Вже у сесійній залі ВР прийняття проекту затягували у зв’язку з тим, що окремі положення ще узгоджувалися з Головою податкового комітету ВР Ніною Южаніною, а також через те, що депутатам ще додруковували матеріали. І ось, у кращих традиціях вітчизняного законотворення, на ще теплих 170 аркушах, які тільки зійшли з-під друку, нардепам принесли готовий законопроект, і було розпочато його розгляд. Особливості прийняття життєво важливих для держави рішень в Україні вже давно нікого не дивують, але у даному випадку, у погоні за необхідністю за будь-яку ціну прийняти проект, було перетнуто усі межі. Згадані поправки було поставлено мною на підтвердження, і вони не набрали достатньої кількості голосів. Проте, після повного проходження поправок Голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна наполягла на поверненні до розгляду окремих вибіркових поправок, серед яких і відміна відшкодування експортного ПДВ на олійні культури. Депутати швиденько зібралися за робочими місцями і дружньо проголосували. Вуаля! Завіса!
На перший погляд все виглядало добре – стимулювання переробки, збільшення експорту готової олійної продукції тощо. Але є одне але! Такий поспішний та необгрунтований крок був фактично спрямований на перерозподіл капіталу та прибутків на агроринку: за попередніми оцінками при дії згаданої норми уже у 2018 р. близько 18 млрд. грн. могли би перейти з кишень товаровиробників до переробників. По-перше, були би прямі втрати від невідшкодування експортного ПДВ, а, по-друге, різко би впала закупівельна ціна на сировинну продукцію товаровиробників. Тобто, багаті переробники (найпотужніші з яких і пролобіювали прийняття такого рішення) стали би ще багатшими, а малі і середні аграрії-товаровиробники вже посеред сезону повинні були у будь-який спосіб пристосовуватись до нових правил гри. І це при тому, що соняшником, ріпаком і соєю уже були засіяні значні площі, залучені кошти під їх подальше вирощування, укладені довгострокові контракти на поставку тощо. По суті, ряд напрямів, які займають значну частку у структурі аграрного товаровиробництва в Україні, народні обранці поставили перед фактом нанесення прямих та опосередкованих збитків на майже два десятки мільярдів гривень. Після усвідомлення цього деякі депутати навіть були змушені визнати свою помилку у тому, що проголосували за таке «збалансування державного бюджету».
Зрозуміло, що українське фермерство не могло змиритися із таким станом речей і об’єдналося заради спільної боротьби. Вже з кінця грудня було ініційовано ряд акцій протесту за участі Всеукраїнського аграрного форуму, до якого входять Всеукранська аграрна рада (ВАР), Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація сільських і селищних рад, Аграрний союз України, а також ГО «Бізнес-Варта». Фермери-товаровиробники заблокували важливі автошляхи, проводилися мітинги під Верховною Радою, на яких висувалися вимоги щодо повернення відшкодування експортного ПДВ на олійні культури. Зрозуміло, що керівництво держави не могло не помітити цю проблему, і вже у січні було прийнято проміжне компромісне рішення – відшкодування ПДВ для соняшних повернули, норму про відміну відшкодування експортного ПДВ на сою введуть з 1 вересня 2018 року, а на ріпак – з 1 січня 2020 р.
По суті, влада зробила таку собі «подачку» фермерам і тимчасово «охолодила» їх протестні настрої. Проте, слід розуміти, що це короткотермінове рішення, а лобісти у владних кабінетах уже потирають руки, щоб пришвидшити введення в дію норм про ріпак та сою. Тому мною разом з коллегами-депутатами було підготовлено та внесено на розгляд Верховної Ради законопроект № 7403-2, яким повністю скасовуються скандальні правки, а відшкодування ПДВ за операціями із експорту сої та ріпаку повертається і буде працювати як і сьогодні, без будь-яких майбутніх змін. Окрім мене, цей законопроект було підписано і іншими народними депутатами, які є бізнес-омбудсменами ГО «Бізнес-Варта», серед яких Леонід Козаченко, Микола Кучер, Руслан Сидорович, Сергій Лабазюк. Ми погоджуємося з тим, що вітчизняну агропереробку слід підтримувати, проте, це не слід робити за рахунок товаровиробників. Наразі учасники ринку (переробники, експортери, товаровиробники) разом з депутатами та експертами працюють над розробкою формули і механізму підтримки, які б збалансували інтереси усіх аграріїв та не нанесли нікому шкоди.
Шукати кошти на підтримку галузі агросектору слід, наприклад, шляхом посилення контролю за сплатою усіх податків. Так, за статистикою, єдиний податок четвертої групи офіційно сплачуєтсья лише з 16 млн га землі, що становить менше 50 % ріллі в Україні. А це, у свою чергу, породжує ланцюжок подій – через тіньовий ринок оренди землі виникає тіньовий ринок агропродукції, «сірий» експорт, неповернення валютної виручки у нашу державу, що суттєво впливає на курс гривні до доллара. Тобто, має місце несплата колосальних сум податків і зборів у повному циклі виробництва – ПДФО, ЄСВ, ЄП четвертої групи, ПДВ, податку на прибуток. Це величезні кошти, які чомусь держава не помічає, пропонуючи натомість псевдопідтримку переробників за рахунок суттєвих збитків товаровиробникам.
Поряд з цим, прекрасно розуміємо, що окремі бізнес-групи хочуть ще більше загнати у кут агровиробників, які і так перебувають не у найкращих умовах. Тому сьогодні фермери повинні бути як ніколи єдиними та стійкими. Їх чекає нелегка боротьба за справедливу ціну на свою продукцію і за власні законні права. Якщо ж сьогодні, закрити на це очі і здатися, завтра у фермера поетапно почнуть забирати землю, а потім і свободу. Ми, як народні депутати, готові підставити своє плече і надати підтримку у законотворчому руслі. Фермерство, громадський сектор та депутати повинні непохитно стояти на своєму до кінця. Уже 7 лютого о 14:00 в Українському домі проводитиметься Всеукраїнське аграрне віче, на якому будуть ставитись вимоги щодо невідкладного внесення і розгляду законопроекту № 7403-2, а також щодо відмови від практики дискримінації аграріїв та кулуарного, таємного внесення норм у законодавство. У даній шахматній партії влада вже зробила свій крок та дала обнадійливу «подачку», наступний хід – за аграріями.