Серія про Бетмена, Френк Міллер
Чотири графічних романи майже геніальних коміксових інтерпретацій історії про супергероя Бетмена. Ця книжка з'явилась у 1986 році завдяки письменнику-художнику Френку Міллеру та ілюстратору Девіду Маццукеллі. Найвідоміша із частин “Повернення темного лицаря” - антиутопія про останні дні Бетмена. Романи у серденьому із 40-50 сторінок (що є стандартом для графічних романів) складаються із скетчів, замальовок, сценарних сторінок, і заміток на полях, і все це вже стало коміксовою класикою. У 2001 вийшло продовження серії. Згодом журнал Time назвав цей комікс одним із десяти найкращих за усю історію.
“Маус” Арт Шпігельман
Шпігельман зробив майже неможливе — розповів історію Голокосту у коміксі. Головний герой Владек Шпігельман, батько Арта, розповідає свою історію, як він пройшов через гетто, Освенцим та “марш смерті” в Дахау сину-художнику. Цією роботою Шпігельман намагався розібратись із власними непростими стосунками із сім'єю. Це єдиний графічний роман, який отримав Пулітцерівську премію, у 1992 році. The New Yorker назвав “Маус” найбільш точною історією про Голокост. У ній німці зображені в образі котів, а євреї мишей.
“Габо Маркес. Повість про одну незвичну долю” Оскар Пантоха
Ще одна незвична історія, яка руйнує стереотип, що комікси це лише про супергероїв. Оскар Пантоха разом із трьома художниками створив мальовану історію Нобелівського лауреата і улюбленого письменника мільйонів, колумбійця Габріеля Гарсія Маркеса. Тут є і його дитинство, в якому зокрема сталась подія, яка згодом його надихне на написання “Сто років самотності”, і його сім'я, і всі ті фактори, що впливали на його творчість та створення нового напряму літературі — магічного реалізму.
“Персеполіс” Маржан Сатрапі
Перший твір французької письменниці іранського походження про Ісламську революцію, шахських режим Ірану та війну в Іраці очима дитини. У цій графічній історії Сатрапі описала свої етапи дорослішання. У 14 її батьки відправили в Австрію на навчання, де вона не змогла звикнути і соціалізуватись. Згодом повертається на батьківщину, і бачить разючі зміни після ісламської революції. Свобода та права людини суттєво обмежені. Вона виїджає у Францію, і цього разу вже назавжди. Книжка вийшла в чотирьох томах і отримала багато нагород у Франкфурті на ярмарку та на Ангулемському фестивалі коміксів. У 2007-му комікс екранізували.
“Хранителі” Алан Мур, Дейв Гіббонс
“Хранителі” (Absolute Watchmen) наразі вже культовий графічний роман. Цей комікс є зразком високого мистецтва та асболютно новим способом розповідати історії. Це комікс про супергероїв навіть для тих, хто не читає комікси. Малюнки транслюють на вищому рівні почуття — іронію, страх, співчуття, любов. Цей роман називають одним із найбільш впливових коміксів усіх часів, його вивчають у коледжах, як твір мистецтва.
“Стигмати” Лоренцо Маттотті, Клаудіо П'єрсанті
Графічна історія розповідає про алкоголіка, в якого неочікувано з'являються на руках стигмати, рани, які не заживають, як у святих. Історія намальована в експресивному графічному стилі із біблійськими алюзіями та цитатами Святої Терези. Головна філософська думка історії — навіть в найтемнішій темряві є світло. Комікс отримав Гран-прі на Міжнародному бієнале в Братиславі та американську премію Вілла Айснера.
“Блакитні таблетки” Фредерік Пітерс
Відомей швейцарський ілюстратор Фредерік Пітерс створив комікс про ВІЛ. Це історія його дівчини та її дитини, в яких знайшли цю страшну хворобу. Проти ВІЛу діти мають ковтати маленькі блакитні таблетки. Талановито та з гумором Пітерс розповідає про їхнє буденне життя. Про щастя, сумніви та переживання. Роман вже має з десяток перекладів, а франко-німецький канал готує її екранізацію.