Президент Федеральної розвідувальної служби (BND) Бруно Каль вважає, що Росія продовжує готуватися до реальної військової конфронтації з країнами Заходу, але перед цим може спробувати досягти роз'єднаності між членами Північноатлантичного альянсу (НАТО), пише DW.
За його словами, повномасштабному нападу РФ передуватимуть локальні операції, покликані перевірити статут НАТО на міцність.
Йдеться про те, що Москва намагатиметься підірвати зобов'язання щодо надання безпосередньої військової допомоги членам НАТО, закріплені у 5-й статті статуту оборонного альянсу.
Високопоставлені російські чиновники обдумують, як створити "надзвичайну ситуацію" для однієї з країн НАТО, за якої інші члени альянсу не стали б "реагувати відповідним чином", пояснив Каль.
Як приклад, глава BND назвав можливий "короткочасний напад" на норвезький архіпелаг Шпіцберген з метою "територіального розчищення". Росія на Шпіцбергені має особливі права, але водночас в останні роки політика Осло щодо іноземців на архіпелазі посилилася.
Інша можливість локального втручання РФ, на думку Бруно Каля, - конфлікт із країнами Балтії під приводом захисту місцевих російськомовних меншин.
Якщо стаття 5 статуту НАТО не буде задіяна при подібних конфліктах, НАТО як оборонний альянс чекає провал - цю мету і переслідує РФ, вважає глава BND.
"Якщо зобов'язання щодо надання допомоги виявиться неефективним, Росія може розширити свій вплив у Європі через агресивну силову політику", - попередив він.
Глава німецької розвідслужби знову повторив, що Росія вже до кінця поточного десятиліття матиме достатні ресурси для прямої військової конфронтації з країнами Заходу. Вперше він висловив таку думку, виступаючи у жовтні у бундестазі на засіданні, присвяченому контролю за діяльністю спецслужб у ФРН.
Кремль впливає на політичні сили правого та лівого флангів у Німеччині, які "наївно повторюють те, що виходить із Москви", зазначив Каль. Він зауважив, що це не тільки впливає на вибори різного рівня в Німеччині, на яких у 2024 році домагалися успіху праві та ліві популісти, а й посилює розкол у політичному ландшафті ФРН.