Лідер Націоналістичної партії Бангладеш Тарік Рахман у вівторок склав присягу як прем'єр-міністр країни.
Як пише Reuters, це знаменує рішучий політичний поворот у південноазійській державі після перемоги його партії на парламентських виборах.
60-річний Рахман – син колишньої прем’єр-міністерки Халеди Зії та вбитого президента Зіаура Рахмана. У гурдні минулого року він повернувся до Бангладеш після 17 років вигнання в Лондоні.
Порушуючи традицію, церемонію інавгурації провели просто неба на Південній площі будівлі Національного парламенту, а не в президентській резиденції Бангабхабан, де зазвичай відбуваються такі заходи.
Президент Мохаммед Шахабуддін прийняв присягу Рахмана та членів його кабінету в присутності провідних політиків, дипломатів, цивільних і військових посадовців, а також представників запрошених країн, зокрема Китаю, Індії та Пакистану.
Націоналістична партія (BNP) Рахмана здобула конституційну більшість у дві третини місць і повернулася до влади після майже двадцяти років. Ісламістська партія "Джамаат-е-Ісламі", яка вперше брала участь у виборах після скасування заборони 2013 року (після усунення Шейх Хасіни), отримала рекордні 68 мандатів.
Партії Хасіни "Авамі ліг" заборонили брати участь у виборах після анулювання її реєстрації виборчою комісією.
"Джамаат" та її союзники, зокрема Національна громадянська партія, очолювана молодіжними активістами, які відіграли ключову роль у поваленні Хасіни, сформують опозицію.
Опоненти давно критикували політичне минуле Рахмана та вказували на звинувачення в корупції, які він заперечує, однак його повернення мобілізувало прихильників і змінило виборчу кампанію BNP.
Голосування в четвер стало першими за багато років по-справжньому конкурентними виборами і відбулося після заворушень в країні у 2024 році, які повалили тодішню прем’єр-міністерку Шейх Хасіну.
У своїй першій заяві після виборів Рахман закликав до спокою та стриманості, наголосивши: "Мир, закон і порядок мають бути забезпечені за будь-яку ціну". Він закликав прихильників уникати помсти, попередивши: "Ми не будемо терпіти жодного хаосу".
Що відбулося раніше
- Студентське повстання, яке повалило 15-річний режим Хасіни у серпні 2024 року, було спричинене хвилею обурення через масову корупцію, порушення прав людини та економічний спад. За даними ООН, повстання та жорстокі репресії проти антиурядових протестувальників призвели до загибелі приблизно 1400 людей.
- Протягом останніх 18 місяців країною керував тимчасовий уряд під керівництвом лауреата Нобелівської премії Мухаммеда Юнуса, якому доручили підготувати країну до вільних і чесних виборів.
- Під час виборів Хасіна залишалася у вигнанні в Індії. Трибунал з воєнних злочинів засудив її до смертної кари за злочини проти людяності, скоєні в останні дні панування її режиму. Втеча експрем’єрки та відмова Індії повернути її назад стали ключовою проблемою в напружених відносинах між Даккою та Нью-Делі.