Приміщення наповнюють чудернацькі космічні звуки – це Філ грає інтро на своїх синтезаторах. Спочатку його самого не видно, але за лічені хвилини постать клавішника із темряви освітлюють три електрично-сині промені сценічних прожекторів. До синтезаторів приєднуються звуки ударних – Рассел вже сидить за робочим місцем і відбиває ритм вступу до першого треку «Gypsy».
До залу вриваються звуки електрогітари і басу, але музиканти не поспішають виходити, підігріваючи на відкритому вогні нетерпіння публіки. Мік і Дейв з’являються на сцені одночасно під гучні вигуки і оплески натовпу. За ними виходить і Берні Шоу під ще одну потужну хвилю захвату.
«Ви ж не проти, якщо ми зіграємо вам щось із зовсім «старенького»? – це риторичне питання Берні супроводжується бурхливою реакцією залу, що наростає все сильніше з першими акордами «Look at yourself» 1971-го року випуску.
«А зараз давайте повернемось у 1973-й... Чудові були часи», – ностальгує Шоу, прогулюючись сценою і хитро підморгуючи старшій публіці. – «Але ось ці дівчата у перших рядах і гадки не мають про що я, їх же тоді й на світі ще не було».
Позитивом, що випромінює Берні, неможливо не заразитись. Його екскурси в минуле, історії й жарти можна слухати годинами. Без жодних перебільшень.
«Агов, ви там не заснули нагорі?» – тролить Шоу людей у віп-зоні, які зручно вмостившись на диванчиках споглядали перформанс із другого поверху клубу. Народ сміється й аплодує – мовляв, не переживайте, ми з вами, все прекрасно.
Я б сказала, що все навіть більш ніж прекрасно: Uriah Heep грають чотири треки з нового альбому, серед яких і «One minute». Мабуть, саме цю пісню я хотіла почути найбільше.
А ще ХІПстери неочікувано порадували баладою «Rain». На сцені лишаються лише Філ і Берні: ліричний тандем клавіш і вокалу. Неймовірно красиво.
Rain, rain, rain, in my tears
Measuring carefully my years
Shame, shame, shame, in my mind
See what you've done to my life
На завершення концерту – обов’язкова частина програми – всіма улюблені «July Morning», «Lady in Black» та «Easy Livin’» із сотнями голосів на бек-вокалі. Драйвове свято олдскулу добігає кінця, залишаючи по собі спогад про шматочок музичного щастя. Спогад, що буде зі мною до наступної зустрічі з Uriah Heep.
