Для нього за основу взяли законопроект, розроблений найкращими науковцями-конституціоналістами України та схвалений Радою з питань судової реформи, який до цього вже розглядався в сесійній залі, проте, на превеликий жаль, не був підтриманий у другому читанні. Тоді багато питань виникло до заробітних плат і соціальних гарантій суддів КСУ, начебто таким чином “влада їх підкуповує”. В новій редакції ми прибрали всі дискусійні норми, позбавивши суддів будь-яких доплат чи інших соціальних гарантій, що могли збурити суспільство. 18 суддів КСУ, які мали б забезпечувати конституційний контроль, пропонувалось у питанні зарплат прирівняти до суддів Верховного Суду, позбавивши можливості претендувати на службове житло, компенсацій за переїзд до Києва та навіть “відпускних”, право на які має кожен українець.
Та це не допомогло і законопроект не ухвалили навіть у першому читанні, щоб мати змогу доопрацювати до другого читання у Комітеті. Що це означає? Нічого хорошого ні для України загалом, ні для громадян. Внесені зміни до Конституції вимагають від нас привести функції та повноваження КСУ у відповідність до нової редакції Основного Закону, бо орган конституційного контролю повинен бути у змозі виконувати поставлені перед ним завдання, а склад його має оновитися вже за новою процедурою. Коли це стане можливим, зараз вже важко сказати. В квітні після попереднього безрезультатного голосування говорив про відкладення судової реформи мінімум на півроку. Сьогоднішній настрій парламенту показав, що це було ще оптимістичне припущення.
Більше за все через цей політичний популізм постраждали звичайні громадяни, яких банально позбавили можливості звертатися до КСУ з конституційною скаргою. Точніше, звернутись вони можуть, однак КСУ їх не розглядатиме, бо законодавчо не закріплений механізм такого розгляду. Тобто той механізм, що мав стояти на захисті прав людини, зменшивши кількість звернень до ЄСПЛ залишається суто теоретичним.
Ну що ж, заходимо на третє коло епопеї з напрацювання нової редакції законопроекту про КСУ. Головне, щоб вона не розтяглася в часі, як Бондіана, бо тут питання не в касових зборах, а в верховенства права та здорового глузду.