Таке об'єднання декларується владою як добровільне, але насправді воно є примусовим, проводиться із грубим зловживанням адміністративним ресурсом з боку Кабінету Міністрів України, обласних та районних державних адміністрацій. З метою добитися ініціювання об'єднання громад у різноманітні психологічні та економічні способи здійснюється тиск на сільських голів, здійснюється обман та залякування селян, фальсифікуються громадські слухання тощо.
Об'єднання громад як метод вирішення їхніх фінансових проблем є грубо помилковим – саме по собі воно нічого не дає, крім повного відриву "об'єднаного" органу самоврядування від людей; для фінансової самодостатності громад сільрадам потрібно було б просто надати достатні владні повноваження на всій їхній території.
Але ще важливішим є те, що ця примусова "колективізація" призводить до руйнації територіального устрою і порядку, який склався історично, протягом століть.
У села відбирають не тільки звичний для нього і насправді демократичний орган самоврядування – сільраду – відбирають також і територію за селом, без якої воно не може існувати. Село перетворюється на безправну резервацію, у якої лише один шлях – швидка подальша деградація, аж до повного зникнення.
Не стане у селі сільради – не буде й села, бо не буде про нього дбати "об'єднана сільрада" у райцентрі чи іншому населеному пункті, там своїх проблем через край.
А разом із селом зникне і середовище існування мільйонів людей, яких і в українських містах ніхто не жде. Тож у них буде один шлях – у Європу, цьому сприятиме безвізовий режим.
Міграційну кризу, значно більшу за арабську й північно-африканську, Європа отримає, що називається, за свої гроші, тому що вона усіляко сприяє антиселянській реформі самоврядування в Україні й фінансує її фальсифікацію через так звані Офіси реформ, які працюють на іноземні кошти.