Саме тому треба, щоб на ці вибори українська опозиція пішла скоординовано. Скоріш за все, як уже бачимо, - різними колонами, але єдиним “легіоном”. Проти влади, її грошей, адмінресурсу і брудних технологій.
І тільки якщо люди повірять нам, вони підуть на виборчі дільниці. А більшість сьогоднішніх українців проголосують проти влади, бо вони їй не довіряють, не розуміють і не підтримують її дій.
Наша партія відправила колегам по опозиції Угоду про співпрацю і взаємодопомогу опозиційних сил на виборах до парламенту.
22 січня ми, як і всі патріоти України, відзначатимемо День Соборності (а відтепер і День Свободи). Ми знаємо, що в цей день опозиційні партії, які увійшли в КОД, збираються підписати документи про об’єднання опозиції.
Але справа не в тому, чий документ підписувати. Єднання опозиційних сил могло б стати сигналом суспільству, що опозиція чує голос громади. А люди, можливо, повірили б, що політики, нарешті, готові позбавити країну від того, що так втомило громадян - корупції, вибіркового правосуддя, економічного безладу, відсутності зрозумілої зовнішньої політики тощо.
Вважаємо, що об’єднання повинно бути на чітких, прозорих і політично вмотивованих засадах. Вмотивованих, перш за все, шансом на перемогу опозиції на виборах та створення демократичної більшості у наступному парламенті.
Тому головне — це критерії і принципи, за якими опозиція визначає і узгоджує кандидатів як за списками, так і в мажоритарних округах.
Йдеться не про те, щоб просто поділити округи за квотами. Ми переконані, що від опозиції у кожному мажоритарному окрузі треба висунути найрейтинговішого кандидата, який має авторитет і найбільшу підтримку людей. Не можна самим партійцям призначати найдостойніших - в такому разі у наступний парламент знову не потраплять ні представники громадських організацій, ні вчителі, ні науковці, ні інші представники суспільства. І так ми знову отримаємо склад парламенту із “професійних” політиків і політиканів — нехай і з іншими прізвищами. А у людей сьогодні є соціальний запит на якісно нову політику. В чому вона полягає?
Виборець хоче знати, за кого він голосує. Давайте вже з виборчої кампанії покажемо нову якість. Почнемо, наприклад, з відкритих списків кандидатів. Щоб українці бачили не лише першу п’ятірку кандидатів, а й усіх інших — з біографіями, професійним і життєвим досвідом, а також мотивацією: чому ці люди йдуть в парламент.
Опозиція не повинна допустити ситуації, коли під її знаменами і гаслами у ВР потраплять корупціонери, зрадники і політичні перевертні. А в ситуації, коли просто діляться округи, такий ризик є.
Коли люди не довіряють політикам, треба активніше залучати до перетворень в державі громадські організації. В Угоді, яку ми пропонуємо, зокрема, врахували і пропозиціі громадянського руху “Чесно” щодо вимог до кандидатів в депутати від об’єднаної опозиції.
У виборчій кампанії, яка буде складною і часто поза правилами,ми маємо відмовитися від боротьби між собою. Бо це послаблює, перш за все, саму опозицію. Це — брудна технологія, яка не додає довіри у відносинах і грає на руку владі. Та й, зрештою, не збільшує шансів на перемогу об’єднаної опозиції.
І якщо ми виступаємо за ідейне об’єднання задля змін в країні, то повинні ще до виборів визначити і сформулювати спільні принципи створення демократичної більшості у новому парламенті.
Ми готові 22 січня прийти на Софійську площу у Києві і долучитися до підписання документів опозиції. Але не декларативних і квотних, а з чіткими принципами, прозорими засадами і планом дій, якими керуватимуться усі опозиційні сили, які їх підпишуть.
Тільки тоді виборці нам повірять і тільки так ми зможемо перемогти і втілити ті демократичні перетворення, які обіцяємо людям.