Кабінет Міністрів України
«Ми не просимо просто грошей – інших позик, щоб виплатити попередні. Це не працює. Найкращий «план Маршалла» – інвестиції в Україну», – наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у вівторок, 28 квітня, під час Міжнародної конференції на підтримку України.
Зараз, за словами Глави Уряду: «Ми багато зробили, щоб закрити бюджетний дефіцит, презентувати в Парламенті реалістичний бюджет, збалансувати фіскальну політику в Україні».
Аналіз:
Прагнення відповідального за реформи Прем’єр-міністра подати іноземцям перспективи розвитку України в якомога кращому світлі зрозуміле.
Однак відверто обманювати і їх, і український народ – це занадто. Для обґрунтованості власних слів наведемо такі факти, які було оприлюднено на цьому та минулого тижнях.
За перший квартал 2015 тільки з бензину бюджет недоотримав щонайменше 1 млрд грн акцизу і ПДВ. Споживання бензинів у січні-березні 2015 становило 507 тисяч тон, тоді як на ринок було поставлено 418 тисяч. Різниця в 90 тисяч тон, або майже 20%, і є тіньовим ринком (дані видання ZN.UA.) Як повідомляється, в податках сума бюджетних втрат становила близько 430 мільйонів гривень акцизного збору і близько 400 млн гривень ПДВ.
Схема – заходить танкер з вантажем нафтопродуктів 3–5 тисяч тон, розмитнюється 200–300 тон, але за цими документами згодом розвантажується увесь обсяг. На явний «прогрес» вказують спостереження місцевих операторів: якщо раніше розвантаження танкерів із контрабандою здійснювалося переважно вночі, то зараз все частіше вдень.
Крім цього, пригадаймо висловлювання голови НБУ, озвучені два тижні
тому, в яких вона поклала відповідальність за девальвацію гривні в тому числі на митницю, яка пропускає нелегальний імпорт, на податкову, яка не бачить проблем трансферного ціноутворення та на судову систему, яка покриває нелегальний бізнес із легалізації доходів.
Тому, якщо Арсеній Петрович хоче бачити «план Маршала» для України виключно в інвестиціях ззовні, то нам (і тут ми солідарні з Валерією Олексіївною), чомусь, здається, що потрібно дійсно реальними діями, для початку, збалансувати фіскальну політику всередині країни.
2. Арсеній Яценюк повідомив, що була проведена аналітика й відповідний облік фактичного споживання газу громадянами. Він наголосив, що за результатами опалювального сезону приймається рішення привести норми, які нараховуються на громадянина України, у відповідність до тих норм, які фактично споживаються: «Щоб не було, що споживають 10 кубічних метрів газу, а списують 20 кубічних метрів, і навпаки».
Така ситуація, як підкреслив він, пов’язана насамперед із тим, що із загального обсягу спожитого газу 93% обліковуються спеціальними приладами у домогосподарствах, а 7% – ні. «Проте ці 7% – це 2,5 мільйона громадян, які, як правило, проживають у квартирах і споживають дуже малий обсяг газу», – пояснив він.
Він також запропонував підключити і народних депутатів України, «щоб вони не брехали народу України про дешевий газ, думаючи, що, може, виграють місцеві вибори. Щоб говорили правду, що є правильні реформи, зроблені правильні речі, і треба тепер довести це все до пуття. Щоби той, хто потребує допомоги від держави, її отримав».
Аналіз:
Як кажуть українці, «сам себе не похвалиш, ніхто цього не зробить». Але суть в іншому. За прогнозом НАК «Нафтогаз України», протягом 12 місяців (із 1 квітня до 31 березня 2015 року) для населення необхідно 14,5 млрд куб. м газу. Для підприємств, які виробляють теплову енергію, – ще 6,8 млрд куб. м газу.
Отже, якщо 7 % від обсягу споживання не обліковуються лічильниками, в абсолютних цифрах ідеться про 1 млрд куб. м газу. Для цих споживачів Уряд в середу скоротив норму споживання удвічі.
Тобто, фактично цим і Уряд, і НКРЕКП визнають, що з 7 % загального обсягу споживання населення насправді отримало та використало тільки половину, тобто 0,5 млрд куб. м газу.
