Публікації автора
-
Це перший із романів Салмана Рушді, який цілком наслідує традиції нью-йоркської політичної сатири. Як жити в країні, яку очолив клоун? За роки каденції Трампа «Золотий дім» устиг
роздратувати американського читача, у нас є ще час праведно…
-
Ці п’ять цьогорічних книжок об’єднує майже патологічна ексцентричність героїв і неадекватність їхніх життєвих рішень. Ідеальний набір характерів, на які не захочеться добровільно бути схожим, але
якими можна принагідно спокуситися.
-
Літпроцес упевнено претендує на звання останнього прихистку світової гармонії: після поетичного виплеску минулого року ініціативу на себе знову перебрала проза. Але в українській поезії є цьогоріч
кілька вражаючих, а часом очікувано вражаючих…
-
«Іван і Феба» – це глибокий і психологічно точний роман про Революцію на граніті, який ми нарешті дочекалися. Це не документ, це саме роман. І в тім його сила: в точній роботі уяви і розділеного
спогаду. Колективна пам'ять озброює, розділений…
-
Головна тенденція цьогорічної Нобелівки – ґвалтовно розділити соціальні ролі літератора і публічного інтелектуала. Письменники, знаєте, не мусять любити людей і захищати безправних і пригноблених,
це не їхня робота. Чи все таки їхня?
-
Роман «Доця», який написала авторка, що сховала своє ім’я під псевдо Горіха Зерня, – книжка, яка мусила з’явитися. Припиняймо теревені про «нашого ремарка», не буде в цій війні «нашого ремарка».
Буде «Біль» Дюра, буде «У війни не жіноче обличчя…
-
LB.ua оглядає шість українських прозових новинок, що оприлюднять на львівському Форумі видавців. Нині українська проза максимально неегоїстична: переважна більшість прозаїків наполегливо і
по-різному міркують, як творяться спільноти, як окрема…
-
Сентиментальний і дотепний, вразливий і брутальний, фантастичний і натуралістичний, популярний і надскладний – це про прозу Орбітовського. Реальне історичне зло стає матеріалом для хорор-слешеру.
Це не хуліганство (але й не без того, ясно…
-
У «До музики» є одна принципова річ: тут нереально складно розрізнити смерть добровільну і нещасні випадки. Тут у принципі складно розрізнити те, що герої Бйорнстада роблять добровільно, і те, що
змушені і присилувані робити. Та і кінець-кінців…
-
6 серпня 2019 року померла видатна американська письменниця, визначна авторка ХХ століття, нобелівська лауреатка Тоні Моррісон. Пісня Соломона досягнула своєї коди. Залишилася Любов, Дім,
Милосердя. Залишився Джаз.
-
Війна – не боже провидіння, не хвороба; війна – система, така ж як спорт, індустрія розваг і пошматовані на зручні секції-стенди міжнародні ярмарки. Перша нехудожня книжка Мілєнка Єрґовича
українською: збірник газетних колонок, які він писав…
-
«Клавка» – не історичний роман усе-таки. Ритуальний цей роман – як ритуальне непорушне стародєвічество Клавки чи ритуальні безпечні дитячі віршики Прохорової. Рецензія на новий роман Марини
Гримич.
-
Українською мовою вийшов культовий роман американського фантаста Семюеля Ділейні «Вавилон-17», завдання якого – якнайскоріше розхитати всяке уявлення, що світ може бути поділеним на «твоє» і
«моє», на «я» і «ти», на будь-яку бінарну опозицію…
-
«Східний синдром» Юлії Ілюхи стає важливими твором, коли припиняє намагатися відповідати очікуванням «роман про війну». Він не про війну, він про те, як війна каналізує/каталізує зло в людині.
-
У «Роздумах про двадцяте століття» зійшлися в довгій розмові двоє міфічних велетнів – історики Тоні Джадт і Тімоті Снайдер. LB.ua розповідає про книжку, що поєднала дві тенденції сучасної
інтелектуальної думки: вона жонглює Великими Ідеями…
-
«Сховище» Анни Франк справляє таке потужне психологічне враження, бо всі його пограничні емоції і конфлікти – опис абсолютно нормального розвитку дівчини-підлітка. В ситуації, яка в межах норми до
осмислення не надається.
-
Ця насичена прозово-українська весна належить вправним розповідачам – Анатолію Дністровому, Артему Чеху, Катерині Бабкіній, Фоззі, Bandy Sholtes та Ірені Карпі. LB.ua оглядає свіжу українську
прозу, яка буде презентована на Книжковому Арсеналі…
-
Усе «Ключових клапанах» Павла Коробчука підпорядковано одній меті: розказати історію України від незалежності до війни на сході так, щоб її не впізнали навіть ті, кого ці історичні події
стосувалися безпосередньо.
-
Розповіді-реванші, які дорослі діти адресують батькові, своєму колишньому ідеалу, що не виправдав їхніх очікувань, множаться щороку. Тільки є така прикра літературна правда: розповідаючи сумні
історії батьків, діти завжди пишуть власні, і…
-
Потужна і вкрай необхідна нам книжка - збірка інтерв'ю літературознавиці Кеті Карут із психоаналітиками, філософами, психіатрами, наратологами та іншими вченими. Вони свого часу і створили ядро
«студій травми», їхні спостереження і гіпотези…
-
Формально «З табуретом до океану» Леоніда Кантера і Павла Солодька – нотатки про подорож. За суттю ж книжка є складником ширшої мистецької акції. В романі є тільки одна річ, яка відзначається
предметною цілісністю, стабільністю і стійкістю…
-
У жодній версії літературної реальності ця книжка не могла стати комерційно успішним мегахітом. Грубезний том на майже тисячу сторінок, філігранна проза з безкінечною кількістю прихованих і явних
цитат як із класичної прози, так і з пісенної…
-
Здається, вибору між «почитати книжку» або «подивитися кіно» нам уже і не залишають. Серед найкращих фільмів останніх років впевнено фінішують саме адаптації відомих же книжок. І серед серіалів
зокрема. Огляд п'яти перекладених українською…
-
Українська проза мовчить, поезія повернула собі давно заслужені місця в авангарді літератури. Найкращі українські книжки 2018 року з’являлися в тому сегменті словесності, де в усіх без винятку
літературах є найменше читачів.
-
«Наші Інші» Олесі Яремчук збирають спогади. Спогади рідко бувають добрими, тим більше, коли один із співрозмовників намагається почути щось важливе, а другий просто не хоче про це говорити.
Чотирнадцять історій, в яких варто спробувати замінити…