Платники не довго чекали, просто в один час масово взяли і пішли гуляти в «тінь», звісно після цього динаміка падаючого ВВП значно активізувалась, і звичайно в невтішну для державних керманичів сторону. Зараз, під впливом громадськості і платників податків в державі існує мораторій на податковий «дибілізм» у вигляді прив’язки до податкової адреси. Але … напрацьовані механізми чиновничого знущання часів «режиму» влада транспортує на інші сфери суспільних відносин. На жаль, знову на незахищені верстви населення - внутрішньо переміщених осіб. Сам термін для громадян України образливий,але маємо те, що маємо.
Прийняв Кабмін постанову від 8 червня 2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» і визначив, що соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.
Байдуже, що Конституція України гарантує право на свободу пересування та вільний вибір проживання, байдуже, що існує недоторканість житла, наш соціальний працівник виявляється круче самого прокачаного спецпризначенця з НАБУ, адже і в адресу проникне і перевірить наявність всіх «перелічених» і акт складе з підписами всіх повнолітніх осіб. Ось тільки виходити з приміщення для внутрішньо переміщених осіб не рекомендується, бо може працівник «сил соціальних операцій» з’явитись у будь-який час, навіть через вікно, бо коли постанову писали порядок доступу до приміщення опустили, як загалом і права громадян України.
П.С. (ПРИ.СКОРБНО)
Якщо по аналогії з платниками ПДВ в тінь підуть громадяни, які патріотично виїхали з окупованих територій і залишили все задля нового життя в державі, керманичам мораторій може і не допомогти.