Питання 1: Де розчиняється друга половина, а це 500 млн куб. м? Якщо припустити, що цю половину в обхід офіційного обліку було продано комерційним підприємствам за середнім тарифом в $ 300 за 1000 куб. м (тариф для комерційних підприємств переглядається щомісячно і залежно від курсу приводиться у відповідність до вартості імпортного газу), сума виручки становитиме в рік $ 150 млн. І тільки за минулий рік при середньому річному курсі, припустімо, в 14 грн/1 $ сума «чорного» заробітку тільки на цих 7% загального обсягу споживання необладнаного приладами обліку становила 2,1 млрд грн.
Питання 2: Якщо аналіз справді проводився, а підстав недовіряти Прем’єр-міністру України у нас немає, і люди заплатили за те, що насправді не спожили, вбачалось би справедливим разом із переглядом нормативів споживання здійснити перерахунок у суму наступних платежів зайво сплачених хоча б за останні два роки. У цьому випадку про повернення живих грошей говорити не доводиться. А насправді, сплативши в минулому році за завищеними нормативами, ця категорія споживачів цьогоріч повинна отримувати газ безкоштовно.
Міністерство фінансів України
Японія надає Україні 1,8 мільярда доларів допомоги. Це підтвердив віце-міністр закордонних справ Японії Кентаро Соноура напередодні візиту до Києва. «І одразу ж запитав про корупцію – чи зможе контролювати уряд витрачання міжнародної допомоги», – заявила депутат від «Блоку Петра Порошенка» Світлана Заліщук.
Аналіз:
Чому ми акцентуємо увагу на цьому повідомленні.
Воно якісно відображає негативну динаміку зниження рівня довіри міжнародних інвесторів до України. Пригадайте минулий рік, коли приймалося рішення про надання фінансової допомоги Україні. Такі заклики, якщо й були, то не озвучувалися відкрито.
Натомість пригадаймо висвітлені нами минулого тижня аналогічні
Повідомлення: «Україна планує спільно з експертами Європейського офісу з боротьби зі шахрайством контролювати належне використання макрофінансової допомоги, що виділяється ЄС на проведення реформ».
Про це заявив журналістам у четвер у Брюсселі представник України при Євросоюзі Костянтин Єлісєєв «…ми опрацьовуємо ініціативу щодо створення спільного з Європейським офісом по боротьбі із шахрайством бюро, яке буде моніторити використання європейських грошей в Україні», – розповів Єлісєєв.
Це говорить про те, що довіри до України, а швидше її очільників та людей, які розпоряджаються бюджетними й кредитними коштами, стає все менше.
І як би затерто не звучали ці слова, урядовцям потрібно дійсно замислитись над боротьбою з корупцією, оскільки Україна ризикує не завтра, звісно, а, припустімо, за рік, залишитись взагалі без інвестицій.
Міністерство аграрної політики та продовольства
Мінагропрод ініціює роздержавлення 254 підприємств: із них 101 планується приватизувати через розпаювання. Про це заявив міністр Павленко під час слухань у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.
Здійснена перевірка показала, що прибуткових підприємств практично немає. У той же час заборона їх приватизації перешкоджає приватним інвесторам, які мають і гроші, і бажання розвивати в Україні аграрний бізнес.
З огляду на це Мінагрополітики ініціює масштабну приватизацію. Першим кроком має стати роздержавлення 254 підприємств. Із них 101 планується приватизувати через розпаювання. Понад 10 тисяч членів трудових колективів отримають земельні паї. Інші будуть реорганізовані до 10 підприємств і в подальшому також приватизовані. «Сьогодні приватизація — єдиний вихід з ситуації. Місія Міністерства — формувати політику, сприяти розвитку агросектору, а не заробляти на корупційних схемах», — сказав Олексій Павленко.
Аналіз:
Зазначені ініціативи необхідно розглядати в тісному взаємозв’язку з повідомленнями тижневої давності, озвученими Главою Адміністрації Президента України, нагадаємо: «Ринок землі в Україні повинен з'явитися достатньо швидко – мораторій може бути знятий вже з 1 січня 2016 року».
А висновки і наслідки будуть такі: внаслідок розпаювання члени трудового колективу отримають земельні паї, які з січня 2016 року стануть товаром, що вільно обертається.
Через знецінення гривні іноземний інвестор, який матиме бажання інвестувати в сільське господарство більш стійку валюту, ніж гривня, скупить ці паї фактично за безцінь. Люди будуть змушені їх продати через збідніння, до якого привела бездарна фінансова політика протягом 2014 та 2015 років. Далі інвестор організує функціонування підприємства та отримає як дешеву робочу силу тих же, колись, власників паїв.
