Оскільки суспільство не уповноважувало мене узагальнювати позицію, спробую висловити власну думку до суті викладеного у ньому.
Нагадаю, що однією із першочергових реформ мала бути антикорупційна реформа, метою якої визначено створення ефективної інституційної системи запобігання і протидію корупції.
Два антикорупційних органи, один із яких уже більше року як створюється, але ніяк не запрацює, а другий, який ніяк не можуть створити - єдине, що нині чинна влада може записати у власний актив. Але відсутність результату діяльності цих органів, не дає змогу провести об’єктивну оцінку системи.
Індикатором реалізації Стратегії визначено, що за індексом сприйняття корупції, який розраховує Тransparency International, Україна увійде до 50 кращих держав світу.
За офіційною інформацією, розповсюдженою даною організацією Україна за підсумками 2015 року розміщена на 130 місці серед 168 країн (за 2014 рік відповідно 142 із 172). За 100 бальною шкалою нам дали 27 балів, усього на один бал більше, ніж за 2014 рік.
Тобто рівень корупції, який був за часи минулої влади, майже не змінився.
Чому так сталося? Що не так?
Команда експертів, яка швидкоруч, за кошти замовників “зліпила” показовий для них документ розводить руками: ми тут ні причім, в усьому винна стара система, яку необхідно змінювати.
Команда громадських діячів, яка весь рік, за кошти тих же замовників, спробувала змінити ментальність населення, щоб виконувати програму (яка була написана на виконання Стратегії), зараз звинувачує у всьому діючу владу, за відсутність у останньої політичної волі.
Ще більш кричущою виглядає ситуація, коли спробувати перейти від стратегічних принципів до реальної картини боротьби з корупцією. Наведу лише кілька фактів:
протягом 2015 року правоохоронними органами до суду направлено 2147 (у 2014 – 2424) протоколів про адміністративні корупційні правопорушення. Судами прийнято рішення по 2066 (2304) із них. Притягнуто до відповідальності у вигляді штрафів 1720 (1914) осіб, але звільнено із займаних посад лише 108 осіб, тобто 6,2% (273, або 14% у 2014 році);
до адміністративної відповідальності не притягнуто жодного представника СБУ або професійного судді і лише одного представника прокуратури;
за кримінальні корупційні правопорушення позбавлено волі всього 59 осіб, що складає приблизно 0, 00002% від загальної кількості суб’єктів відповідальності за корупцію;
до бюджету поступило близько мільйона гривен у вигляді штрафів;
судами не винесено жодного вироку та не притягнуто до відповідальності жодної особи за організацію корупційної схеми;
Слід зазначити, що в Україні є приблизно 3 мільйони суб’єктів, на які поширюється дія Закону “Про запобігання корупції.”
Отже висновок наступний: правоохоронна система України повністю розбалансована, порушена законодавчо визначена система, відсутня координація діяльності. Як результат - протидією корупції правоохоронні органи майже не займаються.
Виглядає так, що влада самоусунулася від виконання прийнятого документу саме тому, що запит на подолання корупції не йде від громадян України.
А на які цілі тоді Україною були потрачені $ 30 млрд, які вона отримала у 2015 році у якості допомоги від МВФ, Світового банку, ЄС та за угодами з іншими двосторонніми донорами?
Точно не на боротьбу з корупцією, оскільки Міжнародний валютний фонд виступає найсильнішим критиком України саме, за відсутність прогресу у подоланні корупції і погрожує взагалі зупинити фінансування. Довідково нагадаю, що із чотирьох обіцяних траншів за минулий рік фонд уже надав тільки два.
Можливо слід розглянути інший індикатор, зазначений у Стратегії, який визначає, що валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної спроможності) у розрахунку на одну особу, який розраховує Світовий банк, підвищиться до 16 000 доларів США.
Не вдаючись у подробиці економічної ситуації наведу лише такі факти:
Борг країни був 1 трлн. 100 млрд., а став на 500 млрд. більше;
Від приватизації планували отримати до бюджету 17 млрд. грн., а отримали 144 млн. (менше 1%);
У індексі економічних свобод ми залишилися на 162 місці і є останньої у Європі щодо свобод;
Найвигідніший заробіток в Україні - валютні спекуляції:
курс на 3 лютого 2015 року -15,61 гривні за долар
курс на 3 лютого 2016 року - 25,87 гривні за долар,
Заробіток за рік 63%.
Якість життя українців на місяць у наступному році, згідно з бюджетом 2016 року, можна розрахувати за своєрідною формулою: 1378 (57,2) + 72 (3) + 100 (4,1)= 1550 грн (64,3$).
Як наслідок маємо абсолютний провал Стратегії 2020 у розрізі проведення антикорупційної реформи у 2015 році.
Низький рівень фахівців, які готували даний документ, прийняття його без фактичного обговорення довів 2015 рік. Зазначена Стратегія потребує корінного перегляду та внесенням змін. Для цього необхідно залучити фахових осіб із різних сфер діяльності та публічного її обговорення. Без підтримки суспільства вона залишиться лише на папері…