Сьогодні в Україні, 10 олігархічних кланів контролюють 80% економіки, водночас майже 80% населення країни за даними ООН, перебуває на межі бідності (за правління Віктора Януковича кількість бідних зросла на 10%).
У такому суспільстві не цінують, ані мораль, ані совість, ані талант, у такому суспільстві не кажуть про справедливість, нема чого казати про права людини, про свободу слова, про незалежність судів. Замість соціально орієнтованих ринкових відносин – олігархічний монополізм. Замість розвитку нації – знищення всього українського.
На прикладі України має підтвердження висновок відомого мільярдера Дж. Сороса про те, що «ринковий фундаменталізм і демократія – несумісні». Отже, кримінально-кланова диктатура є закономірним явищем за нинішньої олігархічної влади і президента. Все продається й купується з благословення нинішньої влади.
Найбільша відмінність ринку розвинених країн від ринку країн периферії, та України зокрема, полягає в тому, що в розвинених країнах діє класична формула: гроші – товар (власне виробництво) – ще більші гроші; а в Україні діє корупційна формула олігархів: гроші – влада – гроші у квадраті.
Це означає, що розвинені країни підтримують своє, передусім, наукоємне високотехнологічне виробництво, захищають свій внутрішній ринок і, отже, вирішують соціальні проблеми свого народу. Для них найвищий пріоритет – національні інтереси. Недарма один із Президентів США сказав: «Національні інтереси США в усьому світі».
А що в нас ?..
Эмиграция – не выход. В том числе – внутренняя. Если мы говорим о стране, о построении гражданского общества, то чем больше думающего, активного, неравнодушного народу уедет или уйдет «в подполье», тем лучше заживется тем, кому и так живется неплохо
— Соня Кошкина
Рятуючись від забуття, безробіття і бідності, шість тисяч молодих учених, і більш як 100 тисяч фахівців у галузі високих технологій залишили Україну.
Конче необхідне наукове осмислення реформ і стратегії розвитку. Бо ж ситуація, коли другорядні іноземні експерти пишуть для Януковича програми реформ – просто абсурдна.
Як і куди йдеш, залежить від того, куди ведуть лідери еліти, президенти й уряди, а також від того чи здатні вони мислити самостійно, в інтересах народу. Чи мають свій розум, чи живуть чужими думками, інтересами, турбуючись лише про себе та свої сім’ї. У нашому випадку – клани, які бездумно виконують іноземні поради і вимоги, забуваючи мудрість Григорія Сковороди : «Не треба яблуню вчити, як родити яблука, її потрібно відгородити від свиней»!
Головною причиною бідності в багатій Україні є меншовартість владної еліти, її служіння кримінальним олігархам, зрада національних інтересів.
Відродження України можливе лише за умови інноваційного розвитку. І головним напрямом має бути наповнення ринку українськими конкурентоспроможними товарами. Адже без власного сучасного високотехнологічного виробництва неможлива заможна Україна. Світовий досвід вчить, що у країнах, які експортують сировину і робочу силу, як наша Україна сьогодні, фахівці мають зарплату в десятки разів меншу, ніж у розвинених країнах, що експортують кінцеву наукоємну продукцію.
Щоб вийти з кризи і вічної бідності, необхідно спиратися на власну наукоємну продукцію і домогтися приросту її виробництва протягом п’яти-семи років на рівні 15-20% на рік. За такого росту зміниться структура економіки – частка наукоємної технологічної продукції у ВПП України становитиме 75%, а сировинних енерговитратних галузей і низького рівня переробки 25% (сьогодні навпаки – 25% і 75%). Це дозволить суттєво в рази підняти рівень життя населення України.
Для досягнення цієї мети потрібна цілеспрямована, протекціоністська, інноваційна діяльність патріотичного уряду. В український інноваційний розвиток міжнародні фінансові організації та іноземні фірми не вкладали і не будуть вкладати жодної копійки. Тут мають працювати державні інвестиції, інвестиції українського народу.
Потрібна радикальна зміна пріоритетів влади, її стратегії, за якою найвищим пріоритетом є національні інтереси, яким має бути підпорядкована й участь у глобалізаційних процесах й інтеграція.
Виходом є об’єднання демократичних та патріотичних сил на засадах зміни стратегії розвитку України, зміни курсу реформ від моделі олігархічного феодалізму до моделі соціально орієнтованого ринку, до суспільства, в якому найпершим пріоритетом має бути розвиток нації, держави, найвищою цінністю – конкретна людина.
Україна відродиться лише тоді, коли нинішній кримінально-олігархічний режим Януковича відійде в історію, як її ганебна мить. Іншого не дано!