Наслідок – основний ресурс та багатство країни належить іноземцю, а не народові України, як зазначено в Конституції. Українці виконуватимуть виключно роль дешевої робочої сили. Крім цього, найімовірніше, товари, собівартість виробництва яких в Україні буде низькою в силу низьких заробітних плат та сировини, експортуватимуться (оскільки це вигідніше, ніж продавати на внутрішньому ринку України), і, як наслідок, на вітчизняному ринку продтоварів рівень цін залишиться високим.
Україна перетвориться в сировино-виробничу країну для задоволення міжнародного попиту.
Національний банк України
Національний банк має намір лібералізувати обмеження зі зняття населенням валюти з депозитів із 15 тис. грн на день до 250 тис. грн на день у еквіваленті, – про це повідомив представник Нацбанку.
Нацбанку вдалося поповнити свої чисті золотовалютні резерви на $ 70 млн за останні два тижня. «Регулятор, згладжуючи коливання ринку, водночас має нарощувати свої чисті золотовалютні резерви для того, щоб відновити економічну стійкість країни», – акцентувала В.Гонтарева.
Курс гривні на міжбанківському валютному ринку у середу зміцнився на 1,1 грн до 20,7–21,1 грн/$ 1.
Світовий банк очікує прискорення споживчої інфляції в Україні в 2015 році до 40 %. «Інфляція залишається значною. За результатами цього року ми очікуємо, що зростання споживчих цін може становити близько 40%», – йдеться в повідомленні. У свою чергу НБУ в 2015 році прогнозує інфляцію на рівні 30%.
Аналіз:
Схоже на те, що випробування українців цього року йдуть за заздалегідь спланованим графіком. Першим виявилося безпідставне підвищення тарифів ЖКГ, які зараз згладжуються подачками у вигляді скорочення нормативів споживання, субсидіями, обіцянками встановити лічильники, утеплити будинки тощо.
А літом про себе дасть знати Національний банк. Скасування обмеження на виплату депозитів створить необхідність випуску додаткових гривневих купюр, що є прямою емісією, а також потребуватиме додаткової підтримки ліквідності банків, а це рефінансування, тобто електронна емісія. Разом ці два явища призведуть до того, що рівень інфляції досягне, а можливо й перевищить 40 % у річному вимірі.
Зміцнення курсу та наповнення ЗВР НБУ є пов’язаними явищами. Нагадаємо, НБУ досі не скасував обмеження щодо обов’язкового продажу експортерами валютних надходжень, а також стосовно погодження імпортних договорів. Як наслідок, НБУ може в ручному режимі без погодження імпортних контрактів зменшувати попит на валюту, а пропозиція формується в силу обов’язку експортера продавати свої валютні надходження.
Чому зміцнюється гривня? Тому що покупцем валюти на міжбанку виступає НБУ, за тим курсом, який сьогодні потрібен. Так наповнюються ЗВР. Крім цього, не варто забувати про те, що напередодні вихідних та святкових днів обсяги проданої українцями валюти (обміняної в банківських установах) зазвичай збільшується. Люди витрачають її для того, щоб мати можливість створити святкову атмосферу в сім’ї, а тому для населення курс і знижують.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості
Контракт на поставки збагаченого урану між французькою компанією AREVA та українською НАЕК «Енергоатом» підписано в Брюсселі, в представництві «Енергоатому» в п’ятницю, 24 квітня 2015 року.
Аналіз:
Цей контракт є реальним кроком у сфері диверсифікації поставок ядерних матеріалів для українських АЕС; зменшення залежності від російських постачальників. Крім цього, цінова пропозиція AREVA на конкурс була найбільш низькою.
Голова Агентства Держенергоефективності Сергій Савчук під час виступу на Міжнародній конференції на підтримку України звернувся до Міжнародних фінансових установ із проханням підтримати Україну та долучитися до фінансування і наповнення Фонду енергоефективності.
Україні необхідно 35 млрд євро, щоб провести повну термомодернізацію житлового комплексу.
Наступним важливим кроком є термомодернізація бюджетних установ. Необхідні інвестиції в енергоефективність бюджетної сфери становлять 4,4 млрд євро. Це дозволить зекономити до 200 млн куб. м газу за рік у 2020 році. Повне виконання програми дозволить щорічно економити близько 700 млн куб. м газу.
У цьому місяці Парламент схвалив два закони щодо механізму енергосервісу (ЕСКО). Механізм дозволить приватному бізнесу залучати інвестиції в енергоефективність бюджетних установ. Передбачається, що зекономлені на комунальних послугах кошти завдяки впровадженню енергоефективних заходів повертатимуться інвестору. Це дозволить створити ринок енергосервісу та тисячі робочих місць.
2. Держенергоефективності спільно з Міністерством навколишнього середовища Німеччини та компанією «Berlin Economics» напрацювало модель Фонду. Планується, що Фондом донорів керуватиме ЄБРР (наразі перемовини тривають).
«Фактично ми говоримо про запуск ринку енергоефективності в Україні вартістю 40 млрд євро, що дозволить скоротити до 13 млрд куб. м газу в рік до 2030 року».
Аналіз:
З одного боку, це хороша ініціатива – справді, і робочі місця, і бажання забезпечити економію енергоресурсів для бюджетних установ – це схвально.
З другого боку, озвучена сума перевищує суму міжнародної допомоги
для України на найближчі 4 роки. Для нашої країни – це неймовірні кошти.
Найгірше у цій ініціативі – це, як уже зазначалося, запропонований розмір необхідних коштів та механізм їх повернення.
По-перше, не подолавши корупцію, а також не розробивши відкритий, перевірений часом, дієвий механізм використання бюджетних коштів, давати можливість Фонду використовувати ці інвестиції — не можна категорично, інакше ми ризикуємо зіткнутися з тим, що ні будівлі не будуть відремонтовані та утеплені, ні коштів не буде.
Скепсис відносно механізму повернення коштів інвестору викликаний тим, що строки та очікуваний ефект у частині економії платежів на комунальних послугах можуть не співпадати. Тобто, може трапитися так, що держава не зекономить на комунальних платежах стільки, скільки буде необхідно повернути інвестору до закінчення строку інвестиції. І тоді знову позики, знову кредити.
Крім цього, не оголошено рівень дохідності інвестора, який вкладатиме в енергоефективність, а від цього залежатиме строк повернення інвестицій. Крім цього, фактично витрати державного апарату на ЖКП протягом строку, необхідного для повернення інвестицій, скорочені не будуть, оскільки різниця спрямовуватиметься на погашення позик. Тобто, скорочення видатків держаного бюджету на адміністративні потреби принаймні найближчих 15 років ми не побачимо. Мотивами при цьому буде повернення інвестицій.
3. Згідно з поширеними в ЗМІ даними, створені схеми поставок вугілля з Донбасу є причиною занепаду Львівсько-Волинського басейну, за рахунок якого можливо майже повністю забезпечити потреби ТЕС Західного регіону. Після приватизації «Західенерго» з 2011 року видобуток вугілля в Львівсько-Волинському басейні скоротився і в останні роки становив лише 2% від всеукраїнського.
Але видобуток вугілля шахтами Львівсько-Волинського басейну не зацікавив покупця. У Західний регіон України з Донбасу щорічно завозилося 4–5 млн тон вугілля, витрати на транспортування становили 400–500 млн грн щорічно.
Аналіз:
Минулого тижня ГО «Публічний аудит» наводила в цій рубриці слова
очільника Уряду щодо плану розвитку вугільної галузі в Україні, нагадаємо: цей план має передбачати розвиток перспективних шахт, приватизацію, консервацію й ліквідацію певних шахт. Загалом в Україні нараховується 90 шахт, 55 із яких розташовані на тимчасово підконтрольних російським терористам територіях: «Ми втратили основні марки вугілля, які постачаються на теплоелектростанції, від яких залежна Україна».
«У нас залишилися державні шахти, які вкрай неефективні», – підкреслив Глава Уряду.
Насправді дозволимо собі припустити, що небажання власника Західенерго купувати вугілля покладів Львівсько-Волинського басейну цілком зрозуміле. Швидше за все, ці шахти складають інтерес як об’єкти приватизації. А наслідком відмови купувати їх продукцію стає скорочення видобутку, зниження дохідності підприємств-видобувачів, як фінал — очільник Уряду говорить про їх неефективність. Із часом, виставляючи шахту в якості лоту на приватизаційних торгах, ціна формуватиметься, виходячи з фінансових показників підприємства, які внаслідок того, що його продукцію не купують, будуть низькі. Шахти викуповуватимуться за безцінь, а далі, вже будучи в приватній власності, даватимуть прибуток, але не державі.
Таким чином, плани розвитку підприємств вугільної галузі з кожним днем стають все очевиднішими.
НКРЕКП
На виконання раніше наданого доручення Прем’єр-міністра України, НКРЕКП розробило механізм, за умови реалізації якого споживачів буде забезпечено приладами обліку. Як зазначено в повідомленні, видатки зі встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії можуть бути включені підприємством до інвестиційної програми, що буде розроблена відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.12.2012 № 630.
Крім цього, НКРЕКП розробила проект Закону України «Про комерційний облік у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, надання комунальних послуг» та надіслала його на розгляд Уряду.
Аналіз:
Що це означає простими словами? Люди можуть, повинні та отримають лічильники обліку теплової енергії, газу тощо. І їх дійсно будуть встановлювати підприємства-постачальники послуг.
Однак це не відбудеться раніше 2016–2017 років, оскільки інвестиційні програми ліцензіатів (підприємств, які надають послуги) затверджуються раз на рік і на 2015 рік їх уже затверджено.
Крім цього, варто відразу зазначити, що безоплатним таке встановлення можна назвати лише умовно.
Розрахунок тарифу здійснюється, виходячи з інвестпрограми, яка включає в себе як доходи, так і витрати підприємства, а, відповідно, якщо надавач послуг включить до витрат вартість лічильників, які будуть встановлюватися, неодмінно підвищиться і його видаткова частина, для покриття якої буде збільшено тариф.
Тобто, лічильники для себе українці купуватимуть самі, у розстрочку.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України
Іноземні інвестиції у житлове будівництво допоможуть створити ефективний механізм забезпечення населення масовим, доступним житлом. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.
Він підкреслив, що інвестиції допоможуть сформувати доступний ринок орендного житла, суттєво скоротити або повністю ліквідувати квартирну чергу та впровадити доступне іпотечне кредитування.
За словами Віце-прем’єр-міністра, формування доступного ринку орендного житла матиме комплексний позитивний ефект для країни.
«По-перше, ми зможемо суттєво скоротити або повністю ліквідувати квартирну чергу. По-друге, отримаємо додаткові податкові надходження до державного бюджету. З кожної інвестованої гривні майже 30 копійок вертатимуться країні у вигляді податків. І, нарешті, активізація будівництва відкриє додаткові робочі місця. За нашими розрахунками, під одного будівельника, задіяного в проекті будівництва орендного житла, мають з’явитися ще 7–8 робочих місць у суміжних галузях», – наголосив Геннадій Зубко.
Аналіз:
Що означає масове? Швидше за все, йдеться про аналог сучасних «хрущівок», місце розміщення — промзони чи за містом, величезні спальні квартали. Що означає доступне? Дешеве з точки зору орендної плати, відповідно, й дешеве з точки зору використаних при будівництві технологій.
Ключовим у цьому повідомленні є фраза про те, що ринок такого житла дозволить скоротити та ліквідувати квартирну чергу.
Люди, які перебувають на обліку в таких чергах, розраховували з часом отримати власну квартиру.
Так, для початку соціальне житло, згодом приватизація, але воно було б своє. Чому цього не буде зараз? Житло будуватиметься за кошти інвестора, відповідно й розподіл орендної плати здійснюватиметься на користь іноземного інвестора, а тому до моменту, поки його інвестиції не окупляться, мова про приватизацію не йтиме взагалі.
Поряд з цим, пропонуючи населенню «доступне» та «масове» житло, урядовці говорять про наповнення бюджету 30 % податків від суми орендної плати.
Очевидно, саме таким і буде розподіл орендної плати між інвестором та державою. Єдине питання, яке залишається відкритим, це строк реалізації проекту, а також умови інвестиційних угод. Зокрема, вбачалось би доцільним передбачити конкретний відсоток українських компаній та робітників при здійснені будівництва. Інакше ми ризикуємо, що держава надасть іноземному інвесторові земельні ділянки, той власними силами, в тому числі трудовими, побудує житло, здаватиме його в оренду українцям та зароблятиме на нас.
Тільки детально прописавши всі умови можна буде говорити, що такий проект матиме позитивні наслідки для економіки країни.