вага солом'яного ведмедя може сягати 100 кг

Роль царів і цариць традиційно виконують тільки хлопці

Вранці ведмедям змінюють взуття

Ведмеді у формі сердечок з кута Суса

В куті Суса танець Маланки найбільш вигадливий - солом'яні ведмеді роблять різні фігури, чубляться між собою

Цього року найменшому ведмедю було 6 років. Але бувають ведмедики і по 3-4 роки

Булави (мащуки) у кожного кута теж мають особливості - тут вони з дерева і соломи

Короткий відпочинок і перекус перед виступом на головній площі села

Кожен циган не відходить від свого ведмедя - годує його і допомагає розслабитися

Вимазані сажею цигани з Путни

Показовий виступ для жителів села на головній площі

Складається враження, що першим словом дитини в цьому селі є - урса-урса (ведмідь)

​Макс Левін​Макс Левін, фотокореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram